2-311/11 .

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2011                      Франківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого-судді                                   Мартьянової С.М.

при секретарі                                    Мазепі Н.В.

з участю адвоката                                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_3, за участю третіх осіб органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, ОКП ЛОР «БТІтаЕО», ОСОБА_4, приватного нотаріуса Львівського міського округу ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітніх, відділу приватизації Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Франківської районної пожежної інспекції про визнання свідоцтва про право власності, договорів купівлі-продажу та дарування частково недійсними,-

встановив:

позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати приватизацію квартири АДРЕСА_1 в частині приватизації приміщень загального користування, а саме коридору сходової клітки площею 1,7 м.кв., туалету площею 1,3 м. кв., позначені в технічному паспорті під індексами 10-8 та 10-9 недійсними; таким чином просить визнати недійсними свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру, що зареєстроване ЛМБТІ за №2239 від 07.02.1995р. , свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7 від 03.09.2002р., що зареєстроване в реєстрі за №2-2775, договір купівлі-продажу від 09.04.2003р. квартири, зареєстрованого в реєстрі за №2350, договір дарування від 12.07.2003року квартириАДРЕСА_1 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №47752350 в частині приміщень під індексами 10-8 площею 1,3 м.кв та 10-9 площею 1,7 м.кв. А також просить визнати технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 від 12.12.1994року частково недійсними вилучивши з нього приміщення загального користування зазначені вище. В обгрунтування своїх вимог покликаються на те, що 30.11.1994року колишній наймач спірної квартири ОСОБА_8 звернулася у відділ приватизації з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_1 залучивши до неї довідку з ЖЕКу-201 за №312 від 28.11.1994року про склад сім’ї та займані приміщення. Однак серед поданих нею документів не були спірні приміщення загального користування. Згідно поверхового плану від 18.03.1986року спірні приміщення загального користування були позначені під індексами римськими цифрами ІІ та ІІІ і не були приєднані до квартири АДРЕСА_1. Згідно довідки Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 06.11.2007року за №35/1521-19 жодних рішень про приєднання вказаних приміщень до квартири №10 ними не приймалися. Просить позов задовольнити.

          Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним в заяві та уточненнях до позовних вимог.

          В судовому засіданні представник Франківської районної адміністрації при розгляді спору покладається на розгляд суду, та пояснила, що рішень про приєднання спірних приміщень до квартири АДРЕСА_1 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради не надавалось. Одночасно повідомила, що відповідно до розпорядження Франківської районної адміністрації від 22.11.2004року за №1781 було прийнято рішення про приєднання нежитлового приміщення площею 1,3 м.кв. до квартири АДРЕСА_1. Проте 18.08.2006року було прийнято розпорядження за №1459 про відміну розпорядження Франківської районної адміністрації ЛМР від 22.11.2004року.

          В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечила та пояснила, що дана ситуація виникла з причини того, що позивач бажала сама приватизувати спірне майно в 2004році, але власник квартири АДРЕСА_1  уже їх приватизувала в 1994році. Одночасно повідомила, що 09.04.2003року придбала квартиру АДРЕСА_1 та при купівлі даної квартири вона жодних норм закону не порушила, а лише діяла в інтересах дітей. Просить в позові відмовити за безпідставністю позовних вимог.  

          В судовому засіданні представник органу опіки та піклування Франківської районної адміністрації Львівської міської ради проти позову заперечила, оскільки спірне майно на праві приватної спільної сумісної власності належить  також і неповнолітньому ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1

          В судовому засіданні представник ОКП ЛОР «БТІтаЕО»при вирішенні спору покладається на розгляд суду.

          В судовому засіданні ОСОБА_6 проти позову заперечив, одночасно повідомив, що позивачем по справі надано невірний технічний паспорт, що знаходиться в матеріалах справи. Просить відмовити в позові, оскільки спірні приміщення на праві приватної спільної сумісної власності належать неповнолітньому ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1 та на даний час повнолітній ОСОБА_10ІНФОРМАЦІЯ_2

          В судовому засіданні представник відділу приватизації Франківської районної адміністрації Львівської міської ради при вирішенні спору покладається на розгляд суду, по суті позову пояснив, що спірні приміщення на експлікації в інвентаризаційні справі квартири АДРЕСА_1 наданій ОКП ЛОР БТІтаЕО , позначені римськими цифрами ІІ та ІІІ, що вказує на те, що дані приміщення є приміщеннями загального користування.

В судовому засіданні представник Франківської районної пожежної інспекції при вирішенні спору покладається на розгляд суду та пояснив, що з виходом на місце за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що другий евакуаційний вихід в будинку самовільно заблоковано без жодних погоджень, оскільки такий належить до вищевказаної квартири, що суперечить вимогам законодавства та протипожежним нормам і правилам.

