Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #2011670037

                                                                                                                                        Справа № 554/4761/23

Провадження № 1-в/191/140/25

У Х В А Л А

іменем України


09 квітня 2025 року                                        м. Синельникове


Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Донецьку, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , останній раз засудженого вироком Октябрьського районного суду м.Полтави від 03 травня 2024 року за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,-


В С Т А Н О В И В:


До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94) про приведення вироків Київського районного суду м.Полтави від 23 травня 2023 року і вироку Октябрьського районного суду м.Полтави від 03 травня 2024 року відносно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України від 18 липня 2024 року №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».

Прокурор у судовому засіданні просив клопотання задовольнити частково.

Представник заявника і засуджений ОСОБА_4 надали суду письмові заяви про розгляд клопотання без їх участі.

Дослідивши матеріали подання, суд встановив наступне.

Вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 січня 2023 року ОСОБА_4 було засуджено за ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_4 засуджений за вчинення привласнення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів, а також за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), яка мала місце 15 грудня 2022 року, загальна вартість викраденого майна становить 2661,00 грн.

На теперішній час ОСОБА_4 відбуває покарання в державній установі «Синельниківська виправна колонія (№94)».

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

09 серпня 2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі Закон №3886-IX). Зокрема, указаним законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2022 року складає 2481 грн. 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2022 році становить 1240 грн. 50 коп. (2481 грн. х 50% = 1240 грн. 50 коп.). Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст.51 КУпАП станом на 01 січня 2022 складає 2481 грн. 00 коп.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП. Зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі. Відповідна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року у справі №278/1566/21.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Отже, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) 15 грудня 2022 року, вартість майна на момент вчинення кримінального правопорушення складала 2661,00 грн., тобто перевищувала два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, вказане діяння не підлягає декриміналізації, оскільки вартість майна на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

Також ОСОБА_4 засуджений за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 01 лютого 2023 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. За вказаним вироком ОСОБА_4 02 грудня 2022 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого складала 21400,00 грн., тоді як два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2022 року складали 2481,00 грн.

Також за вказаним вироком ОСОБА_4 засуджений за вчинення таємного викрадення чужого майна, яке мало місце 16 грудня 2022 року, вартість якого складала 42796,00 грн., тоді як два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2022 року складали 2481,00 грн.

Отже, вказані діяння не підлягають декриміналізації, оскільки вартість майна на момент вчинення кожного кримінального правопорушення перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

Також ОСОБА_4 засуджений за вироком Київського районного суду м.Полтави від 23 травня 2023 року за ч.4 ст.185, ст.395 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. За вказаним вироком ОСОБА_4 06 листопада 2022 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого складала 4327,67 грн., тоді як два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2022 року складали 2481,00 грн.

За цим же вироком ОСОБА_4 08 листопада 2022 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого складала 4166,33 грн., тоді як два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2022 року складали 2481,00 грн.

Отже, вказані діяння не підлягають декриміналізації, оскільки вартість майна на момент вчинення кожного кримінального правопорушення перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

В той же час за вказаним вироком ОСОБА_4 08 листопада 2022 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого складала 795,00 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2022 року.

Таким чином, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ОСОБА_4 діяння, яке мало місце 08 листопада 2022 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання за вчинення вказаного епізоду кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Також ОСОБА_4 засуджений за вироком Октябриського районного суду м.Полтави від 03 травня 2024 року за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. За вказаним вироком ОСОБА_4 08 листопада 2022 року вчинив замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого складала 370,00 грн., що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2022 року.

Таким чином, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого ОСОБА_4 діяння, яке мало місце 08 листопада 2022 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від призначеного покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

За цим же вироком ОСОБА_4 19 листопада 2022 року вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вартість якого складала 7000,00 грн., тоді як два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 01 січня 2022 року складали 2481,00 грн.

Отже, вказане діяння не підлягає декриміналізації, оскільки вартість майна на момент вчинення вказаного кримінального правопорушення перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян.

З огляду на викладене, за вироком Октябрьського районного суду м.Полтави від 03 травня 2024 року ОСОБА_4 слід вважати засудженим за ч.4 ст.185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі і на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів вважати ОСОБА_4 засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст.369-372, 376, 537, 539 КПК України, суд,-


П О С Т А Н О В И В:


Клопотання начальника державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від покарання, призначеного вироком, у відповідність до чинного законодавства відносно засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з усуненням законом караності діянь, за які він був засуджений, від призначеного покарання:

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України за вироком Київського районного суду м.Полтави від 23 травня 2023 року, яке мало місце 08 листопада 2022 року;

- за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України за вироком Октябриського районного суду м.Полтави від 03 травня 2024 року.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що засуджений за вироком Октябрьського районного суду м.Полтави від 03 травня 2024 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначено у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, шляхом поглинення менш суворого покарання, визначеного за цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Київського районного суду м.Полтави від 23 травня 2023 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 03 травня 2024 року.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_4 час відбутого ним покарання за попереднім вироком з 09 січня 2023 року по 03 травня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.




Суддя                                         ОСОБА_1





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація