Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5141/2011 року Головуючий у 1-й інстанції Голубкова М.А.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Гончара О.С.,
суддів Панкеєва О.В., Воробйової І.А.,
при секретарі Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої ДТП, -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої ДТП. В позові зазначив, що 10.11.2010 року о 08.20 год. відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевролет», при початку руху після зупинки не впевнилась в безпеці та скоїла зіткнення з його автомобілем. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2010 року ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
В результаті зазначеної ДТП, належний позивачу автомобіль зазнав значних пошкоджень. Вартість відновлюваного ремонту його автомобіля складає 8 673,12 грн..
На час скоєння ДТП, автомобіль відповідачки було застраховано згідно угоди цивільно-правової відповідальності у ПАТ «СК АХА Страхування». Сума страхового відшкодування на користь позивача склала 7 673,12 грн., таким чином не відшкодованою лишилась франшиза у сумі 1000 грн.
Крім того позивачем були понесені витрати у розмірі 1050 грн. за проведення судової автотехнічної експертизи по справі про адміністративне правопорушення № 3-4061\10.
У зв’язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідачки на його користь 2050 грн. матеріальної шкоди, спричиненої ДТП, а також судові витрати в розмірі 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат з ІТЗ розгляду справи.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 2050,00 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 державне мито в розмірі 51 гривень, а також витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду частково скасувати та винести нове рішення с урахуванням визнання нею вимог про стягнення суми франшизи.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
За змістом ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити його.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2011 року не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи 10.11.2010 року о 08.20 годин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевролет»державний номер НОМЕР_3, в м. Запоріжжі на перехресті вул. Іванова –вул. 8 Березня, порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху України, скоїла зіткнення з автомобілем «Хонда цівік», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2010 року по справі № 3-4062\10 ОСОБА_2 притягнена до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП. Вказана постанова залишена без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 31.01.2011 року.
В результаті ДТП, належний автомобіль позивача, зазнав значних пошкоджень. Згідно рахунку –фактури № АС-001304 ТОВ «Макфорт»від 21.02.2011 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю «Хонда цівік», державний номер НОМЕР_2 складає 8673,12 гривень.
На час скоєння ДТП, автомобіль відповідача був застрахований згідно угоди обов’язкового страхування цивільно –правової відповідальності, укладеної із ПАТ «СК АХА Страхування». Згідно умов п. 2 полісу ОСЦПВВНТЗ № ВЕ6502925 від 21.09.2010 року, безумовна франшиза складає 1000,00 гривень. Таким чином, сума страхового відшкодування, що була виплачена на користь позивача складає 7673,12 гривень, а сума, що підлягає відшкодуванню з боку відповідача складає 1000,00 гривень.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності оцінки доказів, обґрунтування рішення суду, не ознайомлення з порядком його оскарження спростовуються матеріалам справи та текстом рішення суду, яке відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України. (арк..с.27)
Крім стягнення франшизи, судом першої інстанції стягнуті понесені ОСОБА_3 затрати у розмірі 1050,00 гривень за проведення по справі про адміністративне правопорушення № 3-4061\10 судової авто технічної експертизи за постановою суду.
На думку колегії є помилковим висновок суду, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов’язаних з проведенням експертизи за постановою суду по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, в якості завданої шкоди, оскільки такі витрати не є майновою шкодою, заподіяної позивачам в розумінні ст. 1166, 1187 ЦК України.
Як вбачається із матеріалів справи працівники ДАЇ склали протокол про адміністративне правопорушення , передбаченого статтею 124 КпАП України на ОСОБА_3 та ОСОБА_2, вважаючи, що дорожня транспортна пригода виникла внаслідок вини обох водіїв (арк..с.11), заперечуючи проти своєї вини у скоєні ДТП, за клопотанням ОСОБА_3, судом в рамках справи про адміністративне правопорушення була проведена автотехнічна експертиза, за проведення якої особа , що притягувалася до адміністративної відповідальності –ОСОБА_3 сплатив 1050 гривень (арк.с14).. За висновками експертизи, у ДТП була вина ОСОБА_2, невідповідності в діях ОСОБА_3 Правил дорожнього руху не виявлено.
Оскільки проведення експертизи обумовлено незаконним притягненням до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 працівниками ДАЇ, а не діями ОСОБА_2, та в рамках цивільної справи експертний висновок не досліджувався, то колегія судів не вбачає підстав для стягнення із ОСОБА_2 витрат на проведення експертного дослідження в якості завданої шкоди, внаслідок ДТП, по справі про адміністративне правопорушення № 3-4061\10.
Колегія судів вважає, що підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди у порядку ст. 1193 ЦК України не має, оскільки розмір відшкодування складає 1000 гривень, а розмір середньої заробітної плати відповідача 2289 гривень 11 копійок (арк..с.17), та з урахуванням розрахункових листів, листів непрацездатності, квитанцій про сплату УЗІ, переконливих доказів, що її матеріальне становище не дозволяє відшкодувати шкоду суду не надала.
Оскільки суд не звернув увагу на те, що витрати на проведення експертизи обумовлено незаконним притягненням до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, а не завданням шкоди зі сторони відповідача ОСОБА_2,, належної оцінки їм не дав та ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його зміни.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 серпня 2011 року у цій справі змінити, виклавши в наступній редакції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму спричиненої матеріальної шкоди у розмірі 1000 (тисяча гривень) гривень, державне у розмірі 51,00 гривень, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень.
В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддясуддясуддя
Гончар О.С. Панкеєв О.В. Воробйова І.А.