донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

23.10.2006 р.                                                                                  справа №31/196

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Величко  Н.Л.

суддів

Алєєвої  І.В., Москальової  І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача:

Низамієва Є.І. – за дов. від 20.06.2006р., Кіндюшенко І.О. – за дов. від 20.06.2006р  ,

від відповідача1: від відповідача 2:

Козіна Ю.Є. – за дов. № 29372/10/10 від 20.10.2006р., Арабей О.І. - за дов. № 29373/10/10 від 20.10.2006р., Житнік Н.М. – за дов. № 27218/10/10 від 28.09.2006р., не з"явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція м.Артемівськ

на рішення (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від	28.08.2006 року

по справі

№31/196

за позовом

Відкрите акціонерне товариство "Артемівський завод по обробці кольорових металів" м.Артемівськ

до	Артемівська об'єднана державна податкова інспекція м.Артемівськ ВДК у м. Артемівську та Артемівському  районі

про	стягнення ПДВ

В С Т А Н О В И В:

          1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

 27.06.2006р. Відкрите акціонерне товариство "Артемівський завод по обробці кольорових металів” м. Артемівськ  звернулося з позовом  до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції та Відділу державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі про стягнення з Держбюджету України заборгованості з ПДВ у сумі 10 502 590,60грн.

Справа порушена ухвалою суду від 03.07.2006р.

 Позивач заявою від 30.06.2006 року (том2,л.с.45-46) змінив позовні вимоги та просив стягнути з Державного бюджету України заборгованість з ПДВ за січень –травень 2005р. у загальній сумі 10 445 447,6грн.

 Рішенням по справі № 31/196  від 28.08.2006р.(підписане 04.09.2006р.)  господарський суд Донецької області (суддя Ушенко Л.В.) позов Відкритого акціонерного товариства „Артемівський завод по обробці кольорових металів” м. Артемівськ  задовольнив.

Стягнув з коштів Державного бюджету України на користь  Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод по обробці кольорових металів” м. Артемівськ бюджетну заборгованість з ПДВ за січень-травень 2005р. в сумі 10 445 447,6грн.

Стягнув з Артемівської ОДПІ на користь Відкритого акціонерного товариства “Артемівський завод по обробці кольорових металів” м. Артемівськ витрати по сплаті державного мита  у сумі 25500грн. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.   

Загальний строк розгляду справи склав 2 місяці.

2.Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення

Артемівська об'єднана державна податкова інспекція  не погодилась з прийнятим рішенням та подала апеляційну скаргу, в якій  просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товаристві “Артемівський завод по обробці кольорових металів” м. Артемівськ.

              Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального права, а саме ст.43,49 ГПК України.

          Зазначає, що у ході перевірки при відстеженні ланцюгів до виробника встановлено неможливість підтвердження правомірності відшкодування ПДВ позивачу по деклараціям у зв'язку з тим, що проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання до виробника перервано по підприємствах третьої та четвертої ланки, а тому, на думку податкового органу, неможливо встановити надмірну сплату ПДВ відповідно до вимог п.1.8 ст.1 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість”.

          Вважає неправомірним те, що господарським судом у порядку ст.49 ГПК України винесено рішення про стягнення з рахунку Артемівської ОДПІ витрат зі сплати державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн., оскільки згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" збитки, завданні неправомірними діями посадових осіб державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, а саме з бюджетних рахунків, а не з рахунку податкового органу, з якого фінансуються видатки інспекції.  

          3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду у випадках, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 43 ГПК України регулює порядок оцінки доказів судом, а стаття 49 ГПК України - порядок розподілу між сторонами по справі державного мита і судових витрат , зазначені статті не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду. Вони не включені у перелік випадків для скасування рішення суду.

Витрати по сплаті державного мита покладені на Артемівську ОДПІ відповідно до статті 49 ГПК України, яка встановлює, що державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,   покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Стаття 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"  регулює порядок відшкодування збитків, завданих неправомірними діями посадових осіб органів державної податкової служби , і не має відношення до позовних вимог у справі, предметом розгляду якої є стягнення бюджетної заборгованості   по податку на додану вартість .

