КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 жовтня 2011 року 2а-4380/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,
при секретарі судового засідання Злобіній Е.Г.,
за участю:
позивач –не з’явився,
представників відповідача –Літвінчука Д.М., Такуєва О.В.,
представника третьої особи –Кириченка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_4
доМіського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції,
третя особа:Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (державний виконавець Такуєв О.В.), третя особа - Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області, про визнання дій протиправними та скасування постанови державного виконавця від 30.08.2011 про звернення стягнення на пенсію боржника.
В обгрунування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, державною виконавчою службою незаконно відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква від 21.12.2010 № Ф 3141 У про сплату заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 860,46 грн. Позивач зазначив, що оскаржив постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження до суду, однак суд у задоволенні позову відмовив. Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Позивач вважає, що державний виконавець не зупинив виконавче провадження, а неправомірно прийняв постанову від 30.08.2011 про звернення стягнення на його пенсію, оскільки суд апеляційної інстанції не вирішив питання за апеляційною скаргою позивача в адміністративній справі, в якій він оскаржував постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою від 31.05.2011 судом відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29.09.2011, відкладено на 03.10.2011 у зв’язку з неявкою до суду позивача.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений день і час до суду прибули представники відповідача та третьої особи.
Позивач до суду не прибув, надіслав телеграму, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
За таких обставин суд ухвалив про розгляд справи за відсутності позивача.
У судовому засіданні представники відповідача позову не визнали, просили суд у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - УПФУ у м. Біла Церква Київської області виступив у процесі на стороні відповідача, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Заслухавши представників відповідача та третьої особи, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
ОСОБА_4 є фізичною особою –підприємцем, зареєстрована 08.12.2008 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник внесків загальнообов’язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області.
У грудні 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на підставі статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»видано вимогу від 21.12.2010 № Ф 3141 У про стягнення з ОСОБА_4 недоїмки зі сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 3, 4 квартали 2010 року в сумі 860,46 грн.
Постановою від 16.03.2011 ВП № 2538-4891, прийнятої державним виконавцем Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Такуєвим О.В., відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаної вимоги Пенсійного фонду, боржнику встановлено строк для добровільного виконання рішення –7 днів з дня отримання постанови.
Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач оскаржив її до суду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2011 по справі № 2а-2532/11/1070 за позовом ОСОБА_4 до Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в місті Біла Церква Київської області, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, суд у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись з постановою, позивач оскаржив її до Київського апеляційного адміністративного суду.
Однак, постановою від 30.08.2011 державний виконавець міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Такуєв О.В. постановив звернути стягнення на пенсію боржника –ОСОБА_4 та проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику ОСОБА_4 після відрахування податків, в розмірі 10%.
Під час судового засідання представник відповідача пояснив, що підстав для зупинення виконавчого провадження в державного виконавця не було. Зважаючи на те, що сума, яку належить стягнути за виконавчим документом, не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати, державний виконавець на підставі статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» звернув стягнення на пенсію боржника.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження»(в редакції Закону України від 04.11.2010 № 2677-VI).
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу»(далі - державні виконавці).
Відповідно статті 17 Законом України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Зокрема, підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (пункт 8 частини другої статті 17).
В силу положень частини третьої та четвертої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(у редакції, що діяла до 31.12.2010 року) передбачено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, вимога про сплату недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно із статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
В силу статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, наведені у статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», а в статті 38 цього ж Закону наведені обставини, які надають право державному виконавцю зупинити виконавче провадження.
Аналіз положень статей 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження»надає підстави для висновку, що оскарження боржником до суду дій чи рішень (у тому числі й постанови про відкриття виконавчого провадження) державного виконавця, не утворює підстав для зупинення виконавчого провадження.
Це означає, що продовжуючи здійснення виконавчого провадження, держаний виконавець діяв правомірно згідно з вимогами закону.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної платин на 2011 рік визначено Законом України від 23.12.2010 № 2857-VI, зокрема, у період з 01.04.2011 по 30.09.2011 він становив 960,00 грн.
Згідно з вимогою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві від 21.12.2010 № Ф 3141 У, на підставі якої відкрито виконавче провадження, з позивача належить стягнути заборгованість у сумі 860,46 грн., що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
Таким чином, постанова про звернення стягнення на пенсію боржника прийнята державним виконавцем правомірно.
В силу статті 70 Закону України «Про виконавче провадження»розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Положення цієї статті застосовуються також у разі звернення стягнення на належні боржникові стипендію та інші доходи.
Як убачається з постанови державного виконавця від 30.08.2011, щомісячне утримання заборгованості має здійснюватися з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати боржнику ОСОБА_4 після відрахування податків, в розмірі 10 %.
За наведених обставин суд дійшов висновку про правомірність дій та рішень органу державної виконавчої служби при примусовому виконанні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві від 21.12.2010 № Ф 3141 У, та безпідставність позовних вимог.
Таким чином, даний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тесту постанови –03 жовтня 2011 року.