Справа № 10-28/2011 Головуючий у І інстанції Парфененко О.Я.

Категорія - ст 307 Доповідач Демченко О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 08 лютого 2011 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіДемченка О. В.

суддів –   Антипець В.М., Козака В.І.,

з участю прокурора Ходика О.Є.,

адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

законного представника  ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року,-

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року  відмовлено в задоволенні подання слідчого Менського РВ УМВС  в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянину України, учню Березнянської  загальноосвітньої школи,  мешканцю АДРЕСА_1, раніше не судимого.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в збуті наркотичних засобів (маріхуани) при проведенні оперативної їх закупки в січні 2011 року та в зберіганні з метою збуту цих наркотичних засобів. Його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України.

Відмовляючи в задоволенні подання органів досудового слідства, місцевий суд своє рішення мотивував  тим, що ОСОБА_3 визнав свою вину, демонструє належну соціальну поведінку, не має намірів ухилятись від слідства й суду, а також тим,  що в силу ст. 434 КПК України взяття під варту як запобіжний захід відносно неповнолітніх є виключним.

На це рішення суду надійшла апеляція прокурора, в якій поставлене питання про його скасування і повернення справи на новий судовий розгляд. Апеляція мотивована тим, що злочин, скоєний ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких, останній у зв’язку з тяжкістю скоєного ним злочину може від слідства й суду ухилитися. Крім того, суд не мотивував належним чином свого рішення. Крім того, судом не було враховано суспільної небезпеки наркоманії та ролі ОСОБА_3 в розповсюдженні наркотиків.

В засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляцію, просив її задовольнити, мотивуючи це наведеними ній обставинами.

Захисник – адвокат ОСОБА_2 провив відмовити в задоволенні апеляції, оскільки ОСОБА_3 не має наміру  уникати слідства й суду, повністю визнав себе винним, в даний час навчається в загальноосвітній школі і перебування його під вартою перешкодить здобуття ним освіти. За місцем навчання та мешкання  характеризується позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його законний представник – ОСОБА_4 просили відмовити в задоволенні апеляції, обіцяючи належну поведінку обвинуваченого на слідстві і в суді.

Вислухавши учасників процесу. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляції необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений  буде намагатися ухилитись від слідства й суду, або від виконання процесуальних рішень у справі,  перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність.

Місцевим судом було встановлено, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, проживає в сім’ї з матір’ю, іншими членами сім’ї, має постійне місце мешкання, навчається в загальноосвітній школі. За місцем мешкання характеризується позитивно, судимостей не має. Слідчий Євтухов Д.О. в засіданні апеляційного суду пояснив, що ОСОБА_3 виконує всі його процесуальні рішення, своєчасно з’являється на допити. Будь-яких достатніх даних вважати, що ОСОБА_3 може уникнути слідства й суду, продовжити злочинну діяльність у апеляційного суду немає. Явка ОСОБА_3 в засідання апеляційного суду свідчить про його бажання виконувати процесуальні рішення слідчого. Сама лише тяжкість злочину, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 не може бути підставою для обрання йому виключного для неповнолітніх запобіжного заходу – взяття під варту.  

В постанові суду належним чином мотивоване рішення про відмову в задоволенні подання про взяття ОСОБА_3 під варту з посиланням на відповідні норми закону, тому апеляція в цій частині не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377, 382 КПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 24 січня 2011 року відносно ОСОБА_3 – без змін.             

СУДДІ:

В.М.Антипець О.В. Демченко В.І. Козак