Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2011 року Справа № 1170/2а-2650/11
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., при секретарі Бабіч О.В.
за участю:
відповідача: представник ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 (далі-позивач) до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області (далі-відповідач) про визнання протиправною постанови № 017037 від 30.06.2011р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області про визнання протиправною постанови № 017037 від 30.06.2011р. про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на ту обставину, що являючись приватним підприємцем він здійснював вид господарської діяльності - надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів.
Постановою заступника начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області Соломонова О.П. № 017037 від 30 червня 2011 року про застосування фінансових санкцій, до позивача було застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про автомобільний транспорт" (дорожній лист, договір з замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату послуг, договір обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків).
Вказану постанову позивач вважає безпідставною та просить скасувати враховуючи наступні обставини. Всі документи, на підставі яких виконується даний вид діяльності в позивача на його думку оформленні належним чином, зокрема є в наявності Ліцензія НОМЕР_1 від 17.01.2007 року строком до 16.01.2012 року; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 номер запису про державну реєстрацію НОМЕР_3 від 18.12.2006р. видане Гайворонською РДА, всі ці документи додаються до позову.
Крім того, як зазначив позивач, при складанні акта про порушення, позивач не підписував акта та не визнавав своєї вини, і пояснював та показував всі зазначенні документи, які передбачені ст. 39 ЗУ „Про внесення змін до ЗУ „Про автомобільний транспорт", але всі пояснення позивача залишились без реагування з боку працівників відповідача.
У судове засідання 04.08.2011 року позивач не з’явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.20).
Відповідач проти заявленого позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що позивачем допущено порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 названого Закону України та застосовується штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( тобто 1700 грн.).
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю, просить в позові відмовити за необґрунтованістю позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 09.08.2011 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що фізична особа- підприємець ОСОБА_2 діє на підставі ліцензії НОМЕР_1, виданої позивачу Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України 17.01.2007 року та статус фізичної особи- підприємця підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця № НОМЕР_2 від 18.12.2006 року (а.с. 9-10).
Відповідач діє на підставі Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженому Міністерством транспорту та зв’язку України від 14.12.2005 року № 888 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 28.12.2005 року за № 1573/118534 (а.с.27-30); відповідач зареєстрований у ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у м. Києві за № 263618 (а.с.26).
Як вбачається із матеріалів справи, 24 червня 2011р. державними інспекторами відділу державного контролю територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області відповідно до завдання на перевірку була проведена рейдова перевірка щодо додержання суб'єктами господарювання, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів вимог законодавства України про автомобільний транспорт. При цьому, на вул. Леніна, с. Хащувате о 03 год. 53 хв. працівником ДАІ був зупинений автомобіль Мерседес Бенс, державний номерний знак ВА 2142 AT який згідно свідоцтва про реєстрацію належить ОСОБА_2. Під час перевірки документів, на підставі яких позивач здійснював перевезення пасажирів встановлено, що ОСОБА_2 надавав послуги з нерегулярних пасажирських перевезень пасажирів на вище зазначеному транспортному засобі за маршрутом «Гайворон-Київ»без оформлення дорожнього листа, а саме відсутність в дорожньому листі часу та дати проходження водієм передрейсового медичного огляду, договору із замовником транспортних послуг, документу що засвідчує оплату транспортних послуг та договору обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті.
За приписами ст.39 Закону України „Про автомобільний транспорт" визначено перелік документів на підставі яких здійснюються нерегулярні пасажирські перевезення. Це, зокрема : для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Оскільки на момент перевірки у перевізника були не оформлені дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ що засвідчує оплату транспортних послуг та договір обов'язкового особистого страхування водія від нещасних випадків на транспорті , державними інспекторами відділу державного контролю був складений акт проведення перевірки № 065471 від 24.06.2011 року (а.с.24-25).
Поряд з цим, до відома позивача у встановленому порядку було доведено інформацію про час та місце розгляду справи про скоєне ним правопорушення, оскільки при складанні акту проведення перевірки позивачу було вручене повідомлення в якому він 30 червня 2011р. запрошувався в територіальне управління для участі у розгляді справи про скоєне ним порушення автотранспортного законодавства. Вищезазначене запрошення ОСОБА_2 отримав особисто в чому і розписався (а.с.25).
Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006р. «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006р. «Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Оскільки позивач 30 червня 2011 року не з'явився на розгляд справи, справа була розглянута без його участі та застосована фінансова санкція в розмірі 1700 грн. відповідно до постанови про застосування фінансових санкцій (а.с.7).
Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачає відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно абзацу 3 частини 1 ст. 60 цього Закону за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовується штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( тобто 1700 грн.).
Судом не приймається до уваги та розцінюється як безпідставне обґрунтування позовних вимог посиланням на наявність у позивача всіх необхідних документів саме на час перевірки та про його відмову від підписання акта перевірки, оскільки це твердження повністю спростовується результатами огляду в судовому засіданні акта №065471 від 24.06.2011 року з якого вбачається, що позивач власноручно надав пояснення про відсутність у нього страховки (а.с.24) на час складання вказаного акта.
Натомість, представлення позивачем в судове засідання ксерокопії подорожнього листа службового легкового автомобіля, договору про співробітництво у сфері передрейсового медичного та технічного огляду від 02.01.2010 року, страхового полісу від 20.06.2011 року (а.с.11- 14) розцінюється судом як намагання позивача ухилитись від відповідальності за відсутність вказаних документів у нього під час перевірки, оскільки позивач притягується до відповідальності у вигляді фінансових санкцій за відсутність у нього на момент перевірки вказаних документів, а не за відсутність вказаних документів взагалі в природі. Поряд з цим, викликає сумнів в правомочності та відображенню дійсних обставин події аналіз вказаних документів в їх сукупності.
Так, в подорожньому листі зазначено про режим роботи водія «Цілодобово», водієві поставлено завдання «Обслуговування населення України», зазначено час вибуття «3 год.30 хв.»та зроблено відтиск печатки про придатність водія до керування без зазначення часу освідування водія. Натомість, згідно до умов п.5.2 договору №28 від 02.01.2010 року передбачено графік роботи медичних працівників з 3 год.30 хв. до 7 год. Згідно до ліцензії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №309859 позивач проживає в АДРЕСА_1 (а.с.9), а затриманий для проведення перевірки в с. Хащувате (а.с.24).
Факт виявлення правопорушення повністю підтверджено актом перевірки (а.с.24), Постановою про застосування фінансових санкцій №017037 від 30.06.2011 року (а.с.7).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно п. 1 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Враховуючи п. 1 ч.І ст. З КАС України спір, який виник між сторонами є публічно-правовим і тому підлягає розгляду у адміністративному суді.
Тобто, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, у яких вони вважають, що суб'єкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. З ч. З ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ " від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Позивач не надав суду безспірних доказів про наявність в діях відповідача порушень Закону України «Про автомобільний транспорт»А порушення позивачем законодавства, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 названого Закону - привели до необхідності визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, в результаті розгляду справи, суд прийшов до переконання, що фінансові санкції застосовані у порядку та у спосіб, що передбачені законом.
Виходячи із суті прийнятого рішення, згідно до ст.94 КАС України судовий збір з позивача не стягується, оскільки ним повністю був сплачений при зверненні з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163,167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Кіровоградській області про визнання протиправною постанови № 017037 від 30.06.2011р. та її скасування - повністю відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09.08.2011 року.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько