ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2025 року   ЛуцькСправа № 640/1009/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай фінанс» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай фінанс» (далі – ТОВ «Скай фінанс», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі – ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0933271206 від 13.12.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту №19456/26-15-12-06-16/39362824 від 23.11.2018 про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) за 2015 - 2018 роки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0933271206 від 03.12.2018 про застосування до позивача штрафу на суму 32 105,44 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Вказує, що не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТОВ «Скай фінанс» 05.12.2018 цінним листом з повідомленням про вручення надіслало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення на акт, однак листом №10/26-15-12-06-14 «Про результати розгляду заперечення», відповідач повідомив, що заперечення залишено без розгляду в зв`язку з тим, що вони були направлені поштою та отримані податковим органом поза межами строку, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та вказує, що оскільки акт перевірки він отримав 29.11.2018, перебіг строку розпочався 30.11.2018 та становить 5 робочих днів, тобто 30.11.2018, 03.12.2018, 04.12.2018, 05.12.2018 та 06.12.2018, а відтак заперечення направлені на адресу відповідача з дотриманням передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПКУ строку їх подання.

Наголошує, що внаслідок невиконання контролюючим органом законодавчо встановленого обов`язку щодо розгляду поданих платником податків заперечень на акт, які є невід`ємною частиною акта, оскаржуване повідомлення - рішення прийняте відповідачем без урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки, а отже з порушенням законодавства.

Окрім того, позивач вказує, що в акті відповідач наводить таблицю, в якій невірно зазначає про наявність затримки реєстрації позивачем податкових накладних та як наслідок, порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015 - 2018 роки в ЄРПН, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України. У вказаній таблиці відповідача окремою колонкою зазначив кількість днів затримки реєстрації ПН/РК, при цьому не вказуючи методику розрахунку, та правову норму, якою він керувався при здійсненні таких розрахунків.

Враховуючи викладене, позивач вважає що акт не є належним доказом та не містить жодних доказів на підтвердження обставин, що стали підставою для застосування до нього фінансових санкцій, і як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірне та підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду  міста Києва від 23.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (а.с.1).

У відзиві на позовну заяву (а.с.27-28) представник відповідача позовних вимог не визнала та в обґрунтування такої позиції вказала, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 ст. 76 ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Скай Фінанс» за 2015 -2018 роки.

Як свідчать обставини справи, перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого податкові накладні, виписані ТОВ «Скай Фінанс» за перевіряємий період, зареєстровані з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 321054,47 грн.

За результатами перевірки складено акт від 23.11.2018 №19456/26-15-12-06- 16/39362824 та винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0933271206, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% на загальну суму 32105,44 грн (дані щодо несвоєчасної реєстрації, кількості днів порушення та застосованих штрафних санкцій наведено в акті камеральної перевірки та розрахунку штрафних санкцій).

При цьому, представник відповідача вказує, що пункт 120.1.1 статті 120.1 ПК України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків.

З наведених підстав просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та наголосив, що відповідачем жодним чином не спростовано доводів позовної заяви щодо неправомірного залишення без розгляду заперечень на акт, з боку ГУ ДФС у м. Києві, а також щодо неправомірності застосування штрафу та безпідставності прийнятого відповідачем рішення, оскільки відсутній факт порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних (а.с.31-33).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 залишено без задоволення  клопотання ТОВ «Скай фінанс» про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін (а.с.26).

Станом на 15.12.2022 день набрання чинності Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX, адміністративну справу №640/1009/19 Окружним адміністративним судом міста Києва не було розглянуто.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 прийнято до провадження дану адміністративну справу; замінено у справі відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.48-49).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ «Скай фінанс».

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт камеральної перевірки №19456/26-15-12-06-16/39362824 від 23.11.2018 (а.с.12), яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2018 роки в ЄРПН, відповідальність за що передбачена пункту 120-1.1. статті 120.1 ПК України.

Не погодившись із зазначеними висновками акта перевірки, позивач подав заперечення від 05.12.2018 №1478/12 (а.с.13).

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.2018 №122368/10/26-15-12-06-14 «Про результати розгляду заперечення» позивача було повідомлено про залишення без розгляду  заперечення до акту №19456/26-15-12-06-16/39362824 від 23.11.2018 (а.с.15).

13.12.2018 на підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0933271206, згідно із яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 32 105,44 грн (а.с.17).

