Справа № 22-ц-3353/2011 Головуючий у I інстанції –Ільченко О.І.
Категорія –цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіМамонової О.Є.
суддів:Губар В.С., Позігуна М.І.
при секретарі:Шульзі Н.Є.
за участю:розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” нра рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
У серпні 2011 року ПАТ „Банк” Демарк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, в якому, після його уточнення, просило стягнути з відповідачів як з поручителів на користь ПАТ „Банк „Демарк” заборгованість у розмірі 44216, 29 грн. за кредитним договором та понесені банком судові витрати по справі.
Позовні вимоги ПАТ „Банк” Демарк” обгрунтовувало тим, що 23.04.2008р. між ним та ФГ „Аврора” було укладено кредитний договір № 146, згідно умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 50000,00 грн., строком по 22 квітня 2009 року. У подальшому до Кредитного договору вносилися зміни, у тому числі, щодо кінцевого строку повернення кредиту 22 жовтня 2009 року. ПАТ „Банк „Демарк” умови кредитного договору були виконані та надано позичальнику кредитні кошти, проте ФГ „Аврора” належним чином свої кредитні зобов’язання не виконувало, у зв’язку з чим виникла заборгованість. Таким чином, поручителі по кредитному договору – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинні нести солідарну відповідальність перед банком за невиконання позичальником своїх зобов’язань.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року в задоволенні позову ПАТ „Банк „Демарк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ „Банк „Демарк” просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити та стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь позивача борг в сумі 44216, 29 грн., а також понесені судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 931, 50 грн. та оплаті витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн..
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт наголошує на тому, що кредитний договір укладений між ПАТ „Банк „Демарк” та ФГ „Аврора”, поручителями по якому є відповідачі у справі, є чинним до моменту повного погашення заборгованості по кредиту. В зв’язку з чим, банк обґрунтовано нараховував вказану заборгованість, а саме відсотки та пеню, і після спливу строку повернення кредиту за договором - 22 жовтня 2009 року, адже заборгованість по кредиту погашена не була.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять апеляційну скаргу ПАТ „Банк „Демарк” відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року залишити без змін, посилаючись на його законність, обґрунтованість та ухвалення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши суддю–доповідача, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню із постановленням нового рішення по справі.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ „Банк „Демарк”, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь банку відсотків та пені за кредитним договором, оскільки прострочення грошового зобов’язання має місце після спливу строку кредитного договору та винесення судового рішення про стягнення заборгованості по кредиту.
Проте з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам чинного законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, враховуючи наступне.
Апеляційним судом по справі встановлено, що 23 квітня 2008 року між ВАТ „Банк „Демарк” та ФГ „Аврора” укладено кредитний договір №146, згідно умов якого банк відкрив позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 50000 грн., строком повернення по 22 квітня 2009 року (а.с.3-4). В подальшому між банком та позичальником були укладені договори №1-146 від 23.04.2009 року, №2-146 від 30.06.2009 року, №2-146 від 31.07.2009 року та №3-146 від 31.08.2009 року, якими до вище вказаного кредитного договору були внесені зміни щодо розміру, строків користування та процентів по кредиту, встановлено строк повернення кредиту – 22 жовтня 2009 року (а.с. 5-8).
З метою забезпечення виконання зобов’язання 23 квітня 2008 року між ВАТ „Банк „Демарк” та ОСОБА_5, ОСОБА_6 були укладені договори поруки №1-146 та №146/. Згідно умов цих договорів з подальшими внесеними до них змінами, поручителі – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 взяли на себе солідарне зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язанням позичальника, які виникли між ВАТ „Банк „Демарк” та ФГ „Аврора” на підставі кредитного договору №146 від 23 квітня 2008 року (а.с.9 -10, 11, 12, 13-14, 15, 16, 17).
ПАТ „Банк „Демарк” умови кредитного договору виконано та надано позичальнику вказані кредитні кошти шляхом їх перерахування на рахунок позичальника двома траншами, проте позичальник умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків належним чином не виконував, в зв’язку з чим утворилась заборгованість по кредиту.
Рішенням Прилуцького районного суду Чернігівської області від 15 січня 2010 року, яке набрало законної сили, стягнуто з іпотекодавця ОСОБА_5 на користь ПАТ „Банк „Демарк” заборгованість по кредитному договору №146 від 23.04.2008 року в сумі 51297, 50 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме – нежитлову будівлю загальною площею 237 м2, що розташована по вулиці Яблуневій, 40 в с. Ялунівка Прилуцького району Чернігівської області. Крім того, стягнуто з відповідача на користь ПАТ „Банк „Демарк” 512,98 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 62-63).
Згідно довідки відділу ДВС Прилуцького МРУЮ №1-198 від 27.10.2011 року, боржником ОСОБА_5 13.09.2011 року було сплачено на користь ПАТ „Банк „Демарк” суму боргу за рішенням суду в розмірі 51930, 48 грн., про що в матеріалах справи мається відповідна квитанція (а.с. 31, 64).
Як вбачається з розрахунків заборгованості по договорам поруки ОСОБА_5, ОСОБА_6, заборгованість поручителів станом на 28.09.2011 року становить 44216,29 грн., а саме: проценти нараховані та несплачені – 25921, 65 грн., пеня по несвоєчасно сплаченим процентам – 4437, 44 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 13857, 20 грн. (а.с.44-45, 46-47).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається .
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
З п. 8.1 кредитного договору №146 від 23 квітня 2008 року вбачається, що цей договір залишається чинним до дати повної сплати позичальником банку заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов цього договору.
Таким чином, висновок суду першої інстанції стосовно неправомірного нарахування заборгованості, оскільки прострочення грошового зобов’язання має місце після спливу строку кредитного договору та винесення судового рішення про стягнення заборгованості по кредиту, є помилковим, так як кредитне правовідношення між банком та позичальником не припинене і умови кредитного договору є чинними до моменту повного погашення заборгованості по кредиту, а тому заборгованість по відсотках та пені нарахована правомірно.
Крім того, слід зазначити, що рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 січня 2010 року, яким стягнуто з іпотекодавця ОСОБА_5 заборгованість по кредитному договору в сумі 51297, 50 грн. не унеможливлювало і не усувало банк від права нараховувати в подальшому відсотки по кредиту та пеню за несвоєчасне його погашення, адже вказане рішення було виконано боржником, лише 13.09.2011 року.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідачами у відповідності до вимог ст.10, 60 ЦПК України не було надано суду першої інстанції та не пред’явлено апеляційному суду доказів стосовно спростування заявлених позовних вимог та, зокрема, розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Посилання відповідачів на припинення між ними та банком правовідношення поруки не заслуговують на увагу, оскільки ПАТ „Банк „Демарк” у шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов’язання, у відповідності до приписів ч. 4 ст. 559 ЦК України, були направлені поручителям повідомлення про наявність заборгованості по кредиту та попереджено останніх про наслідки неповернення кредитних коштів (а.с.100, 101). Вказані повідомлення були отримані ОСОБА_6 та ОСОБА_5 11.11.09 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 102, 103).
Заслуговують на увагу доводи відповідачів щодо застосування до нарахування заборгованості по пені строків позовної давності в один рік, як встановлено ч. 2 ст. 258 ЦК України, про що було заявлено відповідачами в суді першої інстанції.
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню: проценти нараховані та несплачені – 25921, 65 грн. та, з урахуванням річного строку позовної давності, пеня по несвоєчасно сплаченим процентам – 2979,22 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 7196,59 грн., а всього 36097 грн. 46 коп.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України на користь ПАТ „Банк „Демарк” підлягають стягненню судові витрати, понесені банком при подачі позову та апеляційної скарги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 541,46 грн. сплаченого судового збору (360,97 грн. судовий збір за суд першої інстанції пропорційно до задоволених вимог + 180,49 грн. судовий збір сплачений за подачу апеляційної скарги) та понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 240 грн.( по 120 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному суді).
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313 - 316 , 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” – задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2011 року – скасувати.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” солідарно заборгованість за кредитним договором в сумі 36097,46 грн.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк” по 270,73 грн. сплаченого судового збору та по 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи з кожного.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:Судді: