ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2025 р. Справа№ 910/14489/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Сибіги О.М.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Ільмухіна Т.Ф. - адвокат

від відповідача: Яковченко Р.Г. - адвокат

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 (повний текст складено 20.02.2025)

у справі № 910/14489/20 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" всупереч умовам договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0140-02024 від 01.01.2019 неправомірно, на думку позивача, включило до рахунку-фактури та акту приймання-передачі послуг плату за послуги з передачі обсягів експортованої електричної енергії за липень 2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 (суддя Гулевець О.В.), яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2023 позовні вимоги задоволені повністю, зобов`язано ПрАТ "НЕК "Укренерго" припинити дії спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0140-02024 та включення нарахування таких послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0140-02024 до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії, щодо обсягів експортованої електроенергії за липень-серпень 2020 року.

22.02.2023 Господарський суд міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 видано відповідні накази.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2023 відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з відповідною касаційною скаргою.

Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", третя особа).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023 справу № 910/14489/20 разом з касаційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 справу №910/14489/20 прийнято до розгляду. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 справу №910/14489/20 повернуто Верховному Суду у складі Касаційного господарського суду для розгляду.

У зв`язку з прийняттям 29.12.2023 Кабінетом Міністрів України постанови № 1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" колегія суддів протокольною ухвалою від 31.01.2024 за заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") замінила третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП "НАЕК "Енергоатом" на АТ "НАЕК "Енергоатом".

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 скасовано, справу № 910/14489/20 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Короткий зміст вимог поданої заяви про забезпечення позову.

13.02.2025 від позивача до місцевого господарського суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити ПрАТ "НЕК "Укренерго" до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/14489/20:

- застосовувати заходи щодо присвоєння ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Переддефолтний" та/або "Дефолтний" відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов`язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" від 14.01.2025 №4213-ІХ у зв`язку із заборгованістю за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- застосовувати заходи щодо присвоєння ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Переддефолтний" та/або "Дефолтний" відповідно до пункту 15-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Закону України "Про ринок електричної енергії" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов`язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" від 14.01.2025 №4213-ІХ на підставі заборгованості за надані у період дії воєнного стану ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ідентифікаційний код: 00100227) послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, яка виникла внаслідок зарахування ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ідентифікаційний код: 00100227) отриманої оплати за такі послуги, надані у період дії воєнного стану, в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у зв`язку наданням послуг з передачі експортованої електричної енергії до періоду дії воєнного стану ;

- надсилати ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) та Регулятору повідомлення/ подання про набуття ТОВ "ГК "Нафтогаз України" статусу "Переддефолтний" у зв`язку із наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Переддефолтний" у зв`язку із наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії, із зазначенням дати набуття такого статусу;

- використовувати фінансові гарантії, що надаються ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) для покриття його заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії перед Адміністратором розрахунків у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452), його ЄДРПОУ, розміру простроченої ним оплати вартості небалансів електричної енергії у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- надсилати ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) та Регулятору повідомлення про набуття ТОВ "ГК "Нафтогаз України" статусу "Дефолтний" у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Дефолтний" у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії, із зазначенням дати набуття такого статусу;

- зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації двосторонніх договорів щодо продажу електричної енергії ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) учасникам ринку у зв`язку з наявністю у Товариства заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку для ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) на постачальника "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку у зв`язку з наявністю у Товариства заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;

- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) його ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії у зв`язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії".

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 12.02.2025 на адресу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надійшов лист НЕК "Укренерго" від 12.02.2025 №01/8581, згідно якого відповідач повідомив, що у зв`язку з набуттям 09.02.2025 чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов`язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" (далі - Закон №4213) усі електропостачальники (крім постачальника універсальних послуг та постачальна "останньої надії"), у яких буде наявна заборгованість за період дії воєнного стану за послуги з передачі електричної енергії до 15 числа місця, наступного за розрахунковим автоматично набудуть статус "Переддефолтний". Додатком до цього листа йде перелік електропостачальників де ТОВ "ГК "Нафтогаз України" значиться під номером 269.

Таким чином, позивач стверджує, що не дивлячись на наявний спір між сторонами, що вирішується у межах справи №910/14489/20, останній вимушений негайно сплатити спірну заборгованість, оскільки її несплата призводить до негативних наслідків по відношенню до позивача, що визначені Законом №4213 та розділом 1.7 Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, а саме - надання позивачеві, як учаснику ринку, статусу "Переддефолтний" та припинення можливості провадити господарську діяльність на ринку електричної енергії.

