Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5099/2011 року Головуючий у 1-й інстанції Смолка І.О.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Гончара О.С.,
суддів Полякова О.З., Панкеєва О.В.,
при секретарі Мосіной О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди -
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу. В позові зазначив, що на початку травня 2010 року він продав ОСОБА_3 дверний блок за 500 грн. та 2 віконні блоки по 350 грн. кожний. ОСОБА_4 погодився на запропоновану ціну, однак грошей на момент укладення договору не мав, тому однією з умов договору була розстрочка оплати. В середині червня 2010 року відповідач віддав 150 грн., та перестав платити.
Протягом року позивач намагався отримати від відповідача суму заборгованості, звертався до міліції та прокуратури, намагаючись притягнути відповідача до кримінальної відповідальності. На протязі цього часу позивач зазнав душевних страждань, втратив спокій, в нього загострились хронічні хвороби, через що він неодноразово лікувався.
У зв’язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу 1 050 грн., моральну шкоду в розмірі 1 700 грн., судовий збір у сумі 68 грн., 120 грн. витрат з інформаційно-технічного розгляду справи, 300 грн. витрат на юридичну допомогу та 8 гривень касового збору.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність рішення суду фактичним обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, та надав клопотання про відкладення розгляду справи на 2-3 місяці, у зв’язку із станом здоров’я, надав виписний епікриз, в якому зазначено, що він знаходився на лікуванні з 08.09.2011 року по 23.09.2011 року.
Оскільки позивач про час розгляду справи була повідомлений належним чином та завчасно за допомогою телефонограми, у судове засідання до апеляційної інстанції не з’явився, документів про стан здоров’я на час розгляду апеляційною інстанцією (06.10.2011 року) не надав, підстав для зупинення провадження за його станом здоров’я, передбачених статтею 202 п.2 ЦПК України суду не зазначено, враховуючи вимоги ст. 303-1 ЦПК України , яка зобов’язує розглянути апеляційну скаргу не пізніше 2 місяців з дня відкриття провадження по справі., колегія судів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта на відкладення розгляду справи на 2-3 місяці, та на підставі ст.305 ЦПК України визнала причини неявки позивача неповажними і за можливе розглянути справи у його відсутність.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на початку травня 2010 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 один дверний і два віконних блоків.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_3, дверний блок не поставив у своєму будинку, а встановив лише лутку для дверей, двері згоден повернути позивачу, тому що позивач не дав ключі від замків з дверей, віконні блоки відповідач встановив, але у судовому засіданні позивач не надав доказів на підтвердження того, що сторони домовилися про вартість 2 віконних блоків у сумі 700 гривень .
Але з таким висновком не можна погодитися.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, що на початку травня 2010 року ОСОБА_3 купив у розстрочку у ОСОБА_2 один дверний і два віконних блоків. Сума дверного блоку згідно з поясненнями сторін була оговорена у 500 гривень, яку відповідач зобов’язався передати на протязі 2 місяців.
У судовому засіданні ОСОБА_2 стверджує, що вартість 2 віконних блоків становить 700 гривень (по 350) кожне, а ОСОБА_3 стверджує , що домовилися про вартість 2 віконних блоків – 300 гривень.
Відмовляючи у задоволені позову суд не врахував, що ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 2 віконні блоки, та визнає, що повинен за них ще 150 гривень, бо 150 гривень сплатив. ОСОБА_2 не заперечує, що отримав через свою дружину від ОСОБА_3 150 гривень.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Інший доказів щодо вартості 2 віконних блоків не має, а тому суд повинен був відповідно до статті ч. 3 ст. 60 ЦПК України , врахувати такі пояснення сторін та вважати доказаним, що вартість одного дверного блока складає 500 гривень ( що не оспорюється двома сторонами), а двох віконних блоків 300 гривень, що стверджує відповідач, бо іншої ціни товару позивачем не доказано.
Відповідно до ст. 655, 663, 664 ЦК України між сторонами був укладений договір купівлі продажу з моменту прийому ОСОБА_3 товару.
Колегія судів вважає помилковим посилання судом першої інстанції на ч.2 ст. 666 ЦК України , про право відповідача повернути товар, оскільки як пояснив сам відповідач частину дверного блоку (лутку) встановив та пропонує відати лише частину товару –самі двері, але без лутки.
Таким чином колегія судів вважає , що підлягають задоволенню вимоги позивача частково у сумі 500 (вартість дверного блока) та 150 гривень ( недоплачена вартість віконного блоку).
Щодо посилання апелянта про безпідставну відмову про стягнення моральної шкоди, то колегія судів вважає, що його вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки законом та умовами договору не передбачено стягнення моральної шкоди в правовідносинах, що виникли між сторонами.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні боргу, та зміненню правового обґрунтування відмови у стягненні моральної шкоди, в іншій частині рішення залишити без змін, та відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, пропорційно задоволених вимог стягненути судового збору 51 гривня, витрат на ІТЗ 120 гривень. Щодо стягнення витрат на правову допомогу у сумі 300 гривень, то оскільки належних доказів про такі витрати суду не надано, то вони не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2011 року по цій справі в частині відмови ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу скасувати, винести нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 650 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 171 гривню судових витрат.
В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 червня 2011 року по цій справі залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддясуддясуддя
Гончар О.С. Панкеєв О.В. Поляков О.З.