Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5121/2011 року Головуючий у 1-й інстанції Кучеренко В.В.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Гончара О.С.,
суддів Панкеєва О.В., Спас О.В.,
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, КП «Мелітопольське БТІ»про припинення права власності, скасування реєстрації та стягнення моральної шкоди -
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, КП «Мелітопольське БТІ»про припинення права власності на 1/10 частину будинку АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_2 зруйнувала два приміщення, які знаходяться у спільній частковій власності, самовільно розпочала будівництво прибудови до будинку за вказаною адресою. У зв’язку з чим припинити її право власності на 1/10 частину будинку АДРЕСА_1, скасувати реєстрацію за нею право власності на зазначену частку, стягнути моральну шкоду у сумі 20 000 гривень, та судові витрати по справі.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 червня 2011 року позов задоволено частково.
Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/10 частину будинку АДРЕСА_1 у зв’язку з її знищенням.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 55,11 грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В іншій частині позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом , житловий будинок АДРЕСА_1 належить на правах частковій спільній власності : ОСОБА_3 - 7/10 частини (арк.с. 4), ОСОБА_4 –1/5 частина, ОСОБА_2 - 1/10 частини будинку. (арк..с.)
Припиняючи право власності, ОСОБА_2 на 1/10 частини будинку суд виходив з того, що вона порушила несучі конструкції, збільшила розмір будівлі, фактично здійснила нову прибудову та зруйнувала два приміщення у будинку АДРЕСА_1.
Судом при винесені рішення не враховано, що відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Ч.1.ст.349 ЦК України передбачено, що право власності на майно припиняється у разі його знищення, але районним судом не враховано, що ч. 3 цієї статті зазначає, що у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Тобто у разі знищення майна, тільки сам власник має право припинити своє право власності шляхом внесення змін в реєстраційні документи.
Припинення право власності за рішенням суду на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників передбачене статтею 365 ЦК України. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. При цьому, суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Як вбачається із матеріалів справи судом припинено право власності за позовом іншого співвласника без компенсації вартості цієї частки, що не відповідає вимогам ст. 321, 349, 365 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди , суд першої інстанції зазначив, що позивач не надала жодного доказу на підтвердження таких вимог, одночасно зазначає, що компенсацією позивачці моральних страждань є припинення право власності відповідача на частку у спільній сумісній власності.
Оскільки колегія судів вважає, що не має підстав для припинення право власності у судовому порядку ОСОБА_2 на 1/10 частку будинку АДРЕСА_1, тому вважає за необхідним виключити із обґрунтування рішення районного суду твердження, що компенсацією позивачці моральних страждань є припинення право власності відповідача на частку у спільній сумісній власності.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення скасуванню, та винесено нове рішення , яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30 червня 2011 року по цій справі скасувати, винести нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, КП «Мелітопольське БТІ»про припинення права власності, скасування реєстрації та стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддясуддясуддя
Гончар О.С. Панкеєв О.В. Спас О.В.