Справа: 2а-161/2007р.

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

14 серпня 2007 року Автозаводський районний суд м.  Кременчука Полтавської області в складі: головуючого - Зємцова В.В. при секретарі - Галайчук Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м.  Кременчуці про перерахунок пенсії та стягнення моральної шкоди,

 

ВСТАНОВИВ:

 

В квітня 2007 року до суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1.,  в якому зазначала,  що 01.12.2006р. їй було присвоєно першу групу інвалідності. її трудовий стаж становить понад 30 років. Після присвоєння їй першої групи інвалідності вона сподівалася на перерахунок пенсії у відповідності до законодавства,  але цього не відбулось. Вона була змушена звернутися до відповідача з письмовою заявою,  про призначення їй соціальної пенсії у розмірі,  визначеному п. г  ст.  94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  згідно якого,  інвалідам І групи соціальні пенсії призначаються у розмірі 200 процентів мінімального розміру пенсії за віком.

27.02.2007р. вона отримала відповідь на її звернення,  в якому повідомлялось,  що нарахована їй пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком становить - 395, 85 грн.,  що на 15, 85 грн. більше мінімального розміру пенсії за віком.  Також їй давалось роз'яснення,  що призначенням та виплатою соціальних пенсій займається Управління праці та соціального захисту населення,  згідно  ст.  93 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З такими діями працівників Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м.  Кременчуці не може погодитись з наступних підстав:

Згідно  ст.  10 Закону України «Про пенсійне забезпечення»- пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно  ст.  12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»- право на пенсію за віком мають:

чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно ч.3  ст.  19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету.

Згідно  ст.  62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.»,  прожитковий мінімум для осіб,  які втратили працездатність становить з 01.01.2007р. - 380 грн.,  з 01.03.2007р. -387 грн.,  з 01.10.2007р. - 395 грн. на одну особу в розрахунку на місяць.

Згідно  ст.  29 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  якщо у інвалідів є трудовий стаж,  необхідний для призначення пенсії за віком,  у тому числі на пільгових умовах,  то пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком при відповідному стажі роботи.

Мінімальний розмір пенсії встановлюється на рівні соціальної пенсії по відповідній групі інвалідності (стаття 94).

Згідно п. г  ст.  94 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - інвалідам І групи соціальні пенсії призначаються у розмірі 200 процентів мінімального розміру пенсії за віком.

 

Серед іншого,  працівники відповідача свої дії обґрунтовують тим,  що вони при    призначенні     пенсії    керуються    виключно     Законом    України     «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  яким подібні гарантії не передбачені.

Вважає за необхідне зауважити,  що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  хоч і був прийнятий та набрав чинності пізніше ніж Закон України «Про пенсійне забезпечення»,  але на момент виникнення правовідносин і до тепер обидва ці закони є чинними і регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Крім того,  згідно  ст.  22 Конституції України,  при прийнятті нових законів,  або внесення змін до чинних законів,  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідачем не взято до уваги те,  що статтею 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Вищевказаних принципів та позицій дотримується і Конституційний Суд України. Так в рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (Справа № 1-21/2005) серед іншого зазначено:

«Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними,  гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби,  які визначають матеріальні та духовні можливості людини,  необхідні для задоволення потреб та існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей,  які характеризують його множинність,  величину,  інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак,  змістовних характеристик можливостей людини,  які відображаються відповідними правами та свободами,  тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів,  розміру території,  часу,  розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод,  тобто їх кількісної характеристики.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захи ст.  Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян,  підприємств,  установ і організацій,  а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій,  тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру,  в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій,  їх розміри,  порядок обчислення і виплати,  законодавець може визначати як загальні умови їх призначення,  так і особливості набуття права на пенсію,  включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин,  що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці,  професія,  виконувані функції,  кваліфікаційні вимоги,  обмеження,  ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України,  в тому числі принципів рівності та справедливості.

 

Право на пенсійне забезпечення,  загальні умови,  порядок нарахування та розмір пенсій визначаються,  зокрема,  законами України "Про пенсійне забезпечення",  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему,  пов'язану з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них,  зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99,  від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002,  від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004,  від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004).»

На підставі викладеного вважає дії працівників Управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м.  Кременчуці необгрунтованими,  незаконними а також такими,  що порушують її конституційні права,  свободи та інтереси.

Внаслідок незаконності вищевказаних дій відповідача позивач ОСОБА_1. була позбавлена належної їй пенсії,  у визначеному законом розмірі.

