Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2011 року Справа № 1170/2а-2374/11
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., при секретарі Бабіч О.В.,
за участю:
позивача: представник Надєєва О.О.
відповідача: представник Поповкіна Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Балтимор" (далі-позивач) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Балтимор" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 278 від 31 травня 2001 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення на підставі норм Податкового кодексу України, не врахував, що цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року. Зокрема, відповідачем не було враховано, що правова норма про обов'язковість здійснення операцій в обсязі понад 50% протягом останніх 12 місяців виключно з платниками ПДВ з метою унеможливлення позбавлення статусу платника ПДВ, розповсюджується на час з 01 січня 2011 року, та не може бути застосована до правовідносин, які виникли до набрання чинності даним Кодексом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні, в обґрунтування заперечень проти позову, посилався на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства України, та є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в результаті проведеної перевірки позивача податковим органом встановлено невідповідність обсягів постачання товарів/послуг позивачем іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців, а саме, з 01.05.2010 року по 20.05.2011 року, сукупно обсягам, встановленим ст.182 Податкового кодексу України, що є підставою для анулювання реєстрації Приватного підприємства «Балтимор», як платника податку на додану вартість у відповідності до абзацу "и" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, дослідивши правовідносини між учасниками спору та наддавши їм правову оцінку, вважає, що адміністративний позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Балтимор» зареєстроване платником ПДВ добровільно, що підтверджується свідоцтвом № 15245848 від 26.05.2004 року з індивідуальним податковим номером 32892811131 та перебував на обліку у Кіровоградській об’єднаній державній податковій інспекції, як платник податку на додану вартість, про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.12).
31 травня 2011 року Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією, відповідно до абз."и" п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, прийнято рішення № 278 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Балтимор»(а.с.10-11,15-16), відповідно до якого податковим органом встановлено, що позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з травня 2010 року по квітень 2011 року включно з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 258031 грн. Підставою для прийняття названого рішення стало те, що обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
При цьому, в судовому засіданні представник відповідача посилався на те, що обсяги поставок позивача платникам податку звітного періоду становлять 68,50 відсотків у загальному обсягу постачання (не платникам ПДВ).
Відповідно до абзацу "и" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
З аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, не можуть мати зворотної дії в часі. Що дає підстави вважати, що норми Податкового кодексу України можуть застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність застосування відповідачем положень Податкового кодексу України до правовідносин, що виникли у період з травня 2010 року по грудень 2010 року. При цьому, до правовідносин, що виникли у період з січня 2011 року по квітень 2011 року, застосуванню підлягають положення Податкового кодексу України, що виключає протиправність дій відповідача.
Натомість, до 01 січня 2011 року правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були врегульовані Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (далі за текстом –Закон №168/97-ВР).
Пунктом 9.8 статті 9 Закону №168/97-ВР встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "е" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Вказаною нормою було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ. Більш того, Закон №168/97-ВР взагалі не містив такої підстави анулювання реєстрації платника ПДВ, як "обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно не менше 50 відсотків загального обсягу постачання".
Доказів наявності підстав, встановлених пп.9.8 ст.9 Закону №168/97-ВР, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника ПДВ, відповідачем суду не надано.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням суб’єкта владних повноважень необхідно розцінювати як різновид відповідальності платника податків. При цьому, до набрання чинності Податковим кодексом України дії позивача не мали ознак порушення вимог нормативно - правових актів, за які податковий орган зобов’язаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Сааме це дає підстави вважати, що прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав передбачених абзацом "и" пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, можливо лише при виникненні та існуванні вказаних обставин після 01.01.2011 року, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки до цього дії позивача не були порушенням та узгоджувалися із вимогами діючого нормативно - правового акту –Закону №168/97-ВР.
Таким чином, прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Приватному підприємству «Балтимор», з тих підстав, що у період з травня 2010 року по квітень 2011 року обсяг постачання товарів/послуг платником податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання, є неправомірним.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані положення кореспондуються з п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ ” від 06.03.2008 року № 2. З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Встановлення невідповідності діяльності суб’єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності може бути підставою для задоволення позову за умови встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації Приватне підприємство «Балтомир», як платника податку на додану вартість.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією рішення № 278 від 31.05.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватному підприємству «Балтомир», та вважає за необхідне зобов’язати відповідача відновити реєстрацію Приватного підприємства «Балтомир», як платника податку на додану вартість з моменту анулювання реєстрації - з 31.05.2011 року.
Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено повністю, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
З урахуванням повного задоволення вимог позивача, суд вважає за необхідне присудити йому судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 3 грн.40 коп.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов повністю задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції № 278 від 31.05.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Балтимор»м. Кіровоград вул. 50 років Жовтня 20 кв.55.
Зобов’язати Кіровоградську об’єднану державну податкову інспекцію відновити реєстрацію Приватного підприємства «Балтимор»м. Кіровоград вул. 50 років Жовтня 20 кв.55 код ЄДРПОУ 32892810, свідоцтво платника ПДВ №15245848 індивідуальний податковий номер 328928111231 як платника податку на додану вартість з моменту анулювання реєстрації - з 31.05.2011 року.
Присудити Приватному підприємству «Балтимор»м. Кіровоград вул. 50 років Жовтня 20 кв.55 з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3 грн.40 коп.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 27.08.2011р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько