Справа № 22-ц-3351/2011 Головуючий у I інстанції – Бездідько В.М.
Категорія – цивільна Доповідач - Мамонова О. Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіМамонової О.Є.
суддів:Позігуна М.І., Шемець Н.В.
при секретарі:Марченко О.О., Шульзі Т.Є.,
за участю:позивача ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7, відповідачки ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, треті особи: Виконком Прилуцької міської ради, Відділ у справах дітей Прилуцької міської ради, про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, -
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено; визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_10 з батьком – ОСОБА_6; допущено негайне виконання рішення суду в частині негайного відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання з батьком ОСОБА_6; вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції, визначаючи місце проживання малолітньої дитини з батьком, не врахував усіх обставин справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт наголошує на тому, що вона приділяє достатньо уваги вихованню та розвитку дитини, не зловживає спиртними напоями та не перебуває на обліку в наркологічному диспансері, її співмешканець має значний дохід, умови її проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, а тому вона здатна належним чином забезпечувати умови для виховання малолітньої дочки. Апелянт вказує, що вона не умисно не спілкувалась зі своєю донькою, а через перешкоди, які чинив їй позивач та його родичі, а тому вона вимушена була забрати дочку в травні 2011 року з дитячої установи.
Апелянт зазначає, що вона ніколи не втрачала інтересу до своєї доньки, проживання ОСОБА_10 з нею не створює загрози її здоров’ю, фізичному та моральному розвитку.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу ОСОБА_11 відхилити, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року залишити в силі.
Заслухавши суддю–доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_8 та її адвоката ОСОБА_9, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, позивача ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7, які просили залишити в силі рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, врахувавши рішення Прилуцької міської ради від 14.06.2011 року, яким місце проживання малолітньої ОСОБА_10 визначено з батьком, виходив з того, що до травня 2011 року спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини не було, дитина постійно тривалий час проживала з батьком, відповідачка не має самостійного доходу, а тому саме батько малолітньої дитини здатний якнайкраще забезпечити належні і стабільні умови для виховання дочки.
З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.
Судом по справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 26 листопада 2005 року по 21 березня 2011 року (а.с.8, 9). Від вказаного шлюбу у них народилася дочка – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Після укладення шлюбу сторони проживали однією сім’єю з батьками позивача по АДРЕСА_2.
20 грудня 2009 року між сторонами відбувся конфлікт, після якого малолітня ОСОБА_10 стала проживати із позивачем та його батьками за вищезазначеною адресою, а відповідачка зі своїм співмешканцем ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_1. З цього часу утриманням, вихованням, доглядом дитини займався позивач та його батьки.
25 травня 2011 року відповідачка ОСОБА_8 забрала доньку ОСОБА_10 із дитячого садку, не погодивши це питання з позивачем ОСОБА_6 та відвела її до себе додому по АДРЕСА_1, де і залишила її проживати, не даючи позивачу можливості спілкуватись із донькою.
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 14.06.2011 року № 332, на підставі висновку служби у справах дітей Прилуцької міської ради від 07.06.2011 року, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, з батьком ОСОБА_6, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.11).
Приписами ст. 161 СК України встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Враховуючи, що малолітня ОСОБА_10 з грудня 2009 року по травень 2011 року постійно мешкала з батьком, мати дитини фактично не приймала участі у вихованні та утриманні доньки та погодилась із визначенням місця проживання дочки разом із батьком, матеріали справи не містять доказів чинення перешкод з боку позивача у спілкуванні матері із дитиною, районний суд дійшов вірного висновку про необхідність визначення місця проживання малолітньої доньки саме разом із батьком. При цьому суд першої інстанції зважив на наявні в матеріалах справи докази стосовно участі кожного з батьків у вихованні та розвитку дитини та дав вірний аналіз відносинам, що склалися між дитиною та батьками.
Виходячи із вищевикладеного, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги стосовно того, що батько дитини не приділяє уваги своїй дитині, перешкоджає матері бачитись із дочкою, а відтак при однакових умовах проживання батьків, визначення місця проживання дитини разом із батьком відповідає інтересам малолітньої.
Крім того, слід також звернути увагу на те, що при визначенні місця проживання дитини визначальне значення має рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 14.06.2011 року №332, яким визначено місце проживання неповнолітньої дитини разом із батьком і яке ґрунтується на підставі висновку спеціалістів служби у справах дітей.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було повністю досліджено обставини справи, докази оцінено належним чином та ухвалено рішення, яке відповідає інтересам малолітньої дитини.
Перевіряючи оскаржуване рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційним судом не встановлено таких порушень матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 – відхилити.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді:
Головуючий:Судді: