ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 року   ЛуцькСправа № 826/15416/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-К ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-К ЛТД» (далі - ТОВ «ГАЛС-К ЛТД», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 15.06.2018 №0357041212 та № 0357571212.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток складено акт №3477/26-05-12-12-12/16470972 від 17.05.2018, яким встановлено порушення позивачем термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов`язань по податку на прибуток по уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства від 26.09.2016 № 9276903834 та по податковим деклараціям за період 2016-2017 роки.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.06.2018 №0357041212 та №03575771212 (форма «Ш»), згідно із якими за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з додатку на прибуток приватних підприємств визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі – ПК України) та на підставі статті 126 ПК України позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 152122,72 грн та 1 322,30 грн відповідно

Позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки,  подав заперечення №31/5 від 30.05.2018, однак відповідача листом №7412/10/26-15-12-12-18 від 13.06.2018 повідомив, що висновки акту перевірки залишено без змін.

Позивачем подав до Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України) скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, однак рішенням ДФС України від 21.08.2018 №27023/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення-рішення від 15.06.2018 №0357041212 та № 0357571212 було залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані та в обґрунтування такої позиції вказує наступне.

Позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік своєчасно - 28.02.2016 реєстраційний номер 9276267715. По податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік позивачем було задекларовано податок на прибуток у сумі 2018508,00 грн.

При поданні уточнюючих податкових декларацій Позивачем було декілька разів не вірно заповнено податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, а саме:

- 28.02.2016 до декларації № 9276267715 не був поданий та відображений у ній додаток ЗП «зменшення нарахованої суми податку»;

- 02.03.2016 при поданні уточнюючої декларації № 9276475969 був заповнений додаток ЗП «зменшення нарахованої суми податку» та не було відображено рядок 27;

- 14.03.2016 при поданні уточнюючої декларації № 9276513822 було невірно заповнено рядок 27 в якому позивачем було вказано суму мінус 117722,00 грн. (вищевказана помилка була виправлена уточнюючою декларацією №9276903796 від 26.09.2016 на суму плюс 117772,00 грн. та №9276904013 від 26.09.2016 на суму мінус 50 грн.);

- 17.03.2016 при поданні уточнюючої декларації № 9276530928 позивачем було невірно заповнено рядок 27 декларації, оскільки сума авансового внеску повинна була бути зменшена на 117 722 грн (тобто сума 117 722 грн. повинна відображатись як переплата з податку на прибуток);

- 26.09.2016 при поданні уточнюючої декларації № 9276903834 було невірно заповнено рядок 27 в якому позивачем було вказано суму плюс 117772,00 грн.. (вищевказана помилка була виправлена уточнюючою декларацією №9276903995 від 26.09.2016 на суму мінус 117772,00 грн).

Виходячи з вищенаведеного, в результаті багаторазового подання уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток за 2015 рік, зменшення нарахованої суми податку у рядку 16 ЗП складає 2136230,00 грн, податок на прибуток за звітний податковий період у рядку 06 плюс 2018508,00 грн.

Позивач зазначає, що згідно із пунктом 10 розділу Перехідних положень підрозділ 10 пункту 31 ПК України по результатам діяльності в 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення обчислення, не правильного заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти сплати не застосовуються.

Виходячи з вищенаведеного, позивач вважає, що багаторазове подання уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 2015 рік не є порушенням.

Також позивач вказує, що станом на 01.01.2015 позивач мав переплату по податку на прибуток в сумі - 2 254 505,92 грн.

Згідно бухгалтерського обліку переплата та актом звірки з ДПІ у Печерському районі м. Києва була розрахована наступним чином:

Сплачений податок на прибуток у 2015 році (3800179,00 грн.) - Податок на прибуток за 2014 рік (1545673,08грн.) = Переплата з податку на прибуток у 2015 році (2254505,92грн.) - Податок на прибуток за 2015 рік (2018508,00 грн.) =

Переплата, яка залишилася на 2016 рік (235997,92грн.) - податок на прибуток 1 квартал 2016р (245357,00грн.) =

Заборгованість з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року (-9359,08 грн.) + Доплата у 2016 році (9360,00 грн.) = переплата на 1 квартал 2016 року (0,92 грн.).