Крім того діями відповідача їй завдана моральна шкода,  яка полягає у душевних стражданнях,  яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Дії відповідача позбавили її можливості для лікування,  придбання ліків,  повноцінного харчування,  призвели до погіршення здоров'я,  спричинили сильні душевні страждання,  неможливість реалізації своїх законних прав призвела до депресії,  апатії,  погіршення апетиту,  виникнення стресових ситуацій. Погіршилися її стосунки з оточуючими людьми,  вона була змушена вжити додаткових заходів для організації свого життя,  та захисту порушеного права.

Завдану їй моральну шкоду оцінює в 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Просила зобов'язати управління Пенсійного фонду Автозаводського району в м.  Кременчуці провести перерахунок та виплату пенсії,  піднявши її рівень до 200 процентів мінімального розміру пенсії за віком з 01.12.2006 року та стягнути з відповідача на її користь суму моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2. позов підтримав та просив його задовольнити,  посилаючись на обставини,  викладені у позовній заяві.

Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України Автозаводського району в м.  Кременчуці позов не визнав. Просила суд відмовити у його задоволенні з мотивів викладених у запереченнях на позовну заяву.

Представник третьої особи - Головного управління державного казначейства України в Полтавській області вважав за можливе задовольнити позов. У прийнятті рішення поклався на розсуд суду.

Представник третьої особи - Управляння праці та соціального захисту населення у Автозаводському районі м.  Кременчука в судове засідання не з'явився. Були належним чином повідомлена про час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши представника позивача,  представника відповідача,  представника третьої особи,  вивчивши матеріали справи,  оцінивши докази,  судом достовірно встановлено наступне.

Пенсія ОСОБА_1. була призначена по інвалідності 3 групи як працюючий. Згідно заяви від 25.08.2005 року по факту звільнення її було переведено на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком як непрацюючий.

01.12.2006р. ОСОБА_1. було присвоєно першу групу інвалідності.

В даний час вона працює на посаді диспетчера-інформатора з 25.04.07 року у ТОВ «Фокстрот-Кременчук».

 

Згідно     ст.     33    Закону    України    «Про    загальнообов'язкове    державне пенсійне страхування» пенсія    по    інвалідності    залежно    від групи інвалідності призначається   в таких розмірах: інвалідам І групи - 100 відсотків пенсії  за  віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком,  обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до  ст.  93 Закону України «Про пенсійне забезпечення» соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам,  крім інвалідів з дитинства,  при відсутності права на трудову пенсію:

інвалідам І і II груп,  у тому числі інвалідам з дитинства,  а також інвалідам III групи;

особам,  які досягли віку: чоловіки - 60 років,  жінки - 55 років;

дітям - у разі втрати годувальника (пункт "а" статті 37);

дітям-інвалідам віком до 16 років. Відповідно до  ст.  94 цього ж Закону соціальні пенсії призначаються в таких розмірах:

а)           30 процентів мінімального розміру пенсії за віком:

особам,  які досягли віку: чоловіки - 60 років,  жінки - 55 років і не набули права на трудову пенсію без поважних причин;

б)           50 процентів мінімального розміру пенсії за віком:

особам,  які досягли віку: чоловіки - 60 років,  жінки - 55 років і не набули права на трудову пенсію з поважних причин; інвалідам III групи;

в)           100 процентів мінімального розміру пенсії за віком:

інвалідам II групи;

дітям-інвалідам віком до 16 років;

дітям (пункт "а" статті 37),  а також одній із  осіб,  зазначених в пункті "в" статті 37 у разі втрати годувальника;

г)           200 процентів мінімального розміру пенсії за віком:

інвалідам І групи;

Отже ОСОБА_1. призначено пенсію у розмірі,  що дорівнює 100 відсоткам пенсії за віком,  вона в даний час працевлаштована. Розрахунок її пенсії проведено у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно  ст.  1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній собі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Враховуючи вищевикладене,  суд приходить до висновку,  що при нарахуванні та виплаті призначеної ОСОБА_1. пенсії не порушено прав,  свобод та інтересів позивача,  а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вимог  ст.   ст.  27,  28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,   ст.   ст.  93,  94 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,   ст.   ст.  160, 162, 163 КАС України,  суд-

 

ПОСТАНОВИВ:

 

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

 

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної

інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10

днів з дня проголошення через Автозаводський районний суд м.  Кременчука.

Апеляційна скарга на постанову суду по/дається протягом 20 днів після подання заяви

про апеляційне оскарження або без  попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.