1 інстанція

Справа № 2- 333/2007 Код суду 2702

Категорія 29

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

 ІМ, ЯМ    УКРАЇНИ

3 травня 2007 року. Гагарінський районний суда М. Севастополя

У складі: головуючого судді Полівода С. В.

при секретарі                     Глущенко Н.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні у м.  Севастополі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про виселення з самовільно зайнятого приміщення у гуртожитку

ВСТАНОВИВ:

 Позивачка подала до суду позов з якого витікає,  що 01.10.2003 року рішенням Гагарінського районного суду м.  Севастополя вона була вселена у АДРЕСА_1у гуртожиток ВАТ «СРКЗ».При виконанні рішення було складено Акт,  що рішення виконано,  але рішення суду фактично не виконано бо комендант гуртожитка у кімнату заселила посторонніх осіб. У даній кімнаті ніхто не зареєстрований тому позивачка вважає, що відповідачі самовільно заселились у її кімнату ,  зробили перепланіровку,  з, єднали її кімнату 42 зі своєю кімнатою 41 де вони зареєстровані. Просить суд виселити відповідачів з кімнати 42. Представник позивачки у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі до суду на неодноразові виклики не з, являються,  тому суд прийняв рішення справу розглянути заочно.

Представник відповідачів адвокат ОСОБА_5 позов не визнав та пояснив суду,  що відповідачі самовільно не заселялися тому просить суд у позові відмовити,  оскільки підстав для цього не має.

Вислухавши представників сторін,  дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку,  що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах: як видно з рішення Гагарінського районного суду м.  Севастополя від 01.10.2003 року позивачка вселена у АДРЕСА_1./л.с. 5/. Згідно виконавчого листа та постанови про виконання рішення / л.с. 6, 8/ рішення суду виконано,  позивачка вселена у кімнату 42 та виконавче провадження закрито. Як видно зі змісту позовної заяви позивачка повідомляє,  що відповідачі не самі заселились,  їх заселила комендант гуртожитка. Таким чином відповідачі самовільно не заселились. Як видно з повідомлення голови профкому ВАТ «СРКЗ» Трапезникової прокурору транспортної прокуратури м.  Севастополя,  рішенням житлової комісії кімната 42 була виділена відповідачам. /л.с. 48/ Це також підтверджує ,  що відповідачі самовільно не заселились у кімнату 42 та не можуть бути виселені як такі,  що самовільно зайняли кімнату. Зі змісту позовної заяви позивачки також витікає,  що відповідачі перепланували та з, єднали кімнату 41,  де вони мешкали з кімнатою 42,  яку їм виділила житлова комісія. Таким чином як такої відокремої кімнати 42 не існує та відповідно нема звідки виселяти відповідачів.

Виходячи з викладеного суд не находить підстав для виселення відповідачів з займаного ними приміщення.

Керуючись  ст. 13, 16 ч.3 ЦК України,  главою 4 Житлового Кодексу України  ст.  212-214,  88 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1у позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3,  ОСОБА_4про виселення з самовільно зайнятого житлового приміщення АДРЕСА_1відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.  Севастополя протягом 20 днів з дня подачі заяви про оскарження яка подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення через суд Гагарінського району м.  Севастополя.

Згідно  ст. . 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача.