Справа № 127/6488/25

       Провадження № 2/127/1119/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2025                                                                         м. Вінниця

       Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Дернової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1) про відшкодування моральної шкоди,

                                        ВСТАНОВИВ:

       Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» про відшкодування моральної шкоди та просив стягнути з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду у розмірі 2000 грн., завдану внаслідок незабезпечення Державною установою «Вінницька установа виконання покарань (№1)» його права на здійснення телефонної розмови 30.01.2023 року.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

        Відповідачем Державною установою «Вінницька установа виконання покарань (№1)» відзив на позов не подавався.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду). 

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

       Позивач ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року, яке набрало законної сили, у адміністративній справі № 120/6439/23 було визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Вінницька установа виконання покарань (№1)", що полягає у незабезпеченні права ОСОБА_1 на здійснення телефонної розмови 30 січня 2023 року.

       Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

     Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Оскільки Державна установа «Вінницька установа виконання покарань (№1) є органом державної влади (у організаційно-правовій формі державної установи), то шкода (у тому числі – моральна), завдана фізичній особі (позивачеві - ОСОБА_1 ) внаслідок незаконних дій відшкодовується державою.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду від 08.11.2017 року у справі № 6-99цс17, згідно якої спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно; при цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними й їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.        

Що стосується стягнення моральної шкоди та визначення її розміру, то суд зазначає таке.

       Відповідно до ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів ; моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

       Порушення  ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що вбачається з вищевказаного судового рішення, яке має преюдиційне значення, вимагає справедливої сатисфакції.

Отже, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачеві ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що становить 17 грн., та є обґрунтованою, справедливою сатисфакцією за душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 19, 56 Конституції України, ст. 16, 23, 1173 ЦК України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», суд

ВИРІШИВ:

       Позов задовольнити частково.

       Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 17 грн. (сімнадцять гривень).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

       Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

       Державна установа «Вінницька установа виконання покарань (№1) (м. Вінниця, вул. Брацлавська, буд. 2, ЄДРПОУ 08562602)

Суддя