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі – ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Скай фінанс» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН , про що складено акт №19456/26-15-12-06-16/39362824 від 23.11.2018 (а.с.12).

Як вбачається із вказаного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2018 роки в ЄРПН.

Так, відповідно пункту 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, підсумовуючи викладене слід прийти до висновку, що продавець товарів/послуг зобов`язаний зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

По своїй правовій природі норма, викладена в абзаці 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України, є нормою зобов`язального характеру (норма-припис), а отже має існувати норма, яка передбачає відповідальність за невиконання платником податку зобов`язання у вигляді обов`язку реєстрації податкової накладної.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно із пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема акту перевірки та розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (а.с.18) згідно із оскаржуваним податковим повідомленням – рішення до позивача було застосовано штрафні санкції за порушення термінів реєстрації в ЄРПН 31 податкової накладної/розрахунку коригування, а саме:

- від 19.01.2018 №646 на 3 календарних дні (зареєстрована 06.02.2018);

- від 17.04.2018 №584 на 8 календарних днів (зареєстрована 10.05.2018);

- від 11.01.2018 №449, від 11.01.2018 №448, від 11.01.2018 №447 та від 11.01.2018 №446 на 4 календарних дні (зареєстровані 30.01.2018);

- від 12.01.2018 №504 та від 12.01.2018 №505 на 3 календарних дні (зареєстровані 30.01.2018);

- від 02.10.2018 №20 та від 02.10.2018 №21 на 5 календарних днів (зареєстровані 22.10.2018);

- від 05.09.2018 №97 на 5 календарних днів (зареєстрована 25.09.2018);

- від 21.06.2018 №611, від 21.06.2018 №612, від 21.06.2018 №613 та від 21.06.2018 №614 на 4 календарних дні (зареєстровані 10.07.2018);

- від 27.04.2018 №702 на 3 календарних дні (зареєстрована 15.05.2018);

- від 05.09.2018 №518 на 5 календарних днів (зареєстрована 25.09.2018);

- від 24.09.2018 №625 на 1 календарний день (зареєстрована 10.10.2018);

- від 31.03.2018 №739 на 2 календарних дня (зареєстрована 17.04.2018);

- від 01.05.2018 №4, від 01.05.2018 №5 та від 01.05.2018 №6 на 5 календарних днів (зареєстровані 21.05.2018);

- від 05.09.2018 №519 на 4 календарних дня (зареєстрована 24.09.2018);

- від 17.04.2018 №583 на 8 календарних дні (зареєстрована 10.05.2018);

- від 27.04.2018 №703 на 3 календарних дні (зареєстрована 15.05.2018);

- від 01.05.2018 №1, від 01.05.2018 №2 та від 01.05.2018 №3 на 2 календарних дні (зареєстровані 18.05.2018);

- від 05.06.2018 №139, від 05.06.2018 №140 та від 05.06.2018 №142 на 1 календарний день (зареєстровані 21.06.2018).

При цьому, на позивача накладено штраф у відсоткових розмірах від суми податку на додану вартість відповідно до положень пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, а саме: 10% (32105,44 грн) від суми податку на додану вартість, зазначеної  вищезазначених податкових накладних (321054,47 грн).

Надаючи оцінку висновкам акту перевірки про порушення позивачем граничних термінів реєстрації вищезазначених податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН суд зазначає наступне.

Норми пункту 201.10 статті 201 ПК України дають суду підстави для висновку, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у наступний строк: для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, податкові накладні складені ТОВ «Скай фінанс» з 1 по 15 день календарного місяця були зареєстровані в ЄРПН до останнього дня календарного місяця, в якому вони складені, а саме: податкові накладні від 11.01.2018 №449, №448, №447 та №446 - 30.01.2018; податкові накладні від 12.01.2018 №504 та №505 - 30.01.2018; податкові накладні від 02.10.2018 №20 та №21 - 22.10.2018; податкова накладна від 05.09.2018 №519 - 24.09.2018; податкові накладні від 05.09.2018 №97, №518 - 25.09.2018; податкові накладні від 01.05.2018 №4, №5 та №6 - 21.05.2018; податкові накладні від 01.05.2018 №1, №2 та №3 - 18.05.2018; податкові накладні від 05.06.2018 №139, №140 №142 - 21.06.2018.