          Інші учасники судового процесу в судове засідання не з’явилися про причини неявки суд не повідомили, згідно ст.ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід слухати у їхню відсутність на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що в вересні 1994році ОСОБА_8 - наймач квартири АДРЕСА_1 звернулася до відділу приватизації Франківської районної адміністрації м.Львова з заявою про передачу у приватну власність вказаної квартири. Крім вказаної квартири вона просила також передати їй у власність спірні приміщення, а саме комірку (туалет) загального користування площею 1,3м.кв. під індексом 10-8 та коридору сходової клітки загального користування площею 1,7м.кв. під індексом 10-9. У зв’язку з цим їй було видано свідоцтво про право власності з врахуванням поданої нею заяви та видано технічний паспорт.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 06.09.2004року вбачається, що на момент купівлі нею квартири АДРЕСА_1 вона просила дозвіл на перепланування вказаної квартири за фактично існуючим планом переобладнання розпочатим ще ОСОБА_11 згідно якого спірне приміщення площею 1,3 кв.м. приєднане до даної квартири.  У зв’язку з цим, Франківською районною адміністрацією ЛМР було прийнято розпорядження №1781 від 22.11.2004року, яким було надано згоду на приєднання нежитлового спірного приміщення площею 1,3 м.кв. позначеного під індексом 10-8. Після проведення всіх необхідних дій вказане спірне приміщення було приєднане до квартири ОСОБА_2 про що є відповідне розпорядження Франківської районної адміністрації ЛМР за №1385 від 01.09.2005року. Проте, 18.08.2006року Франківською районною адміністрацією ЛМР було прийнято розпорядження за №1459 про відміну розпоряджень Франківської районної адміністрації ЛМР від 22.11.2004року, 01.09.2005року за №1385.

Згідно довідки №35/1521-19 від 06.11.2007року Франківської районної адміністрації Львівської міської ради рішень про приєднання комірки та коридору загального користування в будинку АДРЕСА_1 райадміністрацією не приймалось, що стверджено і пояснення представника відповідача.

Згідно ст.1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” вбачається, що приватизацією державного житлового фонду –це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набуто правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Ст.382 ЦК України передбачено, що власникам квартири у багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної  власності приміщення загального користування.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству 15.09.1992р. №56, що діяв на час здійснення приватизації квартири АДРЕСА_1 : при оформленні заяви на приватизацію квартири громадянин бере на підприємстві, що обслуговує будинок, довідку про склад сім»ї та займані приміщення. Відомості про займані приміщення та їх площу наводяться згідно з інвентаризаційними матеріалами. Не підлягають приватизації допоміжні приміщення жилих будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку.

Спірні приміщення позначені під індексами 10-8, площею 1,3 м.кв. та 10-9 площею 1,7 кв.м. до моменту приватизації належали до приміщень загального користування, що стверджується експлікацією внутрішніх площ плану житлового будинку (інвентаризаційна справа БТІтаЕО а.с.54-56), оскільки такі позначені римськими цифрами ХХ(10квартира)-ІІ площею 1,3 кв.м. та ХХ-ІІІ площею 1,7 кв.м. та відповідно до довідки  ЖЕКу№201 про склад сім»ї та займані приміщення, що надавалась ОСОБА_8 не належали до квартири АДРЕСА_1  

Тому  суд приходить до висновку, що слід визнати недійсним  свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстроване ЛМБТІ за №2239 від 07.02.1995р. в частині приватизації приміщень під індексами 10-8 площею 1,3 м.кв та 10-9 площею 1,7 м.кв. Та як наслідок визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7 від 03.09.2002р., що зареєстроване в реєстрі за №2-2775, договір купівлі-продажу від 09.04.2003р.квартириАДРЕСА_1посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2350 і договір дарування від 12.07.2003року квартириАДРЕСА_1посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №47752350 в частині відчудження приміщень під індексами 10-8 площею 1,3 м.кв та 10-9 площею 1,7 м.кв.  Оскільки задоволення позовних в даній частині перебуває у причинно-наслідковому зв»язку з внесенням відповідних змін у технічний паспорт, суд вважає, що в решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю .

Керуючись ст.ст.10,11,60,212-215, 218 ЦПК України, ст. 215, 217,328,382, 386 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

          позов задовольнити частково.

          Визнати недійсним  свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстроване ЛМБТІ за №2239 від 07.02.1995р. в частині приватизації приміщень під індексами 10-8 площею 1,3 м.кв та 10-9 площею 1,7 м.кв.

Визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_7 від 03.09.2002р., що зареєстроване в реєстрі за №2-2775, договір купівлі-продажу від 09.04.2003р.квартириАДРЕСА_1посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №2350 та договір дарування від 12.07.2003року квартириАДРЕСА_1 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №47752350 в частині відчудження приміщень під індексами 10-8 площею 1,3 м.кв та 10-9 площею 1,7 м.кв.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя:                                                       Мартьянова  Світлана  Мирославівна