Справа № 11-199/11 Головуючий у І інстанції Воронцова

Категорія - 187ч.1КК Доповідач Демченко О. В.

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 17 березня 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіДемченка О. В.

суддів - Антипець В.М., Оседача М.М.,

                    при секретарі  Фесюра Т.І.,

                    з участю прокурора Гапеєвої Н.П.,

                    захисника - адвоката  ОСОБА_2,

                    засудженого  ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 грудня 2010 року.

Цим вироком  ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Каменка Менського району Чернігівської області,  українець, громадянин України,  з базовою середньою освітою, розлучений,  не працюючий, інвалід 3-ї групи, мешканець с. Каменка Менського району Чернігівської області, зареєстрований в АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за ст.. 187 ч. 1 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком в три роки. З засудженого стягнуто на користь держави 1396 грн. 44 коп. за лікування потерпілої ОСОБА_4 та 344 грн. судових витрат. З нього ж стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 507 грн. 21 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 грн. – на відшкодування моральної шкоди.          

          ОСОБА_3 визнаний судом винним і засуджений зате, що 4 вересня 2010 року о 14 годині  він, перебуваючи  в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 з метою заволодіння чужим майном, наніс чотири удари кулаками в область голови ОСОБА_5, заподіявши їй  легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, після чого заволодів її золотим ланцюжком з хрестиком вартістю 1041 грн. 82 коп.

          В апеляції на цей вирок прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, поставив питання про скасування вироку місцевого суду у зв’язку з м’якістю призначеного покарання. Апеляція мотивована тим, що  суд при постановленні вироку не у повній мірі врахував тяжкість скоєного злочину, думку потерпілої, даних про особу засудженого, який двічі протягом року притягувався до адміністративної  відповідальності.

          У зв’язку з цим, судом було призначене часткове судове слідство, в ході якого допитані засуджений, потерпіла, досліджені матеріали справи.

          Провівши судове слідство, апеляційний суд,-

в с т а н о в и в    :

4 вересня 2010 року о 14 годині  ОСОБА_3,  перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 з метою заволодіння чужим майном, наніс чотири удари кулаками в область голови ОСОБА_5, заподіявши їй  легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, після чого заволодів її золотим ланцюжком з хрестиком вартістю 1041 грн. 82 коп.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в пред’явленому обвинуваченні. Пояснив в суді, що дійсно скоїв злочин відносно потерпілої за обставин, вказаних в обвинуваченні. При цьому перебував в стані алкогольного сп’яніння. Заявив, що жалкує з приводу вчинених ним дій. Пообіцяв  суду відшкодувати потерпілій заподіяну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_5 в засіданні апеляційного суду показала, що орендувала у засудженого житло – кімнату в гуртожитку. 4 вересня 2010 року в денний час в цій кімнаті ОСОБА_3, після спільного з іншими мешканцями гуртожитку розпиття спиртних напоїв,  напав на неї, наніс  не менше чотирьох ударів кулаками в голову, потім зірвав з неї золотий ланцюжок з хрестиком і поклав його собі до кишені. Потерпіла звернулась за допомогою до мешканців гуртожитку, які викликали міліцію. В засіданні апеляційного суду висловила думку, що призначене місцевим судом покарання ОСОБА_3 не відповідає  тяжкості скоєного злочину, він повинен нести більш суворе покарання.

В місцевому суді справа розглядалась за правилами, передбаченими ч.3 ст. 299 КПК України. Тому  висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які  не оспорювалися і  стосовно яких докази місцевим судом не досліджувалися, апеляційним судом не перевіряються.

Дії ОСОБА_3, які виразились в нападі з метою заволодіння чужим майном потерпілої ОСОБА_4,  поєднані з застосуванням  насильства, небезпечного для  життя і здоров’я потерпілої, підлягають кваліфікації  за ч. 1 ст. 187 КК України.

Обговорюючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, апеляційний суд дійшов висновку, що воно не у повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК  України.  Судом недостатньо враховано, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, який являє собою значну суспільну небезпеку, обставину, що обтяжує покарання – скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння. За останній рік він двічі притягувався до адміністративної відповідальності, що характеризує його негативно як особу, схильну до скоєння правопорушень.  Місцевим судом також не враховано думку потерпілої, яка наполягала на більш суворому покаранні ОСОБА_3 Не враховано судом і того, що потерпіла тривалий час лікувалась від отриманих травм, перенесла душевні страждання. Місцевий суд безпідставно включив до числа обставин, що пом’якшують покарання  матеріальний стан ОСОБА_3, оскільки він скоїв злочин не внаслідок збігу тяжких особистих обставин.

У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При скоєнні злочину ОСОБА_3 посягав не тільки на майно, а й на здоров’я потерпілої. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що єдиним покаранням для ОСОБА_3 може бути тільки позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально.  З урахуванням стану здоров’я ОСОБА_3 і його сімейного стану, апеляційний суд вважає за можливе призначити це покарання в мінімальному передбаченому законом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 378 КПК України, апеляційний суд,-

З А С У Д И Л А:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок задовольнити. Вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 скасувати в частині призначення покарання.

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3

В іншій частині вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення через апеляційний суд Чернігівської області.             

СУДДІ:

В.М. Антипець О.В. Демченко М.М. Оседач