Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28 липня 2011 року                                                             Справа № 1170/2а-2338/11

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І.,

при секретарі Яремчуку Д.П.,

за участю:

позивача: представник - Притюпа Л.О.

            відповідача:  представники - Іщенко С.В.,Гавриленко О.М.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Кіровоград- Авто»(далі-позивач, ПАТ «Кіровоград Авто») до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції (далі-відповідач, Кіровоградська ОДПІ) про визнання незаконними та скасування  податкового повідомлення- рішення.

ВСТАНОВИВ:

          Публічне акціонерне товариство «Кіровоград- Авто»звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про  визнання незаконними та скасування  податкового повідомлення- рішення  відповідача №0003052320 від 02.06.2011 року  згідно до якого нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму   2197 грн. 89 коп.  

Обґрунтовуючи  свої вимоги позивач  посилається на ту обставину, що  за результатами  проведеної в період з 30.03.2011 року по 06.05.2011 року   працівниками відповідача перевірки, до підприємства- позивача застосовано фінансові(штрафні) санкції на суму 2197 грн.89 коп. Причому,  у вказаному податковому повідомленні- рішенні підставою для застосування фінансових санкцій зазначено  акт перевірки №48/2330/23/03120392 від 16.05.2011 року.

Позивач не погоджується з  встановленими перевіркою порушеннями вимог п.2.11 глави 2, п.7.39, 7.41 глави 7; Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Мін'юсті України ІЗ січня 2005 року 40/10320, а саме подання підзвітними особами авансових звітів за використані готівкові кошти на господарські потреби, згідно яких проведено виплату готівкових коштів, без подання одержувачем відповідних платіжних документів (касового чека, квитанції до прибуткового ордера), які підтверджували би сплату покупцем готівкових коштів на загальну на суму 2197,89 грн.                         

Позивач вважає неправомірним застосування відповідачем до правовідносин, що склалися, норм абзацу 6 пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995р. № 436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за проведення готівкових розрахунків без подання платіжних документів, які підтверджували би сплату покупцем готівкових коштів застосовуються фінансові санкції в розмірі сплачених коштів, тобто 2197,89 грн.

Позивач зазначив, що повідомлення- рішення  відповідача №0003052320 від 02.06.2011 року  прийняте не у порядку та спосіб, що визначені законами, тому є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов повністю та просив його задовольнити.

Відповідач проти заявленого позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що  відповідно до п.2.11 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.05 №40/10320, видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідачем пояснено, що видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.Під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділялась дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів, наявність оригіналів підтвердних  документів, їх погашення тощо.

Відповідач зазначив, що перевіркою наданих ПАТ „Кіровоград-Авто" журналів-ордерів та відомостей по балансовому рахунку 301 „Каса в національній валюті", 372 „Розрахунки з підзвітними особами", авансових звітів, касових книг, касових звітів встановлені випадки подання підзвітними особами авансових звітів за використані готівкові кошти на господарські потреби,  згідно яких проведено виплату готівкових коштів, без подання одержувачем відповідних  платіжних документів (касового чека, квитанції до прибуткового ордера), які підтверджували би сплату покупцем готівкових коштів. Перелік авансових звітів зазначено в акті перевірки на сторінці 53 Тому, враховуючи викладене, відповідач вважає, що позивачем порушено п.2.11 глави 2, п.7.39 та 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, в частині звітування | за використані готівкові кошти на господарські потреби без подання одержувачем коштів І платіжних документів, які підтверджували б сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1898,89 грн.

Також відповідачем пояснено, що за результатами перевірки філії „Олександрія-Авто" ПАТ „Кіровоград-Авто" в частині порядку оприбуткування надходжень готівки, встановленого ліміту залишку готівки в касі, дотримання порядку витрачення готівки з виручки, порядку видачі готівки під звіт та її використання, граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків встановлено, що директором підприємства Єрмаковим Е.О. складено авансовий звіт 04.02.2010р. на суму 299,00  грн. без підтверджуючих документів, що визначені для підзвітних осіб законодавством України,  чим порушено вимоги п.2.11 глави 2, п.7.39 та 7.41 глави 7 Положення про ведення касових  операцій у національній валюті в України. Готівковий обіг в Україні регулюється нормами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637. Відповідно до преамбули Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 метою його видання є вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті в Україні. Статтею 1 Указу встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. Зокрема, абзацом 6 статті 1 Указу передбачено, що за проведення готівкових розрахунків  без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового  ордера,  іншого письмового  документа),  який би підтверджував  сплату покупцем готівкових коштів, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів. Зазначена норма Указу передбачає застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за порушення ним порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітними  особами  готівки  без  подання  ними  підтверджуючих документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, інших письмових документів).