Отже протягом 2014р - 1 кварталу 2016р. позивач мав позитивне сальдо (переплату) з податку на прибуток, а саме мав позитивне значення з податку на прибуток.

Вищевказані факти було встановлено рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2018, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 826/8010/17 за позовом ТОВ «Галс-К ЛТД» до ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішень.

Крім того, позивач вважає зазначає, що ним було вчасно сплачено податок на прибуток за період з 01.01.2016 по 15.05.2018, про що свідчать відповідні платіжні доручення.

З огляду на викладене, позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду  міста Києва від 25.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.1).

У відзиві на позовну заяву (а.с.184-186) представник відповідача позовних вимог не визнав та в обґрунтування такої позиції вказав, що позивачем було подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві декларацію з податку на прибуток за 2015 рік від 28.02.2016 №9276267715.

В подальшому, позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2015 рік від 26.09.2016 №9276903834, згідно якої податок на прибуток збільшено на  117722,00 грн.

Таким чином позивач зобов`язаний був сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним уточнюючий декларації, в граничний термін до 26.09.2016, однак фактично податковий борг в сумі 117721,08 грн сплачено згідно із платіжним дорученням від 15.11.2016 №1671.

Позивачем подано за три квартали 2016 року податкову декларацію від 08.11.2016 №9211616478, згідно якої податок на прибуток склав 595601,00 грн (рядок 19 податкової  декларації) та заповнено розрахунок авансового внеску з податку на прибуток (рядок 26 склав 240996,00 грн.). Граничний термін сплати податку на прибуток за три квартали 2016 - 19.11.2016. Податковий борг в сумі 117721,08 грн фактично погашено згідно із платіжним дорученням.

По податковій декларації №9211616478 від 08.11.2016 Позивачу нараховано авансовий внесок в сумі 240996,00 грн. Граничний термін сплати — 30.12.2016.  Податковий борг в сумі 117721,08 грн фактично погашено 16.02.2017 (платіжне доручення №1827).

За 2016 рік позивачем подано податкову декларацію від 09.02.2017 №92699114418, згідно якої податок на склав 486647,00 грн. Граничний термін сплати - 19.02.2017. По  декларації за 2016 рік у підприємства виник податковий борг в сумі 117721,08 грн, який було сплачено 21.02.2017 в сумі 9122,00 грн., 12.05.2017 в сумі 108599,10 грн.

Позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2017 року від 05.05.2017 №9081453890, згідно якої сума податку склала 473930,00 грн.

Граничний термін сплати нарахованого податку 19.05.2017. Фактично погашено податковий борг 25.05.2017 в сумі 4101,00 грн., 16.08.2017 в сумі 112482,42 грн.

В результаті виявлення помилок підприємством подано уточнюючу декларацію від І 23.05.2017 №9095156794 (період уточнення - І квартал 2017 року, згідно якої збільшено податкове зобов`язання на 3972,00 грн, сума штрафу (3%) - 119 грн. Граничний строк сплати зазначених сум - 23.05.2017. Фактично погашено борг по уточнюючій декларації платіжним дорученням від 16.08.2017 №28597.

За півріччя 2017 року позивачем задекларовано податкове зобов`язання до сплати в сумі 411233,00 грн. (податкова декларація від 04.08.2017 №9153652678), граничний термін сплати податку 19.08.2017. Фактично погашено податковий борг 16.11.2017 в сумі 3874,00 грн., 06.03.2018 - в сумі 60448,00 грн. 15.05.2018 - в сумі 52181,12 грн.

За три квартали 2017р. подано податкову декларацію від 03.11.2017 №9229250935, згідно якої податкове зобов`язання до сплати складає 3874,00 грн. Граничний термін сплати 11.03.2018. Фактично погашено податок до сплати платіжним дорученням від 15.05.2018 №2125.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 17.05.2018 №3477/26-15-12-12-12/16470972 щодо порушення термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з податку на прибуток ТОВ «ГАЛС-К ЛТД», протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57  ПК України.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Станом на 15.12.2022 день набрання чинності Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX, адміністративну справу №826/15416/18 Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу; замінено у справі відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.196-197).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у відповідача ГУ ДПС у м. Києві витребувано облікову картку позивача по податку на прибуток приватних підприємств станом на 01.01.2016, на 01.01.2017, на 01.01.2018 (а.с.200).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «ГАЛС-К ЛТД» зареєстроване як юридична особа 10.03.1992, із основним видом КВЕД: 35.23 - торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.160).

Посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт камеральної перевірки від 17.05.2018 №3477/26-15-12-12-12/16470972 (а.с.20-21), яким встановлено порушення позивачем термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов`язань по податку на прибуток по уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток від 26.09.2016 №9276903834 та по податковим деклараціям за період 2016-2017 роки, відповідальність за що передбачена статтею 126 ПК України.

Не погодившись із висновками перевірки позивач подав на вищезазначений акт перевірки заперечення від 30.05.2018 №31/5 (а.с.25).

За результатами розгляду вказаних заперечень ГУ ДФС у м. Києві листом «Про надання відповіді на заперечення» від 13.06.2018 №27412/10/26-15-12-12-18 повідомило позивача про залишення без змін висновку, викладеного в акті камеральної перевірки від 17.05.2018 №3477/26-15-12-12-12/16470972 (а.с.26-29).

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:

від 15.06.2018 №0357041212, згідно із яким на підставі статті 126 ПК України, за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 760 613,60 грн, позивача зобов`язано сплати штраф у розмірі 20% в сумі 152 122,72 грн (а.с.16);

від 15.06.2018 № 0357571212., згідно із яким на підставі статті 126 ПК України, за затримку менше 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 13223,00 грн, позивача зобов`язано сплати штраф у розмірі 10% в сумі 1322,30 грн (а.с.18).

Позивач оскаржував спірні рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги від  27.06.2018 №38/6 до ДФС України (а.с.30-32).

Рішенням ДФС України від 21.08.2018 №27023/6/99-99-11-03-01-25 податкові повідомлення-рішення від 15.06.2018 №0357041212 та №0357571212 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ГАЛС-К ЛТД» – без задоволення (а.с.33-34).

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України).

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно із пунктом 31.2. статті 31 ПК України строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За змістом пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктом 46.2. статті 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною.

Відповідно до пунктів 49.1., 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Нормами пункту 49.18. статті 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

49.18.5. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

49.18.6. календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами пункту 50.1. статті 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно із пунктом 131.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 137.3. статті 137 відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до пункту 137.4. статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

Нормами пункту 137.5. статті 137 ПК України визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, у тому числі своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРПН, виправлення помилок у податкових накладних.

Судом встановлено, ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) по податку на прибуток, про що складено акт від 17.05.2018 №3477/26-15-12-12-12/16470972 (а.с.20-21).

Як вбачається із вказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов`язань по податку на прибуток по уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток від 26.09.2016 №9276903834 та по податковим деклараціям за період 2016-2017 роки.

Відповідальність платників податків за порушення правил сплати (перерахування) податків визначена статтею 126 ПК України.

Так, згідно із пунктом 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених податковим законодавством, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Суд зауважує, що норма пункту 126.1 статті 126 ПК України, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого ПК України строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Передбачена пунктом 126.1 статті 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Як вбачається із акту перевірки, з урахуванням листа ГУ ДФС у Волинській області від 15.06.2018 №28149/10/26-15-12-12-18 «Про внесення змін до акту перевірки» (а.с.23-24) та розрахунків штрафних санкцій (а.с.17, 19) згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями – рішеннями до позивача було застосовано штрафні санкції за невчасну сплату самостійно нарахованих грошових зобов`язань з податку на прибуток.

Судом встановлено, що позивачем було подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві декларацію з податку на прибуток за 2015 рік від 28.02.2016 №9276267715 (а.с.36-37).

В подальшому, позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2015 рік від 26.09.2016 №9276903834, згідно якої податок на прибуток збільшено на  117722,00 грн (а.с.72-73).

Таким чином позивач зобов`язаний був сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним уточнюючий декларації, в граничний термін до 26.09.2016, однак фактично податковий борг в сумі 117721,08 грн сплачено згідно із платіжним дорученням від 15.11.2016 №1671.

