29.11.2011Справа № 2-1661/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          29  листопада 2011 року                     Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді                                         Бондаренко І.В.

при секретарі                                                  Биковій С.Б.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з неї отримані за попереднім договором про продаж квартири грошові кошти в сумі 15992 грн. /дві тисячі доларів США/, та судові витрати. В подальшому зменшила позовні вимоги до 15856,54 грн.  в зв»язку з частковою сплатою боргу відповідачкою в ході виконавчого провадження в сумі  135,46 грн..

          Відповідач ОСОБА_2 з позовом не погодилась та просить в його задоволенні відмовити, оскільки вважає, що договір купівлі-продажу квартири не був укладений за вини позивачки, тому оплату за попереднім договором вона повертати не повинна.

          ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, в якому просить визнати попередній договір з останньою від 02 серпня 2009 року недійсним на підставі того, що він не був нотаріально засвідчений, та стягнути з ОСОБА_1 гроші в сумі 15800 грн., що еквівалентно 2000 доларам США за шкоду, спричинену внаслідок невиконання її зобов»язань за цим договором.

          Представник ОСОБА_1 з зустрічним позовом не погодилась та пояснила, що від нотаріального засвідчення договору позивач не ухилялась, про це взагалі не йшло мови, попередній договір був укладений між ними за вільним волевиявленням обох сторін, і своїми діями вона жодної шкоди ОСОБА_2 не спричинила, тому просить у зустрічному позові відмовити.

          В судовому засіданні встановлено, що 02 серпня 2009 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_1 письмовий попередній договір, за умовами якого позивач зобов»язалсь в строк до 25 вересня 2009 року придбати у відповідача та інших співвласників належну їм квартиру АДРЕСА_1.

          25 вересня 2009 року за згодою сторін термін договору був продовжений до 19 жовтня 2009 року.

          В підтвердження виконання своїх зобов»язань за умовами попереднього договору, та відповідно до п.3.2 договору, позивач передала ОСОБА_2 гроші в сумі 2000 доларів США –як часткову попередню оплату за вказане в договорі нерухоме майно.

          Відповідно до п.1.2 попереднього договору, ОСОБА_2 зобов»язалась у встановлений договором строк продати позивачці зазначену вище квартиру.

          Проте, 22 жовтня 2009 року відповідач ОСОБА_2 продала квартиру АДРЕСА_1 іншій особі, проти чого позивач не заперечувала.

          Позивач в судовому засіданні зазначила, що вона не придбала у встановлений договором перший строк –до 25.09.2009 року - вказану квартиру у відповідачки в зв»язку з тим, що перед купівлею цієї квартири вона домовилась продати належну їй квартиру, і в цей же день придбати квартиру у позивачки, але покупець на її квартиру відмовився від угоди, вона йому повернула предоплату, і просила відповідачку продовжити строк попереднього договору, на що відповідач погодилась. До 19 жовтня 2009 року відповідачу агентом по нерухомості вже підшукувались інші варіанти продажу квартири, на що обидві сторони договору також не заперечували, і підшукати інший варіант для ОСОБА_2 агенту вдалось раніше, ніж позивач підшукала покупця для своєї квартири, тому  22.10.2009 року ОСОБА_2 продала належну їй квартиру іншій особі. Від нотаріального засвідчення попереднього договору вона не ухилялась.

          Відповідач суду пояснила, що позивачка ухилялась від нотаріального засвідчення попереднього договору і вважає, що позивач винна в тому, що відповідач продала квартиру іншим особам дешевше, ніж була домовленість з позивачкою, яка у встановлений договором термін не придбала її квартиру, чим спричинила відповідачці шкоду.

          Свідок ОСОБА_4 –чоловік ОСОБА_1 - суду пояснив, що його дружина в рахунок придбання квартири передала відповідачці 2000 доларів США, потім договір було продовжено за згодою всіх сторін, але відповідачці вже підшукувались агентом інші варіанти продажу її квартири, і вона продала квартиру іншій особі, попередню оплату їм обіцяли повернути, але не повернули.

          Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що  вона працює агентом з нерухомості та надає громадянам допомогу в купівлі-продажі квартир. В серпні 2009 року позивач та відповідач за її допомогою уклали попередній договір про продаж ОСОБА_2 належної їй та іншим співвласникам квартири позивачці ОСОБА_1, за що остання передала ОСОБА_2 попередню оплату в розмірі 2000 доларів США. Але у встановлений договором строк позивач не придбала квартиру у відповідача, оскільки покупець квартири ОСОБА_1 в останній момент відмовився від угоди, вони продовжили строк дії договору, потім ОСОБА_2 продала квартиру іншій особі. Свідок зазначила, що вона попереджала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що попередній договір необхідно засвідчити нотаріально, але чому цей договір не був засвідчений у нотаріуса їй не відомо. Також, свідок пояснила, що вона працює не від імені агентства, а як приватний підприємець, укладені нею з громадянами договори вона не зберігає.

          В ході примусового виконання Хортицьким ВДВС заочного рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05.02.2010 року по цій справі з ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 в рахунок боргу 135,46 грн..

          Вислухавши сторони, свідків та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          У відповідності до ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов»язуються протягом певного строку укласти договір в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається в формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена –то в простій письмовій формі. Згідно ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, тобто для попереднього договору купівлі-продажу квартири встановлена обов»язкова письмова форма з нотаріальним посвідченням.

          Згідно ст.220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким, що є недійсним з моменту його укладення, а якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання, але одна зі сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.  Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов»язані з його недійсністю, а у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов»язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

          При цьому, у відповідності до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами по справі.

          В даному випадку суд погоджується з тим, що попередній договір, укладений між сторонами по справі 02 серпня 2009 року, предметом якого було укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна –квартири АДРЕСА_1, мав бути не тільки укладений в письмовій формі, але і посвідчений нотаріально.

          Враховуючи те, що хоча сторони і домовились щодо усіх істотних умов договору, але його виконання не відбулось, і вказаний договір фактично не був посвідчений нотаріально, суд приходить до висновку про те, що він є нікчемним.

          При цьому, ОСОБА_2 не надала суду жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування доводів свого зустрічного позову щодо того, що ОСОБА_1 ухилилась від нотаріального посвідчення попереднього договору, а також того, що цими діями ОСОБА_1 ОСОБА_2 спричинено шкоду, і внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов попереднього договору вона понесла шкоду, тобто недоотримала за іншім договором продажу своєї квартири 2000 доларів.

          Таким чином, суд приходить до висновку про те, що попередній договір між сторонами від 02.08.2009 року є нікчемним, і додаткове визнання його недійсним судом не вимагається, тому ОСОБА_2 як сторона такого договору, має повернути ОСОБА_1 кошти, одержані нею за цим договором, які еквівалентні  2000 доларам США за курсом НБУ на час подачі позову, з урахуванням часткової сплати, в сумі 15856,54 грн., а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не ґрунтуються на доказах, тому задоволені бути не можуть.

          Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 мають бути стягнуті понесені нею на час подання позову до суду судові витрати в сумі 279,92 грн..

          Керуючись ст.ст.10,11,60,88,208,212-218 ЦПК України, ст.ст.220,216,635,657 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_1 задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  кошти в сумі 15856,54 грн., судові витрати в сумі 279,92 грн., а всього стягнути 16136,46 грн./шістнадцять тисяч сто тридцять шість грн. 46 коп./.

          В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 –відмовити.

          На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

          Суддя