Справа № 33-68/2011 Головуючий у 1 інстанції Мурашко М.І.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2011 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого – судді Демченка О.В.
з участю: прокурора Маслака О.О.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 1 лютого 2011 року,-
в с т а н о в и в :
Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 1 лютого 2011 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1
громадянин Республіки Молдова, мешканець Республіки Молдова АДРЕСА_1
визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України і на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді конфіскації предметів правопорушення – мийки високого тиску та чавунної ванни, бувшої у вжитку.
Як вказав у своїй постанові суд, 14 листопада 2010 року митною вартою Чернігівської митниці при проведенні переогляду автомобіля «Мерседес» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який слідував з Російської Федерації транзитом через Україну в Республіку Молдова серед речей пасажирів цього автобуса було виявлено чавунну ванну вартістю 1066,91 грн. вагою 113 кг та мийку високого тиску вартістю 1066, 91 грн. власником цих речей виявився ОСОБА_2, який не заявив про наявність цих предметів в автомобілі. Ці дії ОСОБА_2 митними органами та судом кваліфіковані за ст. 340 МК України.
Адвокат ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_2, подав на це судове рішення апеляційну скаргу, в якій поставив питання про скасування постанови місцевого суду і закриття провадження в справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий суд неправильно встановив фактичні обставини справі та невірно застосував закон при розгляді даної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду адвокат ОСОБА_5 підтримав скаргу, просив її задовольнити, мотивуючи це наведеними в ній обставинами. Прокурор заперечував проти задоволення скарги, мотивуючи це тим, що вина ОСОБА_2 об’єктивно підтверджена наявними в справі доказами.
Вислухавши в судовому засіданні учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляція підлягає задоволенню, оскільки місцевий суд неправильно встановив фактичні обставини справи і дав їм невірної юридичної оцінки. Це підтверджено наступним.
Стаття 340 Митного Кодексу України передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних відомостей про них, якщо ці товари або транспортні засоби підлягають обов’язковому декларуванню.
Диспозиція даної норми закону має бланкетний характер і відсилає до інших законів та підзаконних актів, якими визначається перелік товарів і транспортних засобів, порядок та обов’язковість їхнього декларування.
У своїй постанові суд послався на ч.1 ст. 8 та ч.3 ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України.» (Далі – Закон). Ці норми передбачають обов’язкове оподаткування товарів або транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України, якщо вартість цих товарів більша за 200 євро або їхня вага більша 50 кг. За логікою їхнього застосування випливає, що ОСОБА_2 зобов’язаний був скласти письмову декларацію на вказані в нього товари.
Проте, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи й нормам вказаного Закону, а в самій постанові суду містяться істотні суперечності й неточності.
Частина 3 ст. 4 Закону, на яку послався суд, передбачає оподаткування товарів, які імпортуються в Україну. В той же час судом було встановлено, що ОСОБА_2 не імпортував товарів, а перевозив ванну та мийку транзитом, що у відповідності до п.4 ч.1 ст. 8 Закону звільняє ОСОБА_2 від їхнього оподаткування.
В постанові місцевого суду невірно зазначена митна вартість предметів правопорушення.
Так, вартість мийки високого тиску визначена митними органами в 98,32 євро (а.с.28). Вартість бувшої у вжитку ванни встановлена за слів ОСОБА_2 і складає 300 рублів Російської Федерації, а не 1066,91 грн., як вказано в постанові суду. Загальна вартість цих двох предметів явно недостатня для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 340 МК України.
Вага ванни чавунної бувшої у вжитку, яку перевозив ОСОБА_2 складає 113 кг, проте і вона не може бути предметом правопорушення, виходячи з такого.
Закон України «Про порядок ввезення… особистих речей, товарів… що ввозяться громадянами на митну територію України» розмежовує поняття «особисті речі» й «товари».
Перелік предметів, віднесених до особистих речей громадян, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 1652 від 13 грудня 2001 року і ввезена ОСОБА_2 ванна вагою 113 кг відноситься до особистих його речей, які згідно ст. 3 названого вище Закону не підлягають обкладанню митом і не породжують зобов’язання обов’язкового письмового декларування.
Отже, обидва предмети, вилучені в ОСОБА_2 не можуть бути віднесені до предметів правопорушення як за своєю вартістю так і за класифікацією та призначенням а тому об’єкт та об’єктивна сторона правопорушення в діях ОСОБА_2 відсутня.
Матеріалами, зібраними митними органами встановлено, що ОСОБА_2 при перетинанні кордону України спрямував свій автомобіль через «червоний коридор», який призначений для митного огляду і фактично представив автомобіль з усіма пасажирами й речами, що знаходилися в ньому для митного огляду. При цьому він мав право у відповідності до ст. 3 Закону усно заявити про речі, які перевозить. В даному випадку апеляційний суд не вбачає в діях ОСОБА_2 суб’єктивної сторони правопорушення, передбаченої ст. 340 МК України а пропуск керованого ним автомобіля співробітниками митної служби через митний пост без складання письмової декларації апеляційний суд вважає правильним.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України, тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню як незаконна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 1 лютого 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження в справі закрити.
Предмети правопорушення - ванну чавунну та мийку високого тиску, які вилучені згідно накладної № 005 від 14 листопада 2010 року та зберігаються на складі Чернігівської митниці – повернути власнику ОСОБА_2
Постанова апеляційного суду є остаточною і не підлягає подальшому оскарженню.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О. В. Демченко