У свою чергу, податкові накладні складені ТОВ «Скай фінанс» з 16 по останній день календарного місяця були зареєстровані до 15 календарного дня календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, а саме: податкова накладна від 17.04.2018 №583 - 10.05.2018; податкові накладні від 21.06.2018 №611, №612, №613 та №614 - 10.07.2018; податкова накладна від 27.04.2018 №702 - 15.05.2018; податкова накладна від 24.09.2018 №625 -10.10.2018; податкова накладна від 31.03.2018 №739 - 17.04.2018; податкова накладна від 17.04.2018 №583 - 10.05.2018; податкова накладна від 27.04.2018 №703 - 15.05.2018; податкова накладна від 19.01.2018 №646 - 06.02.2018.

У свою чергу, ні із акту перевірки, ні із оскаржуваного податкового повідомлення – рішення не вбачається, яким чином відповідач визначав граничний термін для реєстрації вказаних податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та на підставі чого дійшов висновку, що вищезазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН із затримкою від одного до восьми днів.

У постановах від 03.04.2020 у справі №160/5380/19, від 10.06.2019 у справі №802/1825/16-а та від 12.07.2019 у справі №0940/1600/18 Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що платник податків, який виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення податкових накладних для реєстрації в ЄРПН, не може нести відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних з незалежних від нього обставин.

В контексті спірних правовідносин, суд зазначає, що відповідачем не надано та матеріали справи не містять жодних письмових доказів на підтвердження несвоєчасного направлення для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, вказаних в акті перевірки.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що оскільки зазначені в акті перевірки податкові накладні/розрахунки коригування були зареєстровані в ЄРПН у встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України строк, відтак у податкового органу були відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Окрім того, як було встановлено судом, не погодившись із висновками акта перевірки №19456/26-15-12-06-16/39362824 від 23.11.2018, позивач засобами поштового зв`язку надіслав до ГУ ДФС у м. Києві заперечення від 05.12.2018 №1478/12 на акт (а.с.13).

Так, згідно із пунктом 86.7. статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до пункту 86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов`язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, акт перевірки позивачем отримано 29.11.2018. Таким чином, перебіг встановленого пунктом 86.7 статті 86 ПК України строку подання заперечень на акт перевірки розпочався з дня, наступного за днем його отримання - 30.11.2018 та становив 5 робочих днів (30.11.2018, 03.12.2018, 04.12.2018, 05.12.2018 та 06.12.2018), тобто закінчився 06.12.2018.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що заперечення на акт перевірки, надіслані до податкового органу засобами поштового зв`язку 05.12.2018 (а.с.14) були подані в межах строку встановленого пунктом 86.7 статті 86 ПК України.

Однак,  листом ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.2018 №122368/10/26-15-12-06-14 «Про результати розгляду заперечення» позивача було повідомлено про залишення без розгляду  заперечення до акту №19456/26-15-12-06-16/39362824 від 23.11.2018 у зв`язку із порушенням п`ятиденного терміну, визначеного пунктом 86.7 статті 86 ПК України (а.с.15).

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач необґрунтовано залишив без розгляду подані позивачем заперечення на акт, та як наслідок податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято без розгляду у встановлений законом строк заперечень позивача на акт перевірки, тобто з порушенням відповідачем норм пункту 86.7 статті 86 ПК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі № 810/3270/16.

При цьому, суд зауважує, що право на подання заперечень на акт перевірки та бути присутнім під час їх розгляду гарантоване статтею 17 ПК України. Безпідставне залишення без розгляду своєчасно поданих платником податків заперечень на акт перевірки об`єктивно може вплинути на обставини обґрунтованості прийнятого на підставі акта перевірки податкового повідомлення-рішення, адже за правилами, встановленими пунктом 86.7 статті 86 ПК України, такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2024 у справі №640/20970/22.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із частиною першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

В порушення вимог статті 77 КАС України податковий орган не надав суду належні, достовірні та беззаперечні докази на підтвердження висновків про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015-2018 роки в ЄРПН.

Відтак, згідно встановлених обставин справи, аналізу норм чинного законодавства та наданих письмових доказів, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018 №0933271206 та про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України  при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн, сплачений згідно платіжним дорученням від 11.01.2019 №2375 (а.с.4).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 13.12.2018 №0933271206.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай фінанс» судовий збір в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай фінанс» (02232, місто Київ, проспект Шухевича Романа, будинок 2, корпус Т, ТРЦ, код ЄДРПОУ 39362824).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Суддя                                                                                                 О. О. Андрусенко