Стягнення суми податку на додану вартість, державного мита та судових витрат з рахунку Артемівської об’єднаної податкової інспекції здійснено згідно Бюджетного кодексу України та наказу Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2004 р. N82/245 "Про затвердження "Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість".

Вважає, що ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" має законне право на відшкодування з Державного бюджету податку на додану вартість у сумі 10 445 447,60 гри. за податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень - травень 2005 року.

Відповідно до п.п7.7.1,.7.7.3 п.7.7 ст.7,п.8.1ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на день подання податкових декларацій та виникнення бюджетної заборгованості) платник податку, при від'ємному значенні суми податку на додану вартість, яка розрахована згідно з пп. 7.7.1. ст. 7. Закону, має право на бюджетне відшкодування цієї суми протягом місяця , наступного після подачі декларації.

ВАТ" Артемівський завод по обробці кольорових металів" подав до Артемівської ОДПІ декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням суми податку на додану вартість 30 575 306,00 грн., у тому числі й по експортним операціям : 21.02.2005р. - за січень, 21.03.2005р. - за лютий, 20.04.2005р. - за березень, 20.05.2005р. - за квітень, 21.06.2005р. - за травень.

У результаті позапланових перевірок, про що складено акти, Артемівська об'єднана державна податкова інспекція підтвердила правомірність вимог позивача і повернула з Державного бюджету підприємству частину від'ємного значення податку на додану вартість у сумі   20 129 858,40 грн.: зарахуванням в рахунок майбутніх платежів з ПДВ суми 3 760 396 ,40 грн.; перерахування на рахунок позивача суми 16 369 462,00 грн.

Обґрунтування податковим органом невідшкодування податку внутрішніми наказами Державної податкової служби України та відсутністю підтверджуючих документів у цілого ланцюга підприємств аж до третьої-четвертої ланки виробників суперечить діючому законодавству.

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить вимоги щодо перевірки сплати податку на додану вартість цілим ланцюгом підприємств аж до виробника, і не встановлює залежності права платника податку на бюджетне відшкодування від сплати цього податку усіма підприємствами ланцюга виробників.

Просить залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач, Відділення Державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі, надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначив, що відповідно до Порядку відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України та Державним казначейством України №200\86 від 21.05.01р., зареєстрованого у Міністерстві Юстиції України від 08.06.01р. № 489/5680 відділення Державного казначейства здійснює відшкодування ПДВ тільки за висновком державної податкової інспекції або за рішенням суду.

Зазначає, що органи Державного казначейства не проводять документальних перевірок правильності заявленої суми ПДВ до відшкодування, а відповідні висновки відшкодування податку на додану вартість складаються податковими органами.

Посилається на те, що відповідні висновки податкової інспекції на відшкодування суми ПДВ, вказаної у позовній заяві, до органів Державного казначейства не надходили, тому, у зв'язку з відсутністю висновків провести відшкодування з Державного бюджету було неможливо.

Вважає, що Відділення Державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі , не порушувало прав та інтересів позивача, тому вимоги по відшкодуванню бюджетної заборгованості з ПДВ до відділення є безпідставні.

11.10.2006р. надійшло клопотання від Відділення Державного казначейства у м. Артемівську та Артемівському районі в якому воно просить розглянути справу без участі його представників.

4.Як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується сторонами по справі:    

          ВАТ “Артемівський завод по обробці кольорових металів” надало до Артемівської ОДПІ декларації з ПДВ за січень-травень 2005р., в яких задекларував від’ємне значення ПДВ у наступних сумах:

- січень 2005р. –5 953 155грн., з яких 3 507 145грн. –експортне відшкодування, яке підлягало відшкодуванню на рахунок підприємства протягом 30 календарних днів з дати подання декларації та 2 446 010грн. –бюджетне відшкодування (том1,л.с.11-17);

- лютий 2005р. –4 423 584грн. (експортне відшкодування –30 календарних днів з дня подачі декларації з розрахунком експортного відшкодування) (том1,л.с.18-24);

- березень 2005р. –8 876 857 грн., із яких 5 339 881 грн. –експортне відшкодування та 3 536 976грн. –бюджетне відшкодування (том,л.с.25-31);

- квітень 2005р. –5 463 501грн. –експортне відшкодування ПДВ та 2 497 885грн. –бюджетне відшкодування (том1,л.с.32-38);

- травень 2005р. –5 858 209грн., із якого 3 564 341 грн. –експортне відшкодування, 2 293 868 грн. –бюджетне відшкодування (том1,л.с.39-45).

