Справа № 2-4188/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 року  суддя Комсомольського районного суду м. Херсона Іванцова Н.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування боргу, -

встановила:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що 10.12.2008 р. вона надала у борг відповідачу на її прохання 4320,00 доларів США та 11050,00 грн. на розвиток бізнесу терміном до 01.01.2009 р., в підтвердження чого відповідач надала їй розписку. У визначений строк відповідач борг не повернула. Звернення позивача щодо повернення боргу добровільно, позитивного результату не дали. На підставі викладеного, просить стягнути з ОСОБА_2, 1958 року народження, борг на її користь у сумі 4320 доларів США та 11050 гривень; стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Ухвалою суду від 08.11.2011 року вказану позовну заяву було залишено без руху, у зв’язку з тим, що виходячи зі змісту позовних вимог, вона має майновий характер спору, а в такому випадку позивачу необхідно зазначити ціну позову. Як вбачається зі змісту позовної заяви, вона має майновий характер спору, однак позивачем до матеріалів позовної заяви не було додано документи, що підтверджують сплату судового збору, який відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993р. із позовних заяв вираховується у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, до матеріалів позовної заяви не було додано документи, що підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»за розгляд справи позовного провадження з розгляду майнового характеру становить 120грн., відповідно зазначена сума підлягає сплаті позивачем. Крім того, в змісті позовної заяви відсутнє законодавче обґрунтування позовних вимог, позивачем не вказано, які саме договори укладались між сторонами, коли вони укладались, які норми законодавства регулюють вказані правові відносини. Позивач вказує суму боргу в іноземній валюті, при цьому не надає еквіваленту в національній валюті. Також позивач посилається на неодноразові звернення до відповідача про повернення боргу, однак не посилається на жодний доказ в підтвердження вказаної обставини.

Для усунення зазначених недоліків позивачу було надано строк, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Але, до цього часу вищезазначені недоліки не усунуті, у зв’язку з чим, позовна заява визнається неподаною та повертається заявнику.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -  

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування боргу - вважати неподаною та повернути позивачу.

Одночасно заявнику роз’яснюється, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

          Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.

СуддяН. К. Іванцова