На переконання ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову, про які просить позивач, можуть виникнути труднощі для виконання рішення суду у майбутньому, у випадку задоволення позову, оскільки, лист НЕК "Укренерго" від 12.02.2025 №01/8581 фактично змушує позивача сплатити спірну заборгованість (тобто заборгованість за період липня, серпня 2020 за передачу експортованої електроенергії).

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/14489/20 у задоволенні заяви ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що позивач не зміг обґрунтувати суду наявністю яких фактичних обставин, крім інформаційного листа відповідача від 12.02.2025, він обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову як запобіганню неможливості захистити своє право в ефективний спосіб, оскільки при наявності спору і відсутності заходів до забезпечення позову при новому розгляді справи, до позивача більше як рік не були застосовані ті дії, які просить позивач заборонити вчиняти відповідачеві.

Разом з цим місцевим господарським судом було зазначено, що з самої прохальної частини заяви позивача про забезпечення позову не вбачається, що останній просить вжити заходи забезпечення позову саме щодо конкретного Договору №0140-02024 від 01.01.2019, з якого виник спір, отже, у випадку вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову, останні не будуть співмірними із заявленими позивачем вимогами у межах спору №910/14489/20 та будуть стосуватися взаємовідносин сторін, які виникли щодо іншого проміжку часу, ніж той, заборгованість за який є предметом розгляду справи та щодо інших правовідносин (у даній справі предметом є оплата послуг з передачі експортованої електроенергії, а дія закону стосується загалом взаєморозрахунків сторін на ринку електроенергії та заборгованості, що виникла під час дії режиму воєнного стану).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 28.02.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/14489/20 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову; судові витрати понесені ТОВ "ГК "Нафтогаз України" покласти на відповідача.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що місцевий господарський суд під час винесення оскаржуваної ували не врахував наступних обставин:

- у відповіді від 07.12.2020 №119/13-2760 на відзив позивач звертав увагу суду, що відповідач і надалі продовжує виставляти в рахунках-фактурах та актах приймання-передачі послуги заборгованість, до якої включає вартість послуг передачі експортованої електричної енергії за зовнішньоекономічними контрактами, що, зокрема, підтверджується рахунком від 04.11.2020 №0140-02024/04/11/2020 та актом приймання-передачі послуги за вересень 2020 року, що не був погоджений позивачем;

- відповідач продовжував надсилати рахунки та акти до яких було включено заборгованість з передачі експортованої електричної енергії, зокрема за вересень 2020 року, отже спірними періодами є липень, серпень та вересень 2020 року;

- постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Мінюсту про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2023 не підтверджує фактичне виконання рішення суду, оскільки вчиненні відповідачем дії у 2024 році (нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором) це спростовують;

- систематичне виставлення НЕК "Укренерго" рахунків-фактур, актів приймання-передачі послуги, зокрема, і у період дії воєнного стану (2022-2024), може мати своїм наслідком застосування відповідачем до позивача статусу "Переддефолтний", та, як наслідок, статусу "Дефолтний", що фактично позбавить ТОВ "ГК "Нафтогаз України" можливості брати участь на ринку електричної енергії;

- позивач, не дивлячись на невизнання спірної заборгованості буде вимушений негайно її сплатити, оскільки несплата може призвести до негативних наслідків по відношенню до позивача, що визначені Законом №4213 та розділом 1.7 Правил ринку, а саме - надання позивачеві, як учаснику ринку, статусу "Переддефолтний" та припинення можливості провадити господарську діяльність на ринку електричної енергії.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/14489/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/14489/20, справу № 910/14489/20 призначено до розгляду на 08 квітня 2025 року о 15 год 00 хв.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку з відрядженням судді Тарасенко К.В.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/14489/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/14489/20, розгляд справи № 910/14489/20 відбудеться 22.04.2025 о 14 год 20 хв.

Позиція інших учасників справи.

