Справа № 22-ц-3134/2011 Головуючий у I інстанції –Іванюк Т.І.
Категорія –цивільна Доповідач - Харечко Л. К.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді Харечко Л.К.
суддів:Іваненко л.в., Ішутко в.м.
при секретарі:бивалькевич т.в.
за участю:позивача ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Чернігова апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна,-
в с т а н о в и в:
У лютому 2011 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок).
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що в 2007 році помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого залишалася спадщина -житловий будинок який розташований в с. Карпилівка Козелецького району, Чернігівської області.
Він, як єдиний спадкоємець за законом першої черги, не має можливості оформити на себе право власності на спадковий будинок, оскільки за померлим батьком нерухоме майно не було зареєстровано. Крім того його батько склав заповіт, у якому заповів своє майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак останні пропустили строк для прийняття спадщини, а тому він є єдиним спадкоємцем на це майно.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок) задоволені.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно – індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апелянти ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали апеляційні скарги в яких просять суд скасувати рішення Козелецького районного суду та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Так, апелянти зазначили, що суд зробив висновки невідповідні обставинам справи. Кожен член родини мав право на ? частини домоволодіння, виходячи з того, що дане домоволодіння відносилось до категорії колгоспного двору. В 1991 р. в ньому мешкали ОСОБА_7 та ОСОБА_2. В ОСОБА_7, яка померла в 2003 році, крім сина ОСОБА_2, залишилась спадкоємиця першої черги, дочка ОСОБА_5
Апелянти зазначили, що на момент смерті ОСОБА_7 постійно проживала у дочки ОСОБА_5, про що свідчить Акт від 11.02.2010 року.
Заяву про відмову від спадщини ОСОБА_5 не подавала, син з ОСОБА_7 не проживав, заяву про прийняття спадщини не подавав. Тому на думку апелянтів єдиною спадкоємицею є ОСОБА_5, а не ОСОБА_2
Апелянти посилаються на ст. 1269 ЦК України відповідно до якої прийняттям спадщини вважається постійне проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
На думку апелянтів суд визнав за ОСОБА_2 право власності на індивідуальний житловий будинок, коли не вирішено питання чи є інші спадкоємці.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 підтвердила, що на момент смерті ОСОБА_7 дійсно проживала у неї. Після смерті матері, вона фактично володіла спадковим майном, про що свідчать квитанції, які були сплачені в період з 2003-2005 рр. до Карпилівської сільської ради.
Апелянт зазначає, що відносно її брата ОСОБА_2, який помер в 2007 р. також відкрилася спадщина на ? частини житлового будинку.
Апелянт посилається на ст. 1262 ЦК України відповідно до якої у другу чергу право на спадкування за законом сере інших мають рідні брати та сестри спадкодавця, а вона є рідною сестрою покійного ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що відповідно до рішення Козелецького районного суду від 19 травня 2010 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14 липня 2010 року (а.с.29-36), домоволодіння АДРЕСА_1 відносилось до колгоспного двору, до якого станом на 15.04.1991 року входили ОСОБА_7 та її син ОСОБА_2, який після смерті матері фактично прийняв спадщину та став власником всього домоволодіння, проте, за життя не оформив своїх прав на дане майно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, склавши за життя заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_3 та ОСОБА_4
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своєчасно не вступили в спадщину та звернулися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 3 липня 2009 року, що залишене без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 9 вересня 2009 року та ухвалою Верховного Суду України від 22 січня 2010 року (а.с.17-28), в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області та ОСОБА_6 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини – відмовлено.
Позивач по справі ОСОБА_6 є сином ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 03.08.76 року(а.с.5).
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та визначив, що позивач ОСОБА_6 є спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст.1261 ЦК України. Проте, судом першої інстанції не враховано той факт, що спадкодавець ОСОБА_2 не оформив свої права власника на будинок АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Зважаючи на наведене, за ОСОБА_2, як за спадкоємцем першої черги слід визнати право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 65 826 грн.
Керуючись ст. 331, 1218, 1258, 1261 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_6 до Карпилівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 65 826 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання
Головуючий:Судді: