Дата документу Справа № 22-а-1738/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а –1738/2011 Головуючий у 1-й інстанції Пушкарьова С.П.
Суддя доповідач Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі :
головуючого Гончара О.С.,
суддів Краснокутської О.М.
Панкеєва О.В.,
при секретарі Винник І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області на постанову Василівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправним дій УПФУ та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати надбавки до пенсії як дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Василівському районі Запорізької області про визнання протиправним дій УПФУ та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати надбавки до пенсії як дитині війни.
Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФУ в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати нарахування ОСОБА_2, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 02 листопада 2008 року у розмірах, менших, ніж це передбачено ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язано УПФУ в Василівському районі Запорізької області донарахувати та виплатити ОСОБА_2 за період з 02 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 25 грудня 2009 року суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ в Василівському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні ( а.с. 4 ).
У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VІ до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” є підзаконним нормативним актом і не повинна застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом ( ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відсутність підстав для застосування мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", до правовідносин, що виникають внаслідок визначення розміру пенсій на підставі інших Законів ніж вищезазначений, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" громадянам, які мають статус дитини війни, при цьому прогалина полягає в частині відсутності механізму визначення мінімальної пенсії за віком, від розміру якої на 30% мають підвищуватись виплати громадянам, які мають статус дитини війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, дітям війни.
Нормами чинного процесуального законодавства, зокрема п. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а п. 7 ст. 9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства свідчать про те, що застосування судом першої інстанції у якості розрахункової величини для обчислення мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму, який обчислено відповідно до норм ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є правильним, оскільки у даному випадку судом першої інстанції застосовано аналогію закону, а статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміст ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не коригувався та її дія на 2009 рік законами України не була зупинена, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу за період з 02.11.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по 25.12.2009 року.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції в достатньому обсязі встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області - залишити без задоволенні.
Постанову Василівського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2009 року у цій у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: