Справа  №2-4447/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 грудня 2011 р.                                                                         м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді                                                                                Наумової І.Й.   

при секретарі                                                                                    Фіркаловій І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 р. до Комунарського  районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову позивач зазначила, що з 30.06.1993 р. вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Шлюб зареєстрований Просторівською сільською радою Чернігівського району Запорізької області, актовий запис-07. Від шлюбу мають  неповнолітню доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, оскільки шлюбні відносини припинені на протязі 13 років  у зв’язку з різними поглядами на життя, на підставі чого виникали непорозуміння, спільного господарства не ведуть, а також просила при розірванні шлюбу залишити їй прізвище «ОСОБА_1», яке було змінене під час реєстрації шлюбу.

В судове засідання сторони не з’явились, надали до суду заяви, в яких просять розглядати справу за їх відсутністю та позовні вимоги задовольнити.

За таких обставин, суд, керуючись вимогами ч.2 ст.158 ЦПК України розглядає справу за відсутністю сторін, на підставі наявних у справі доказів.  

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, що зареєстрований 30.06.1993 р. Просторівською сільською радою Чернігівського району Запорізької області, актовий запис-07.   Шлюб у обох перший.  Від шлюбу мають  неповнолітню доньку –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем. Шлюбні відносини між сторонами припинені на протязі 13 років, відновляти їх вони не мають намірів, даний шлюб існує формально та не виконує свого прямого призначення. Підстав для збереження шлюбу між сторонами в судовому засіданні не встановлено, а тому шлюб між сторонами доцільно розірвати, оскільки збереження сім’ї буде суперечити їх інтересам та інтересам дитини. Спору щодо нажитого в шлюбі майна  позивач не заявляла.

У відповідності зі ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України шлюб підлягає розірванню, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Відповідач просила залишити прізвище «ОСОБА_1», яке було змінене під час державної реєстрації шлюбу між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст.112 СК України, ст.ст. 208, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30.06.1993 р. Просторівською сільською радою Чернігівського району Запорізької області, актовий запис-07, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3–розірвати.  

ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1», яке було змінене під час державної реєстрації шлюбу між сторонами.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                          І.Й. Наумова