Ст. 1 із 4

Справа № 303/3034/25

                        1-кп/303/320/25

У Х В А Л А

30 квітня 2025 року м. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та клопотання прокурора про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Забрідь Великоберезнянського

району Закарпатської області, зареєстрованого та

проживаючого в

АДРЕСА_1

у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України

з участю: прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №42023072210000412, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023 року, про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акта, складеного у відповідності з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 , кожен окремо, не висловили заперечень щодо можливості призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт, суд прийшов до висновку, що він відповідає всім вимогам КПК України, тому необхідно призначити судовий розгляд даного кримінального провадження.

Також 30 квітня 2025 року від прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визнання розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на строк 60 днів, яке мотивовував наступним.

ОСОБА_3 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме – самовільне

Ст. 2 із 4

залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, без можливості застосування ст. 75 КК України або ж ст. 69 КК України. Обгрунтованість пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 підтверджується: протоколами допитів свідків, письмовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження. 04.04.2025 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 04.04.2025 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30.04.2025 року включно без визначення розміру застави. Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є наявними ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та які на даний час не зменшилися. Зокрема ОСОБА_3 може переховуватись від суду, з огляду на те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_3 є тяжким і передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою для та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_3 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від суду та має реальну можливість покинути територію України, а також переховуватись на території України. Також ОСОБА_3 може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, оскільки з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення та суду. Враховуючи вищенаведене та те, що на даний час встановлено, що ОСОБА_3 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, тобто даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 вказаного запобіжного заходу, не встановлено, є необхідним продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , яке просив задовольнити з наведених у клопотанні підстав.

Обвинувачений не заперечив щодо задоволення клопотання прокурора про продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підтримала позицію свого підзахисного, не заперечила щодо продовження відносно обвинуваченого строку тримання під вартою.

Суд, вивчивши клопотання прокурора та додані до нього документи, заслухавши думки учасників судового розгляду з приводу клопотання, прийшов до наступного.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2025 року відносно  ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування - по 30.04.2025 року включно без визначення розміру застави.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено 14.11.2023 року до ЄРДР за № 42023072210000412 про обвинувачення ОСОБА_3 надійшов до суду 25 квітня 2025 року для розгляду його по суті.

У відповідності до вимог частини 3 статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Ст. 3 із 4

Згідно вимог ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також  практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими  обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе  лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні протягом певного часу (п.35, 51 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

Підставою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є, у тому числі, наявність обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.

Зокрема, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.194 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1 та п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, а тому може переховуватися від суду, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує у випадку визнання його винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні (злочину), чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків; незаконно впливати на потерпілих, свідків або інших учасників судового розгляду, які на даний час не допитані в суді.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд прийшов до висновку, що на даний час ризики, передбачені пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України, не зменшилися, а тому жоден із інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду вказаного клопотання ризикам, наявність яких була встановлена судом при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ухвалою слідчого суді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2025 року.

За таких обставин стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 314, 315, 316, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Судовий    розгляд   провести  у   відкритому  судовому   засіданні  о 09 год. 30 хв.

09 травня 2025 року.

У судове засідання викликати на вказаний вище час та дату учасників кримінального провадження.

Ст. 4 із 4

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 до 28 червня 2025 року включно.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення

Головуючий ОСОБА_1