Всього задекларовано до відшкодування по даним деклараціям на суму 30 575 306грн.

Артемівською ОДПІ були здійснені позапланові виїзні перевірки обґрунтованості заявлених в деклараціях за січень-травень 2005р. сум відшкодування ПДВ, за результатами яких:

          зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 400688грн. за січень 2005р. та у сумі 760грн. експортного відшкодування за лютий 2005р. (акт перевірки № 138/23/00195452 від 30.03.05р., том 1, л.с.150-166);

          зменшено бюджетне відшкодування ПДВ (по операціям за ставкою 20%) у сумі 299 146грн. за березень 2005р. (акт перевірки № 235/23/00195452 від 27.05.05р., том 2, л.с.115-131);

          зменшено бюджетне відшкодування ПДВ (по операціям за ставкою 20%) у сумі 20078грн. за травень 2005р. (акт позапланової перевірки № 309/23-00195452 від 02.08.05р., том 2, л.с.147-162).

          В іншій частині суми відшкодування ПДВ за січень-травень 2005р. були попередньо підтверджені позивачем.

          Крім того, за результатами перевірки (акт № 46/23/00195452 від 20.10.05р., том 2 л.с.133-145) Артемівська ОДПІ зменшила суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2005р. по картці особового рахунку позивача у сумі 11 424грн., зарахувавши їх в рахунок погашення податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих позивачу за липень 2005р. за результатами перевірки (акт № 46/23/00195452 від 20.10.06р.).

Відповідачем також була здійснена комплексна планова документальна виїзна перевірка у позивача дотримання податкового законодавства за період з 01.01.05р. по 31.12.05р., результати якої викладені в акті № 688/23/00195452 від 17.05.06р. (том1,л.с.60-149)

В акті зазначено, що задекларовані позивачем суми податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за січень-травень 2005р. підтверджені сплатою контрагентам (перший ланцюг) в повному обсязі, однак до кінцевого виробника по всьому ланцюгу купівлі-продажу придбаних позивачем товарів податковий орган не має можливості підтвердити правомірність заявленого бюджетного відшкодування по окремим контрагентам по всьому ланцюгу в повному обсязі за лютий-травень 2005р. в зв’язку з незавершеністю зустрічних перевірок.

Разом з тим, Артемівська ОДПІ не прийняла за результатами перевірки ніяких рішень щодо зменшення суми відшкодування по деклараціям за лютий-травень 2005р., здійснювала відшкодування ПДВ за січень –травень 2005р. як шляхом зарахування його в рахунок наступних платежів з ПДВ до бюджету, так і шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства.

Всього було відшкодовано позивачу: зараховано в рахунок майбутніх платежів з ПДВ у загальній сумі 3 760 396,40грн. (січень 2005р. –3 739 558,40грн., лютий 2005р. –760грн., травень 2005р. –20 078грн.) та перераховано коштів у загальній сумі 16 369 462грн.

Позивач та Артемівська ОДПІ звірили розрахунки з бюджетом по деклараціям з ПДВ за січень 2005р. –травень 2005р. і склали акт звірки станом на 17.08.2006р. (том 22,л.с.204), згідно якого сума заборгованості з відшкодування ПДВ за січень 2005р. складає 263 351,60грн. (експортне відшкодування), за лютий 2005р. –168 744грн. (експортне відшкодування), за березень 2005р. –4 647 056грн. (3 190 331грн. –експортне відшкодування та 1 456 725 грн. –бюджетне відшкодування), квітень 2005р. –3 092 506грн. (594 621грн. –експортне відшкодування та 2 497 885грн. –бюджетне відшкодування), за травень 2005р. –2 273 790грн. (бюджетне відшкодування), а всього на загальну суму 10 445 447,60грн., яку позивач просив стягнути на його користь з Державного бюджету України.

          

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом.

У апеляційній скарзі податковий орган посилається лише на неправильне застосування норм процесуального права.

 

5. Доводи  апеляційної інстанції при прийнятті постанови

              Згідно з ст.19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах та в межах повноважень та способів, які передбачені Конституцією та законами України.  

             Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) на органи податкової служби покладено обов’язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.           

             Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями)  встановлені  функції державних податкових інспекцій у тому числі     здійснення   контролю  за  додержанням  законодавства  про податки, інші платежі, забезпечення  обліку  платників  податків,  інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження  цих  податків, платежів,  контроль   за своєчасністю  подання  платниками  податків бухгалтерських   звітів   і   балансів,   податкових   декларацій, розрахунків   та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів.   

              Таким чином, органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань пов’язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби.

             Згідно зі ст.48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України,  яка передбачає  здійснення  Державним казначейством України у тому числі  операцій з коштами державного бюджету та  розрахунково-касового обслуговування  розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень,  прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

             Пунктом 7 “Положення про Державне казначейство”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від  31 липня  1995 р. N 590 встановлені функції    Державного  казначейства до яких віднесено, зокрема  здійснення  за  поданням  державних  податкових  інспекцій повернення за  рахунок  державного  бюджету  зайво  сплачених  або стягнених податків, зборів та обов`язкових платежів та інші.

              Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97  № 209/72 (у редакції яка діяла на час подання позову) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за  № 489/5680   відшкодування   податку  на  додану  вартість  з  бюджету здійснюється   органами   Державного   казначейства   України   за висновками  податкових органів або за рішенням суду.               

              Таким чином, органи Державного казначейства  здійснюють операції з перерахування коштів держбюджету з податку на додану вартість за висновками  податкових органів, тобто виконують функції банку.  

          Як вбачається з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги, відповідач не заперечує та підтверджує, що позивач сформував податковий кредит відповідно до Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” та правомірно включив до податкового кредиту декларацій з ПДВ  звітного періоду суми податку, які вказані у податкових накладних.

Доводи відповідача про невірне застосування судом п.1.8 ст.1 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” не відповідають законодавству оскільки, згідно статті 57 Конституції України кожному гарантується  право  знати  свої  права  і обов'язки.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” від 18.02.1997р. № 77/97-ВР (із змінами та доповненнями) платники податку несуть відповідальність  за  правильність  обчислення,   своєчасність сплати  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів) і додержання законів  про  оподаткування відповідно до законів України.

Законом України “Про податок на додану вартість” введено не прямий податок на додану вартість , запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання.

               Згідно з Законом України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість”, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов’язок щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.

              Обов’язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку –покупця.

Закон України “Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку –продавцем  об’єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

          Механізм нарахування та випадки відшкодування податку на додану вартість визначені у  ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” (у редакції яка діяла на момент подання декларації).

              Відповідно до пп.7.7.1, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) у разі, коли за результатами звітного періоду сума різниці між загальною сумою податкових зобов’язань, які виникли у зв’язку з продажем товарів і сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податків з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Позовні вимоги позивача про стягнення  бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад, грудень 2005 року у сумі 153 630грн. підтверджені матеріалами справи і відповідають вимогам п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97 від 03.04.1997р. “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями), тому суд першої інстанції правомірно постановив рішення про їх стягнення.

Щодо доводів податкового органу про те, що господарським судом у порядку ст.49 ГПК України винесено рішення про стягнення з рахунку Артемівської ОДПІ витрат зі сплати державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн., оскільки згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" збитки, завданні неправомірними діями посадових осіб державної податкової служби, підлягають відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, а саме з бюджетних рахунків, а не з рахунку податкового органу, з якого фінансуються видатки інспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати по сплаті державного мита покладені на Артемівську ОДПІ відповідно до статті 49 ГПК України, яка встановлює, що державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав,  покладається  на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Стягнення суми податку на додану вартість, державного мита та судових витрат з рахунку Артемівської об’єднаної податкової інспекції здійснено згідно Бюджетного кодексу України та наказу Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 27 квітня 2004 р. N82/245 "Про затвердження "Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість".

          Керуючись ст. 99,101,п.1 ст.103,105 ГПК України судова колегія,     

              

 П О С Т А Н О В И Л А :

Рішення господарського суду Донецької області по справі № 31/196 від 28.08.2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції без задоволення.

Головуючий          Величко  Н.Л.

Судді:          Алєєва  І.В.

          Москальова  І.В.

          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС