Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5014/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції Ліхтанська Н.П.
Суддя-доповідач Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Гончара О.С.,
суддів: Панкеєва О.В.,
Краснокутської О.М.,
при секретарі Свинаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» про визнання дій протиправними та стягнення переплаченої суми, -
ВСТАНОВИЛА :
У січні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»про визнання дій протиправними та стягнення переплаченої суми. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що користується послугами ПАТ «БПТМ»та сплачує за спожиту теплову енергію за двоставковим тарифом: абонплата та за фактично спожите тепло, згідно рахунків ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж". Заборгованості на цей час за спожиту тепло ву енергію у нього немає. Вважає, що застосування двоставкового тарифу ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" для будинків, обладнаних лічильником тепло вої енергії є незаконним, оскільки угода між сторонами не передбачає сплати абонентної плати, а тільки оплату за показниками лічильника. Оскільки він не укладав із ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" ані додаткової угоди, ані нового договору, тому немає підстав для нараховування абонплати та ці дії відповідача є протиправними. Він добросовісно сплачував всі квитанції за нараховане тепло і через введенням абонплати, переплатив відповідачу 2385,71 гривень, тому просив визнати протиправними дії відповідача і зобов’язати ЗАТ «БПТМ»повернути йому зазначену суму переплату.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно до п.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 ст.32 зазначеного Закону передбачено у разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 і користується послугами ЗАТ «БПТМ», правонаступником якого є ПАТ «БПТМ». 24.01.2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" укладений договір про надання послуг з централізованого опалення № 014630. за п.2.3 Договору № 014630 від 24.01.2007 року , при зміні тарифу на теплову енергію виконавець повідомляє споживача письмово або в засобах масової інформації. (арк.с.20)
З дня укладення договору №014630 від 24.01.2007 року про надання послуг з централізованого опалення тарифи змінювались тричі, з відповідним затвердженням органами місцевого самоврядування:
Рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №486 «Про погодження двоставкових тарифів на послуги ЗАТ «БПТМ»з теплопостачання»прийняте 02.10.2008 року та опубліковано в офіційному місцевому засобі масової інформації газеті «Південна Зоря»№150 від 04.10.2008 року, що підтверджується копією газети від 04.10.2008 року;
Рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №494 від 29.09.2009 року «Про погодження двоставкових тарифів на послуги ЗАТ «БПТМ прийняте 29.09.2009 року та опубліковано в офіційному місцевому засобі масової інформації газеті «Південна Зоря»№112 від 01.10.2009 року,що підтверджується копією газети від 01.10.2009 року;
Рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради №670 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 29.09.2009 року №494»прийняте 23.12.2009р. та опубліковано в офіційному місцевому засобі масової інформації газеті «Південна Зоря»№ 149 від 26.12.2009року), що підтверджується копією газети від 26.12.2009 року.
Відмовляючи у задоволені позову про стягнення переплачених коштів за двоставковим тарифом, суд першої інстанції, правильно виходив з того, що відповідач є споживачем теплової енергії, з листопада 2008 року по теперішній час відсутня заборгованість по оплаті за опалення квартири, та відсутня переплата , нарахування плати проводилося відповідачем відповідно до встановлених Бердянською міською радою тарифів, позивач своїми діями (користуючись послугами та сплачуючи їх) повністю визнавав нарахування оплати за встановленим двоставковим тарифом, тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача переплати за надання послуг з теплопостачання.
Як передбачено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", до системи органів місцевого самоврядування належить міська рада і виконавчий комітет ради. Відповідно до п.3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875 від 24.06.2004 року органи місцевого самоврядування затверджують тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Згідно зі ст. 13 Закону України "Про теплопостачання", ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, в тому числі, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.
Право місцевих органів виконавчої влади та самоврядування приймати рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами передбачене пунктом 1.2 "Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 року № 191. Правилами встановлено, що їх дія поширюється на всі теплопостачальні організації комунальної енергетики незалежно від їх відомчої належності та форми власності, а також на споживачів. Рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування. Двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії. Приєднане теплове навантаження визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергії обчислюється теплолічильником або при його відсутності, - за розрахунком згідно Правил користування тепловою енергією.
Таким чином, сплата двоставкового тарифу передбачена законодавством, і, зокрема, рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування. При цьому районний суд навів у рішення відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та положення Закону.
Згідно з п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово –комунальні послуги»споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Твердження позивача про необґрунтоване нарахування відповідачем абонентної плати, є безпідставними через неправильне сприйняття ним положення про двоставковий тариф. Двоставковий тариф введено у дію на підставі постанови Кабінету міністрів України від 10 червня 2006 року № 995 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (зі змінами від 24 жовтня 2007 року). Застосування двоставочного тарифу передбачено п. 9 і п.39 вищезазначеного Порядку. До внесення змін до Порядку теплопостачальним підприємствам дозволялось застосовувати двоставочний або сезонні тарифи.
Розрахунок двоставкового тарифу провадиться згідно «Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію і гарячу воду», затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житловій політиці України від 08 вересня 2000 року № 191 .
Двоставковий тариф - це тариф на послугу теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження і вартості одиниці спожитої теплової енергії. Тобто, двоставковий тариф-це єдиний тариф, який передбачає оплату за отримане тепло за фактом витрат на його вироблення і транспортування, зменшує платіжне навантаження, розподіляючи оплату протягом всього року. Сума до оплати за послуги централізованого опалення нараховується не однією сумою, як раніше, а двома, тобто по двох ставках. Перша ставка-умовно-постійні витрати теплопостачальної організації (абонплата) нараховується щомісячно протягом року, незалежно від об’ємів вжитку тепла з розрахунку 1,83 грн. за 1 кв.м. загальної опалювальної площі квартири.
Ця величина є постійною і не залежить від температури повніше нього повітря. У ній враховані витрати на матеріали, зміст технологічного устаткування, обслуговування, ремонт, оплата праці персоналу з врахуванням обов’язкових відрахувань - ці витрати не залежать від кількості спожитої теплової енергії взимку. Друга ставка-умовно-змінні витрати: витрати на придбання природного газу і електроенергії, необхідні для вироблення теплової енергії. Ця частина витрат нараховується додатково лише в опальний сезон за фактично спожите тепло і залежить від температури зовнішнього повітря. При сплаті лише однієї частини тарифу неможливо отримати тепло в квартирі, оскільки друга частина тарифу забезпечує вироблення і транспортування теплової енергії.
Таким чином, абонентська плата нараховується споживачу в між опалювальний сезон і є частиною єдиного тарифу.
За таких обставин суд прийшов обґрунтованого висновку, що відповідач правильно проводив нарахування за надані послуги з теплопостачання та підстав для задоволення вимог ОСОБА_3 не має.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законність судового рішення. З мотивів викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 серпня 2011 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: