Справа № 33-168/2011 Головуючий у 1 інстанції Грушко О.П.
Категорія - ст. 163-2 ч. 2 КпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2011 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі:
Головуючого – судді Демченка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2011 року,-
в с т а н о в и в :
Постановою Коропського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2011 р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянка України, мешканка АДРЕСА_1, працююча директором МПП «Простір»
визнана винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і до неї застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в 180 грн.
Як вказав у своїй постанові суд, ОСОБА_2 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-2 КпАП України, що виявилось у несвоєчасному поданні платіжного доручення в банк на перерахування належних до сплати сум податків і зборів, а саме: податку на прибуток керованого нею підприємства «Простір».
На цю постанову суду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу в якій поставлене питання про скасування судового рішення у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, автор апеляційної скарги вважає, що суд безпідставно притягнув її до адміністративної відповідальності, оскільки вона за контрактом, укладеним з МПП «Простір» не несе відповідальності за своєчасність сплати податків. Крім того, за це ж правопорушення була притягнута головний бухгалтер МПП «Простір» ОСОБА_3, яка і повинна нести за нього відповідальність. Крім того, платіжне доручення до банку було подано вчасно, але із-за неправильності його оформлення платіж не був проведений банком.
ОСОБА_2 була завчасно попереджена про час і місце розгляду її апеляційної скарги, в засідання апеляційного суду не з’явилась.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до п. 1.3 Контракту, укладеному між МПП «Простір» та ОСОБА_1, керівник (директор) підприємства є повноважним органом (представником) підприємства при реалізації прав, повноважень, функцій і обов’язків, що передбачені стосовно підприємства діючим в Україні законодавством. З п. 2.2 цього ж контракту видно, що на директора підприємства покладені обов’язки виконання функцій, що випливають з положень діючого в Україні законодавства та інших обов’язкових актів.
Відповідно до п. 2.7 посадової інструкції провідного бухгалтера МПП «Прометей», останній забезпечує перерахування податків і зборів за погодженням з керівником підприємства.
Таким чином, твердження автора апеляції про непричетність її до правопорушення у зв’язку з відсутністю обов’язків організовувати своєчасну сплату податків, не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Виходячи зі змісту наведених вище документів, ОСОБА_1 була зобов’язана організувати правильність та своєчасність нарахування й сплати податків, тому вона є суб’єктом ст. 163-2 КпАП України.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 163-2 КпАП України може бути скоєне як з прямим так і з непрямим умислом, а також унаслідок необережності. Тому місцевий суд прийняв обґрунтоване рішення про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-2 КпАП України. Оскільки раніше протягом року вона вже притягувалась до адміністративної відповідальності за таке ж адміністративне правопорушення, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 163-2 КпАП України є правильною.
Адміністративне стягнення накладене не у максимальних межах, передбачених законом, тому зміні воно не підлягає.
Істотних порушень процесуальних норм при розгляді справи в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коропського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2011 року відносно неї – без змін.
Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О. В. Демченко