Справа № 10-227/2011 Головуючий у І інстанції Шипов І.М.
Категорія - скарга Доповідач Демченко О. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіДемченка О. В.
Суддів – Трейтяк О.П., Шахова О.Г.
з участю прокурора - Похилька Я.М.
захисника - адвоката ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в залі суду справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2011 року, -
в с т а н о в и в :
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 липня 2011 року відмовлено органам досудового слідства в продовженні строку тримання під вартою відносно обвинуваченої:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецька, громадянки України, одруженої, з вищою освітою, працюючої членом спостережної ради ВАТ «Промекспобанк», мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої.
Органами досудового слідства пред’явлене обвинувачення ОСОБА_4 в тому, що протягом 2009-2011 років вона вступила в злочинну змову з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими особами, після чого брала участь в організації схеми незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам мінімізації ними податкових зобов’язань, які підлягають сплаті до бюджету. Її дії органами досудового слідства кваліфіковані за ст. 28ч.2 – 205 ч.2; 27 ч.5 – 212 ч. 3 КК України. 26 травня 2011 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. 21 липня 2011 року органи досудового слідства звернулись до Новозаводського районного суду м. Чернігова з поданням про продовження строку тримання під вартою цієї обвинуваченої у зв’язку з тим, що по справі для її повного розслідування необхідно виконати великий обсяг слідчих дій, строк тримання під вартою обвинуваченої спливає, а зміна запобіжного заходу на інший вважається недоцільною.
Відмовляючи в продовженні строку тримання під вартою обвинуваченої, суд мотивував своє рішення тим, що органи досудового слідства не навели підстав для такого рішення, як продовження строку тримання під вартою обвинуваченої, з якою тривалий час слідчі дії не проводились. Крім того, в справі є документи, що свідчать про незадовільний стан здоров’я обвинуваченої і неможливість надати їй кваліфіковану медичну допомогу в умовах слідчого ізолятору.
На дане судове рішення надійшла апеляція прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції. В ній поставлене питання про скасування постанови суду і повернення справи на новий судовий розгляд. Апеляція мотивована тим, що ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність, ряд осіб, причетних до скоєння злочину не встановлено а один з обвинувачених перебуває в розшуку.
В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляцію, просив її задовольнити. Захисник – адвокат ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні апеляції, вважаючи її безпідставною. Такої ж думки дотримувалась і ОСОБА_4, яка додатково вказала, що страждає на ряд хвороб, в умовах слідчого ізолятора вона позбавлена можливості отримати необхідну медичну допомогу.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція не підлягає задоволенню. Таке рішення суд ґрунтує наступним.
В поданні органів досудового слідства не зазначено, які слідчі дії по справі необхідно провести і на виконання яких з них ОСОБА_4 може вплинути, перебуваючи на волі. Одночасно органами досудового слідства не вказано, чим підтверджується можливість ОСОБА_4 уникнути слідства й суду та продовжити злочинну діяльність. Необхідність тримання її в ізоляції ґрунтується тільки на тяжкості обвинувачення і не встановлення всіх співучасників злочинів, із-за чого, на думку слідства, ОСОБА_4 може вплинути на його хід.
В той же час в матеріалах справи знаходяться документи, які свідчать про наявність у ОСОБА_4 ряду захворювань, в тому числі захворювань серця і перебування у зв’язку з цим на лікуванні (а.с.39-40). З довідки Чернігівського слідчого ізолятора (а.с.45) вбачається, що ОСОБА_4 у зв’язку з її захворюваннями не може бути надана кваліфікована медична допомога в умовах СІЗО.
У відповідності до ст. 3 Конституції України життя і здоров’я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Саме з цієї норми виходив місцевий суд, постановляючи рішення про відмову в продовженні строків тримання під вартою обвинуваченої. З таким рішення апеляційний суд погоджується.
Тяжкість обвинувачення, про яку йде мова в поданні органів досудового слідства та апеляції прокурора не може бути єдиною підставою для тримання обвинуваченої під вартою.
Не встановлення всіх співучасників злочину взагалі не є передбаченою законом підставою для тримання обвинуваченої під вартою.
З урахуванням пред’явленого ОСОБА_4 обвинувачення, відсутності у неї судимостей, наявності постійного місця проживання, позитивних характеристик з місця роботи, даних про стан здоров’я обвинуваченої, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, справедливою, зміні чи скасуванню вона не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377, 382 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22 липня 2011 року відносно ОСОБА_4 – без змін.
СУДДІ:
О.П. Трейтяк О.В. Демченко О.Г. Шахова