Крижопільський районний суд Вінницької області

2-о/134/5/2025  

Справа № 134/1320/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 квітня 2025 року         Крижопільський районний суд

                                               Вінницької області

в складі головуючого судді: Лабая О.В.

присяжних: Костенюк Л.С., Медведчук В.В.

з участю секретаря: Трачук С.В.

представника заявника Лукавського А.В.

представника особи стосовно якої розглядається справа – адвоката Глушкової Т.І.

представник представника заінтересованої особи Петрунь Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище. Крижопіль цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Лукавського А.В. заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Городківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

Представника заявника ОСОБА_1 , адвокат Лукавський А.В. звернувся до Крижопільського районного суду Вінницької області із заявою про визнання особи недієздатною, та призначення опікуном заявницю, обґрунтовуючи вимоги тим, що в АДРЕСА_1 проживала мати заявника - ОСОБА_3 під опікою котрої перебувала її дочка, а її рідна сестра, ОСОБА_2 інвалід першої групи з дитинства, безстроково, яка, згідно довідки МСЕК серії 10 АА № 703255, потребувала постійного стороннього догляду та допомоги.

Після нападу Росії на Україну заявниця змушена була переїхати на проживання в будинок матері де, 05 вересня 2022 року була зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа.

06 червня 2024 року їхня мати померла, а хвора сестра залишилася без опіки в юридичному значенні цього слова, тому вона звернулася із заявою до Городківської сільської ради про вирішення питання опіки над сестрою та призначення її опікуном.

В судовому засіданні представник заявника підтримав дану заяву та просив її задовольнити.

Представник особи ОСОБА_2 - адвокат Глушкова Т.І. підтримала заяву та просила її задовільнити та призначити заявника ОСОБА_1 опікуном, що відповідає інтересам ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи орган опіки та піклування Городківської сільської ради в судовому засіданні підтримала задоволення заяви, вважала можливим призначення заявника опікуном.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними сестрами, батьками заначено ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 ОСОБА_3 , мати заявниці ОСОБА_1 та її сестри ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 про, що зроблено відповідний актовий запис № 363.

Відповідно до копії довідки від 05.09.2022 № 512-7001528517, заявниця перебуває на обліку внутрішньо переміщеної особи.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є інвалідом першої групи з дитинства та потребує постійного стороннього догляду та допомоги, інвалідність встановлена безтерміново, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 10 ААА № 703255.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 70, ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у вигляді розумової відсталості тяжкого ступеня з відхиленням в поведінці (F72.8), та не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, потребує опіки та сторонньої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 39ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Згідно зі статтею 55ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

У пункті 1 частини другої статті 293ЦПК України зазначено, що обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в окремому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 296ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно з частиною третьою статті 297ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (частина 1 статті 298 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 (провадження № 61-5685св20) зазначено, що за положеннями частини першої статті 39ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною. Частиною другою статті 39ЦК України передбачено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Стаття 3Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системний аналіз норм свідчить, що висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, на підставі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність особи розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не можуть покладатися докази, зокрема висновок експертизи, які ґрунтуються на припущеннях.

При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерту необхідно дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений.

Виходячи із наведеного, з урахуванням наданих доказів, висновку експертизи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною, оскільки належними та допустимими доказами підтверджено наявність хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Щодо вимоги заявниці ОСОБА_1 про встановлення опіки над ОСОБА_2 та призначення заявницю опікуном суд зазначає наступне.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Отже, орган опіки і піклування, надаючи рекомендацію щодо призначення опікуна недієздатній особі, має перевірити його можливість (побутову та фізичну) виконувати опікунські обов`язки, що й було виконано органом опіки у даній справі.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Так, суд зазначає, що таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути врахований на розсуд суду.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Відповідно до подання про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що інших рідних членів сім`ї, які б могли здійснювати догляд та бути опікуном, не має.

Відповідно до висновку опікунської ради Городківської сільської ради остання дійшла висновку про можливість виконувати обов`язки опікуна заявником стосовно своєї сестри ОСОБА_2 .

Враховуючи, що заявниця ОСОБА_1 постійно проживає із сестрою ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , забезпечує їй належні умови проживання, відсутність інших близьких родичів, за місцем проживання ОСОБА_2 в населеному пункті, щоб могли постійно здійснювати догляд за останньою, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення над ОСОБА_2 опіки та призначити опікуном її сестру ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 300 ЦПК України, рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Згідно з ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

На підставі  ст. ст. 39, 41,  60,  65 ЦК України, та керуючись ст. ст. 295, 258-265, 300, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Городківської сільської ради,  ОСОБА_2  про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки і призначення опікуна - задовольнити.

Визнати недієздатним громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючу за адресою:  АДРЕСА_1   недієздатною.

Встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опіку, як над недієздатною фізичною особою, призначивши їй опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Строк дії рішення суду в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним становить два роки з дня набрання рішенням законної сили.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 300 ЦПК України.

Стягнути з державного бюджету на користь Вінницької філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» витрати, пов`язані з проведенням експертизи у даній справі, в розмірі 8240 грн. (вісім тисяч двісті сорок гривень) 48 копійок на рахунок НОМЕР_4 ДУ «ІСП МОЗ України», адреса: вул. Кирилівська, 103, м. Київ, код ЄДРПОУ 04803492, МФО 820172, УДКСУ у Подільському районі м. Києва). Призначення платежу: оплата за судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2 ; цивільна справа № 134/1320/24, Вінницька філія судових експертиз, експерт ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органу ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи, визнаної судом недієздатною.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Городківська сільська рада Тульчинського району, Вінницької області ЄДРПОУ 04328789, місце знаходження с. Городківка, вул. Благовіщенська, 51 Тульчинського району, Вінницької області.                                        Повний текст рішення суду виготовлений 05 травня 2025 року.

Суддя:                                                 Лабай О.В.                                        

Присяжний Костенюк Л.С.

Присяжний: Медведчук В.В.