Позивачем подано за три квартали 2016 року податкову декларацію від 08.11.2016 №9211616478, згідно якої податок на прибуток склав 595601,00 грн (рядок 19 податкової  декларації) та заповнено розрахунок авансового внеску з податку на прибуток (рядок 26 склав 240996,00 грн). Граничний термін сплати податку на прибуток за три квартали 2016 - 19.11.2016. Податковий борг в сумі 117721,08 грн фактично погашено згідно із платіжним дорученням.

По податковій декларації №9211616478 від 08.11.2016 позивачу нараховано авансовий внесок в сумі 240996,00 грн. Граничний термін сплати — 30.12.2016.  Податковий борг в сумі 117721,08 грн фактично погашено 16.02.2017 (платіжне доручення №1827).

За 2016 рік позивачем подано податкову декларацію від 09.02.2017 №92699114418, згідно якої податок на склав 486647,00 грн. Граничний термін сплати - 19.02.2017. По  декларації за 2016 рік у підприємства виник податковий борг в сумі 117721,08 грн, який було сплачено 21.02.2017 в сумі 9122,00 грн., 12.05.2017 в сумі 108599,10 грн.

Позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2017 року від 05.05.2017 №9081453890, згідно якої сума податку склала 473930,00 грн.

Граничний термін сплати нарахованого податку 19.05.2017. Фактично погашено податковий борг 25.05.2017 в сумі 4101,00 грн., 16.08.2017 в сумі 112482,42 грн.

В результаті виявлення помилок підприємством подано уточнюючу декларацію від І 23.05.2017 №9095156794 (період уточнення - І квартал 2017 року, згідно якої збільшено податкове зобов`язання на 3972,00 грн, сума штрафу (3%) - 119 грн. Граничний строк сплати зазначених сум - 23.05.2017. Фактично погашено борг по уточнюючій декларації платіжним дорученням від 16.08.2017 №28597.

За півріччя 2017 року позивачем задекларовано податкове зобов`язання до сплати в сумі 411233,00 грн. (податкова декларація від 04.08.2017 №9153652678), граничний термін сплати податку 19.08.2017. Фактично погашено податковий борг 16.11.2017 в сумі 3874,00 грн., 06.03.2018 - в сумі 60448,00 грн. 15.05.2018 - в сумі 52181,12 грн.

За три квартали 2017 року подано податкову декларацію від 03.11.2017 №9229250935, згідно якої податкове зобов`язання до сплати складає 3874,00 грн. Граничний термін сплати 11.03.2018. Фактично погашено податок до сплати платіжним дорученням від 15.05.2018 №2125.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи інтегрованою карткою платника податків з податку на прибуток за 2016-2018 року (а.с.206-244).

При цьому, на позивача накладено штраф в розмірі 10% - за порушення передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого грошового зобов`язання до 30 днів та 20% - понад 30 днів.

За вказаних обставин суд вважає, що відповідач у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях правильно визначив розмір штрафу, застосувавши відповідні норми ПК України.

Також досліджуючи зміст інтегрованої картки позивача з податку на прибуток суд зауважує, що переплата рахувалася за ним лише до 19.08.2016 (а.с.217 зворот.), натомість після вказаної така передплата відсутня. У свою чергу, штрафні санкції згідно із оскаржуваними податковими повідомленнями – рішеннями застосовані до позивача за несвоєчасну сплату податку на прибуток починаючи з 15.11.2016, коли переплати не було.

Суд також відхиляє посилання позивача на рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2018, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018 у справі № 826/8010/17 за позовом ТОВ «Галс-К ЛТД» до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішень та зауважує, що такі рішення не мають преюдиційного значення у даній справі, оскільки стосуються інших часових періодів.

Таким чином, внаслідок порушення позивачем свого обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання у строки, встановлені ПК України, на думку суду, у контролюючого органу були наявні підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій відповідно до статті 126 ПК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15.06.2018 №0357041212 та № 0357571212 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому, в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛС-К ЛТД» (01133, місто Київ, провулок Лабораторний, будинок 3, код ЄДРПОУ 16470972).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Суддя                                                                                                 О. О. Андрусенко