Позивач зазначив, що фінансові санкції на підставі пункту 6  ст.1 Указу Президента застосовуються до суб'єктів господарювання, які ведуть облік касових операцій з порушенням норми,  встановленої пунктом 7.41 Положення про ведення касових операцій у поті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637,  та до позивача  правомірно застосована фінансова санкція в сумі 2197,89 грн.

Відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю із зазначених вище підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 02.08.2011 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача,  відповідача, дослідивши у судовому засіданні подані суду письмові докази, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті,  суд  приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.71 КАС України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу»одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильного обчислення, повнотою та своєчасної сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції державних податкових інспекцій, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Публічне акціонерне товариство «Кіровоград- Авто»є юридичною особою, його статус підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 749338 від  09.04.2010 року та  Довідкою з ЄДРПОУ № 016289 (а.с.84-87).

Судом встановлено, що відповідно до податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції №0003052320 від 02.06.2011 ПАТ «Кіровоград Авто»нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму   2197 грн. 89 коп. (а.с. 8).

Зазначене  податкове повідомлення-рішення відповідача винесено на підставі акту Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції від 16.05.2011р. №48/2330/03120392 «Про результати планової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Кіровоград- Авто»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 31.12.10 року»(а.с.16-72).

У названому акті відповідача  зафіксовано порушення вимог п.2.11 глави 2, п.7.39 та 7.41 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.05 №40/10320, а саме: подання підзвітними особами авансових звітів за використані готівкові кошти на господарські потреби, згідно яких проведено виплату готівкових коштів, без подання одержувачем відповідних платіжних документів (касового чека, квитанції до прибуткового ордера), які підтверджували би сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 2197,89 грн.

Органи державної влади, їх посадові особи відповідно до статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

          Результати аналізу положень статей 8, 58, 92, 152, пункту 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України свідчать, що виключно законами України про оподаткування визначаються події та факти, які є порушеннями, та встановлюється відповідальність за їх вчинення. Відповідно і зворотна дія в часі реалізується через податкові закони у випадках, коли вони скасовують або пом'якшують відповідальність особи.

Починаючи з 01.01.2011 р. повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені Кодексом.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Отже, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинних до 01.01.2011 р., а штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм цих законів застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Враховуючи приписи статті 58 Конституції України та Рішення Конституційного суду України від 09.02.99 р. N 1-рп/99, можна дійти висновку, що коли подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом'якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

Якщо подія, факт не кваліфікувались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., а в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого передбачено застосування юридичної відповідальності, то у такому разі юридична відповідальність не застосовується.

У тому разі, коли податковим законодавством, чинним до 01.01.2011 р., подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, то у такому випадку застосовується відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.

Визначальним для вирішення спору є  питання про правомірність застосування до суб’єктів господарювання санкцій, установлених на рівні підзаконного акта, а не закону України, як цього вимагає Господарський кодекс України. За приписами  ч. 2 ст. 238, ч. 2 ст. 241 Господарського Кодексу України  адміністративно-господарські санкції можуть установлюватися виключно законами.  Отже, застосування штрафних санкцій в розмірі   2197 грн. 89 коп. на підставі Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року  є безпідставним.

Наявними в справі доказами підтверджується неправомірність застосування відповідачем до позивача фінансової санкції відповідно до рішення №0003052320 від 02.06.2011 року  на суму  2197 грн.89 коп.

   На підставі вищезазначеного суд  приходить до висновку, що оскаржуване рішення Кіровоградської  об’єднаної державної податкової інспекції в Кіровоградській області  винесено не на підставах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже є незаконним та підлягає скасуванню. Саме таку правову позицію викладено у  Листі Державної податкової адміністрації України від  31.03.2011 р.319/6/12-0216  згідно до приписів якого : Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України.

Відповідно до  ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України   органи державної влади та органи  місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та  законами України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваного позивачем повідомлення-рішення рішення  відповідача №0003052320 від 02.06.2011 року  згідно до якого нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму   2197 грн. 89 коп., а відповідачем правомірність цього рішення не доведена, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки названим рішенням порушено права та інтереси  публічного акціонерного товариства «Кіровоград- Авто».

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної  державної податкової інспекції винесене не на підставах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже є незаконним та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено повністю, судові витрати, здійснені позивачем,  присуджуються йому повністю.  Вбачається, що за подання даного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове  повідомлення – рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції  №0003052320 від 02.06.2011 року про застосування штрафної (фінансової) санкції  на суму   2197 грн. 89 коп. до публічного акціонерного товариства «Кіровоград- Авто».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Кіровоград- Авто» суму сплаченого судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний  строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний  строк  з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.08.2011 року

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                      Л.І. Хилько