Дата документу Справа № 22-а-1442/11
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-1442\2011 Головуючий у 1 інстанції: Нікітенко Н.П.
Доповідач: Панкеєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Гончара О.С.,
суддів: Краснокутської О.М.
Панкеєва О.В.,
при секретарі: Винник І.С.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської райадміністрації м. Запоріжжя про визнання неправомірними дії та стягнення заборгованості з виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка - мати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Ленінської райадміністрації м. Запоріжжя і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними тому, що вважала, що отримує, нараховану управлінням допомогу значно нижчу, ніж встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а саме: позивачка наполягала на отриманні допомоги у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, тоді як, фактично, вона отримувала лише 1/3 частину від встановленої законом суми. Тому позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму грошової допомоги за період часу з липня по грудень 2007 року та за 2008 рік.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської райадміністрації м. Запоріжжя по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 суми грошової допомоги, яка виплачується при догляді за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09 липня по 31 грудня 2007 року - неправомірними.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Ленінської райадміністрації м. Запоріжжя здійснити перерахунок та сплатити на користь ОСОБА_2 грошову допомогу, яка виплачується при догляді за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період часу з 09 липня по 31 грудня 2007 року у відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»в розмірі прожиткового мінімуму з урахуванням фактично отриманих нею сум допомоги.
В стягненні на корить ОСОБА_2 суми допомоги за 2008 рік -відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду у зв’язку порушенням норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову суду та задовольнити позов у повному обсязі.
УПСЗН Ленінсько РА Запорізької МР у своїй апеляційній скарзі просило постанову суду скасувати та прийняти нову якою відмовити у задоволенні позову повністю.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народила дитину ОСОБА_3, тобто ОСОБА_2 має малолітню дитину, у зв'язку з чим відповідно до положень Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" перебуває на обліку в УПСЗН та отримує виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. (а.с.5).
Згідно частини 1 статті 15 вищезазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2811-ХІІ розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25% зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50% цього прожиткового мінімуму.
Дію частини 1 статті 15 Закону України № 2811-ХІІ та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V "Про державний бюджет України на 2007" (надалі Закон №489-V ).
Статтею 56 Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України №2811-ХІІ здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України №2811-ХІІ щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З 09.07.2007 року відповідач повинен був провести нарахування сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" .
Щодо вимог позивачки про стягнення на її користь сум недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік колегія суддів зазначає про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" була викладена в наступній редакції "допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн."
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 28/2008 положення наведених законів, якими визначено розмір державної допомоги по догляду за дитиною, не визнавались неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Тому в цій частині позовні вимоги позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України , суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, постанова у даній справі є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 195 , п. 1 ст. 198 , п.1 ст. 200 , ст. 207 КАС України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради –залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської райадміністрації м. Запоріжжя про визнання неправомірними дії та стягнення заборгованості з виплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: