Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-4984\2011 Головуючий у 1 інстанції Васецька В.В.
Суддя доповідач Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі
головуючого Гончара О.С.,
суддів Краснокутської О.М.
Панкеєва О.В.,
при секретарі Винник І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2011 року про повернення позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа Національний Банк України про визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», у якому просить визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту від 19 лютого 2008 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2011 року позовну заяву ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»в особі відділення № 392 Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»/третя особа Національний Банк України про визнання договору про надання споживчого кредиту недійсним повернуто заявнику у зв’язку з непідсудність справи Жовтневому районному суду м. Запоріжжя.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції повертаючи позов виходив з того, що позивач проживає АДРЕСА_1 а відповідач, а саме юридична особа АКІБ «УкрСиббанк»розташована за адресою м. Харків, пр.-т Московський, 60, що не є територію Жовтневого району та позивач може використати своє право у відповідно з вимогами п. 5 ст. 110 ЦПК України звернутися за своїм містом мешкання з позовом про захист прав споживачів.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони дійшли їх без повного й всебічного з’ясування дійсних обставин справи.
Згідно зі ст. ст. 93, 95 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Згідно вимог ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб та фізичних пред'являються в суд за їх місцезнаходженням. У відповідності до вимог п. 8 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть також пред'являтися за місцем виконання цих договорів, а за п. 8 ст. 110 ЦПК України, позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтись за їх місцезнаходженням.
Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що філією банку є відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.
Отже, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладених між ним та відділенням ПАТ "УкрСиббанк" до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за місцем розташування відділення № 392 ПАТ "УкрСиббанк", оскільки виконання оскаржуваних договорів безпосередньо пов’язано з діяльністю відділення банку. Крім того, судом не дана оцінка положенню оскаржуваного договору, зокрема п. 8.7 договору № 11300046000, в якому визначено місцем виконання сторонами своїх зобов’язань за договором адресу банку для листування, зазначену в цьому договорі (а саме м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 23 с. відділення № 392 АКІБ "УкрСиббанк"), за місцезнаходженням якого позивач й звернувся до суду.
Посилання суду на те, що позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_4, а не позивачем на підставі ксерокопії довіреності від 24 червня 2010 року та він не має повноважень підписувати від імені позивача дану позовну заяву, не відповідають вказаній довіреності, у якій зазначено, що ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси у суді із повноваженням подавати від його імені позовні заяви, змінювати підстави та предмет позову, та користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.
За таких обставин ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_2, не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 311, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 серпня 2011 року по цій справі скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: