Справа №  2-501/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 28 грудня 2011 року                             Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

          головуючого –судді Чурупченка М.І.,

          при секретарі –Макуха О.О.,

          з участю позивача –ОСОБА_1,

          відповідача –ОСОБА_2,                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на себе по утриманню дитини, -

                                                                   в с т а н о в и в :

          22 листопада 2011 року позивачка звернулась до суду з цим позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що від спільного шлюбно-сімейного життя з відповідачем без реєстрації шлюбу в період з 01.02.2007 року по 07.05.2008 року, вони мають одну спільну неповнолітню дитину - сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалось і з 07.05.2008 року сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і ведення спільного господарства, сімейний бюджет ведуть окремо один від одного, проживають окремо. Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 27.09.2011 року відповідача, ОСОБА_2, було визнано батьком дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та було стягнуто з нього аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини у розмірі - 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.04.2011 року і до повноліття дитини, але цих коштів їй недостатньо для утримання та забезпечення дитини, оскільки дитина є інвалідом, тяжко хворіє та потребує постійного догляду та лікування. Вона ніде не працює, оскільки не може залишити дитину-інваліда без нагляду, тому позбавлена можливості одержувати будь-які джерела доходу, а відповідач, крім стягнутих аліментів, ніякої матеріальної допомоги їй по утриманню дитини-інваліда не надає, хоч має постійне місце роботи і стабільний заробіток та має можливість надавати їй таку допомогу, тому позивачка просить стягнути з нього аліменти на її утримання у розмірі –1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду і до всього часу проживання з нею дитини-інваліда, а також стягнути з відповідача на її користь кошти, затрачені нею на лікування за весь період хвороби дитини у сумі –585,33 гривень та сплачений нею судовий збір.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просить їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просить відмовити у задоволенні позову на підставі поданого письмового заперечення.

Свідок ОСОБА_4 з боку позивача показала, що вона знає позивача і відповідача, і знає, що дитина у позивача від відповідача. Також вказала, що вона бачила їх разом і вони проживали разом, як чоловік і дружина на її думку.

Свідок ОСОБА_5 з боку відповідача показала, що відповідач зустрічався з позивачем, а чоловіком і дружиною не були, господарства не вели. Дитина позивача є дитиною і відповідача, це вона знає. Також вказує, що відповідач зараз одружений і з дружиною проживають разом.

Свідок ОСОБА_6 з боку відповідача показав, що відповідач з позивачем не проживав  як подружжя, а тільки зустрічався з нею. Спільного господарства з позивачем не вів і чоловіком їй не був. Зараз позивач одружився і проживає з дружиною.

Свідок ОСОБА_7 з боку позивача показала, що позивачка і відповідач проживали разом у позивача бо вона була у них часто, проживали вони з 2007 року по 2008 рік. Спільного господарства вони не вели. Проживали у позивача де проживають і її батьки.  

          Як встановлено судом, сторони в період з 01.02.2007 року по 07.05.2008 року зустрічались і періодично проживали разом у батьків позивача без реєстрації шлюбу. Вони мають одну спільну неповнолітню дитину –сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої, згідно свідоцтва про його народження серії І-ЕЛ №НОМЕР_1, виданого відділом РАЦС Корюківського РУЮ Чернігівської області 18.10.2011 року, актовий запис за №144, є ОСОБА_2 (відповідач по справі), який був визнаний батьком за рішенням суду. Веденням спільного господарства вони не займались. Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 27.09.2011 року відповідача, ОСОБА_2, було визнано батьком дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та було стягнуто з нього аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини у розмірі - 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.04.2011 року і до повноліття дитини.

Дитина сторін (якій вже більше 3-х років) проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою Корюківської міської ради Чернігівської області. Згідно медичного висновку №21 Корюківської ЦРЛ Чернігівської області дитина сторін є інвалідом. Позивачка ніде не працює, оскільки не може залишити дитину-інваліда без нагляду, яка хворіє та потребує лікування, а відповідач, крім стягнутих з нього за рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ніяких додаткових витрат по утриманню дитини-інваліда позивачці не надає, хоч має постійне місце роботи і стабільний заробіток та може приймати участь у додаткових витратах на дитину-інваліда, а саме: на її лікування.  

Відповідач не визнає позов, оскільки позивачка ніколи не була і не є його дружиною, їх спільна дитина вже досягла трьохрічного віку, він систематично сплачує за рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 27.09.2011 року на користь позивачки аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої дитини. На даний момент відповідач перебуває з ОСОБА_8 у шлюбі, зареєстрованого у відділі РАЦС Корюківського РУЮ Чернігівської області 07.11.2009 року, актовий запис за №78, яка ніде не працює і перебуває на утриманні відповідача, також вони не мають постійного житла, тому проживають вАДРЕСА_1, а так як він працює в ВАТ «КФТП»в м. Корюківці Корюківського району Чернігівської області, то вимушений діставатися до місця своєї роботи на автомобілі, на що щомісяця витрачає значні кошти на бензин, тому не має змоги сплачувати аліментина утримання позивачки.

           Відповідно до чинного сімейного законодавства батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей та непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька чи конкретна грошова сума, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Аліменти на дітей присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

          Дружина, чоловік також повинні матеріально підтримувати один одного. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання (аліменти) від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від інших близьких родичів та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Аліменти присуджуються за рішенням суду також від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Додаткові витрати можуть фінансуватись наперед.

За таких обставин, вислухавши сторони, свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь витрат, понесених нею на лікування дитини, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, як додаткові витрати на дитину, які викликані особливими обставинами, а саме на лікування дитини-інваліда. В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідач одружений. Також не доведено взаємних прав та обов’язків, що пов’язано спільним побутом позивача і відповідача, відсутні умови їх спільних сімейно-подружніх стосунків, тому права дружини відповідача не доведено і не надано жодного доказу по її утриманню. Крім того дитині позивача і відповідача  вже більше 3-х років.

          Оскільки позов задовольняється частково на користь позивача, то з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, пов’язаний з розглядом даної цивільної справи.

                    Керуючись ст.ст. 84, 180, 182, 183, 185, 191 СК України, ст.ст. 81, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

                                                                   в и р і ш и в :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Корюківка Корюківського району Чернігівської області, на користь ОСОБА_1, витрати затрачені нею на лікування неповнолітньої дитини –сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі - 585 (п’ятсот вісімдесят п’ять) гривень 33 копійки.

          В решті позовних вимог відмовити, так як дитина досягла трьохрічного віку.           

          Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі - 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок.

          Копію рішення надати сторонам по справі до відому.          

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                                                                М. І. Чурупченко