18.03.2025 від відповідача, через систему "Електронний суд", надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В обґрунтування заперечень проти вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції було правомірно залишено заяву позивача про забезпечення позову без задоволення з дотриманням норм процесуального права.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначив таке:

- позивач посилається на те, що 09.02.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов`язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" (далі - Закон №4213), згідно з яким електропостачальники (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії"),у яких наявна заборгованість за період дії воєнного стану за послуги з передачі електричної енергії до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, набувають статус "Переддефолтний";

- спірним періодом, на який позивач посилався в обґрунтування своєї позовної заяви у справі №910/14489/20, є липень-серпень 2020 року, тобто період задовго до введення воєнного стану;

- позивач не надав жодних доказів, які би свідчили, що у зв`язку з заборгованістю за липень-серпень 2020 року він набуде статусу "Переддефолтний";

- позивач у заяві про забезпечення позову від 13.02.2025 просив заборонити відповідачу вчиняти дії у зв`язку з заборгованістю за послуги з передачі електричної енергії, при цьому не вказуючи, що така заборона стосується виключно договору від 01.09.2019 (а не будь-яких інших договорів);

- звертаючись до суду з позовною заявою позивач обрав спосіб захисту, сформульований як "зобов`язання припинити дії", які стосувались лише тих дій (нарахування за розрахункові місяці), які ще не завершені на час набрання рішенням суду законної сили, а тому такі дії ще не вчинені (акти як первинні документи ще не складені) і можуть бути "припинені" на майбутнє;

- разом з цим позивач не вимагав здійснити перерахунку вартості послуги за минулі періоди та/або скласти інші первинні документи (замість уже складених раніше) за такі минулі періоди;

- у випадку задоволення позовних вимог не зміниться розмір заборгованості позивача за періоди (розрахункові місяці), які вже минули і за які було вже складено відповідні первинні документи (акти).

Явка представників учасників справи.

У судове засідання 22.04.2025 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційний господарський суд її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі № 910/14489/20 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову; судові витрати понесені ТОВ "ГК "Нафтогаз України" покласти на відповідача.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у даній справі просив залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання 22.04.2025 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За приписами частини першої ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Оскільки явка представника третьої особи в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст. 137).

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем або іншими особами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018 по справі №910/361/18.

З матеріалів оскарження вбачається, що підставами виникнення спірних правовідносин у межах справи №910/14489/20 є Договір №0140-02024 від 01.01.2019, за яким, на думку позивача, відповідач безпідставно нараховує плату за послуги з передачі електричної енергії з урахуванням обсягів експортованої електричної енергії при виставленні на оплату рахунку-фактури від 04.08.2020 №0140-02024/04/08/2020 та акту приймання-передачі електричної енергії від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 5 076 319,00 грн, а також рахунку-фактури від 04.09.2020 №0140-02024/04/09/2020 та акту приймання-передачі електричної енергії від 31.08.2020 за серпень 2020 на суму 11 638 266,28 грн.

Тобто, спірними періодами у межах даної справи №910/14889/20 є періоди липня 2020 та серпня 2020.

Натомість, Закон №4213-ІХ яким внесено, зокрема, зміни до Закону України "Про ринок електричної енергії "та розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 15-2, абзаци 10-12 якого наступного змісту:

"Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, за поданням оператора системи передачі або оператора систем розподілу електропостачальники (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") набувають статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" у разі несплати за надані у період дії воєнного стану оператором системи передачі або оператором систем розподілу послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Порядок набуття та припинення такими електропостачальниками статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" визначається Регулятором".

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, електропостачальник не набуває статусу "Дефолтний", за умови що розмір суми заборгованості оператора системи передачі за електричну енергію перевищує розмір суми заборгованості електропостачальника за електричну енергію відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постачальник універсальних послуг не набуває статусу "Дефолтний" у разі несвоєчасної оплати за небаланс електричної енергії перед оператором системи передачі відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії".

Згідно долученого до заяви про забезпечення позову листа НЕК "Укренерго" від 12.02.2025 №01/8581 вбачається, що такий лист є інформаційною розсилкою, оскільки адресований наступним адресатам "Енергопостачальники" (згідно з переліком), тобто всім 953-ьом енергопостачальникам, що містяться в переліку, який долучений до листа.

Також, у листі НЕК "Укренерго "від 12.02.2025 №01/8581 відповідач, в тому числі, зазначає про набуття енергопостачальниками на підставі Закону №4213-ІХ статусу "Переддефолтний "та "Дефолтний "лише у разі несплати за надані у період дії воєнного стану оператором системи передачі послуги з передачі електричної енергії.

Отже, лист НЕК "Укренерго" від 12.02.2025 №01/8581 не є попередженням конкретно позивача щодо набуття ним статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний", у зв`язку з несплатою заборгованості за період липень та серпе6нь 2020, що є спірними у межах справи №910/14489/20.

Натомість, загальновідомим фактом є те, що воєнний стан в Україні введено Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З огляду на те, що спір стосується інших боргових періодів, що виникли до введення в Україні воєнного стану, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем не доведено, що щодо останнього існує ризик застосування наслідків передбачених Законом №4213-ІХ, що набрав чинності 12.02.2025.

Крім того, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову.

В матеріалах справи наявна постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Мін`юсту про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2023 (ВП НОМЕР_1). Суд зазначає, що у межах ВП НОМЕР_1 здійснювалось виконання наказу №910/14489/20 від 22.02.2023 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021, яким позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України "під час першого розгляду даної справи були задоволені у повному обсязі.

З постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Мін`юсту про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2023 вбачається, що 13.04.2023 на адресу Відділу надійшов лист боржника, згідно якого він повідомляє, що з 01.10.2020 жодних дій щодо нарахувань ТОВ "ГК "Нафтогаз України" послуг з передачі електричної енергії за Договором від 01.01.2019 та включення нарахування таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуги передачі електричної енергії не здійснює, оскільки, з вказаного часу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не експортує електричну енергію.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивач, жодних доказів на підтвердження вчинення НЕК "Укренерго" дій, пов`язаних з нарахуванням ТОВ "ГК "Нафтогаз України" заборгованості за послуги з передачі електричної енергії з урахуванням обсягу експорту у період воєнного стану, з включення таких періодів до підстав позову, що свідчило б про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суду не надає.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, у даній справі заявником (позивачем) не доведено, що відповідачем вчинюються дії чи відповідач як оператор системи передач електроенергії має намір застосувати до позивача заходи оперативного впливу за несплату заборгованості за надання послуг з передачі експортованої електроенергії за липень-серпень 2020 по договору № 0140-02024 чи має намір на підставі наявності саме даної заборгованості вчинити дії щодо встановлення позивачеві статусу як учаснику ринку електричної енергії статусу "Переддефолтний/Дефолтний".

Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції та апеляційного суду, яким були задоволені позовні вимоги позивача, було фактично виконано (про що зазначено судом вище) і таке рішення було забезпечено заходами, що вжиті ухвалою суду від 14.09.2020. Заходи забезпечення позову судом не скасовувались, а припинили дію, в зв`язку з виконанням рішення суду в квітні 2023 відповідно до частини 8 статті 145 ГПК України.

Рішення суду у даній справі від 01.06.2021 та постанова суду апеляційної інстанції від 23.01.2023 скасовано постановою КГС ВС ще 31 січня 2024 року, і за цей час, з 31.01.2024 по 18.02.2025 (більше року) за наявності заборгованості позивач продовжував бути учасником ринку електроенергії і до нього відповідачем не було застосовано санкцій у вигляді виключення позивача з ринку.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивач не зміг обґрунтувати суду наявністю яких фактичних обставин, крім інформаційного листа відповідача від 12.02.2025, він обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову як запобіганню неможливості захистити своє право в ефективний спосіб, оскільки при наявності спору і відсутності заходів до забезпечення позову при новому розгляді справи, до позивача більше як рік не були застосовані ті дії, які просить позивач заборонити вчиняти відповідачеві.

Разом з цим, з прохальної частини заяви про забезпечення позову не вбачається, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову саме щодо конкретного Договору №0140-02024 від 01.01.2019, з якого виник спір, отже, у випадку вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову, останні не будуть співмірними із заявленими позивачем вимогами у межах спору №910/14489/20 та будуть стосуватися взаємовідносин сторін, які виникли щодо іншого проміжку часу, ніж той, заборгованість за який є предметом розгляду справи та щодо інших правовідносин (у даній справі предметом є оплата послуг з передачі експортованої електроенергії, а дія закону стосується загалом взаєморозрахунків сторін на ринку електроенергії та заборгованості, що виникла під час дії режиму воєнного стану).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що заява позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

При цьому, відмова у забезпеченні позову не позбавляє позивача права повторно подати заяву про забезпечення позову, з наданням переконливих доказів на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи скаржника по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, наведених в оскаржуваній ухвалі, а тому відсутні правові підстави для скасування або зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/14489/20. У зв`язку з зазначеним апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом апеляційної інстанції на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 у справі №910/14489/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №910/14489/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14489/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 01.05.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сибіга