ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011 року справа № 5020-1589/2011
За позовом приватного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 2606” (Камишове шосе, буд. 6, м. Севастополь, 99040)
до приватного акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” (вул. Новікова, 11, м. Севастополь, 99042)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99055)
про стягнення заборгованості в розмірі 84 079,49 грн
Суддя Плієва Н.Г.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2, довіреність № 3 від 03.10.2011
представників відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 2/5191 від 28.12.2010
ОСОБА_4, довіреність № 2/293 від 30.01.2011
третя особа - не з’явилась
Суть спору:
Приватне акціонерне товариство “Автотранспортне підприємство 2606” звернулось до суду з позовом до приватного акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” про стягнення заборгованості за договором про надання послуг автомобільним транспортом і спецтранспортом в розмірі 84 079,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати вартості послуг автомобільним транспортом і спецтранспортом за договором № 3-ат 7/26.
Ухвалою суду від 05.10.2011 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 20.10.2011.
Відповідно до розпорядження виконуючого обов'язки керівника апарата господарського суду міста Севастополя № 121 від 19.10.2011 справу призначено до повторного автоматичного розподілу справ та справу передано судді Плієвій Н.Г.
Ухвалою суду від 20.10.2011 справу № 5020-1589/2011 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2011.
Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 23.11.2011.
Ухвалою суду від 23.11.2011 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 05.12.2011.
Ухвалою суду від 05.12.2011 було продовжено строк розгляду справи в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України та у судовому засіданні оголошено перерву до 19.12.2011.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позові, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представники відповідача позовні вимоги визнали частково у розмірі 5 976,09 грн, з огляду на те, що ця сума підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт. Щодо решти вимог заперечували, оскільки, на їх думку, приватне акціонерне товариство “Автотранспортне підприємство 2606” не являється належним позивачем за цими вимогами з огляду на те, що послуги на суму 78 103,40 грн були отримані відповідачем від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Третя особа у судове засідання після перерви не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У судовому засіданні 05.12.2011 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що нею надавались послуги відповідачу від імені приватного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 2606".
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
03.01.2008 між закритим акціонерним товариством «Автотранспортне-підприємство 2606»(яке перейменоване в приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство 2606, далі –ПРАТ «АТП 2606») і відкритим акціонерним товариством «Балаклавське рудоуправління імені А.М. Горького (яке перейменоване в приватне акціонерне товариство «Балаклавське рудоуправління імені А.М. Горького»далі –АТ «Балаклавське РУ») було укладено договір № 3-ат 7/26 з надання послуг автомобільним транспортом і спецтранспортом.
Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов’язання надавати за замовленням відповідача вантажний автомобільний транспорт, у тому числі спеціалізований, зі своїм обслуговуючим персоналом (водієм), а відповідач пред’являти до перевезення вантаж, або робочий об’єкт на підставі узгоджених замовлень.
Порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 3 Договору, зокрема, п. 3.2 (в редакції протоколу розбіжностей) визначено, що розрахунок за надані послуги здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця наступним чином: 100 % від вартості послуг; перерахунок здійснюється сторонами протягом 3 банківських днів з часу підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг).
У зв’язку з несплатою відповідачем вартості виконаних робіт за актом № 82 від 13.10.2008 у розмірі 5 976,09 грн, а також у зв’язку з не підписанням актів виконаних робіт за фактично надані послуги на суму 78103,40 грн відповідачем, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В силу статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом першим статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами пункту 1 статті 903 вказаного кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У судовому засіданні встановлено, що у відповідності до умов договору № 3-ат 7/26 від 03.01.2008 в жовтні 2008 року позивачем були надані послуги відповідачу на суму 19976,43 грн, про що свідчить рахунок № 82 і акт № 82 виконаних робіт від 13.10.2008, підписаний обома сторонами (а.с.12, том 1).
Відповідач, у порушення вимог договору свій обов’язок щодо сплати отриманих послуг виконав не в повному обсязі, розрахувавшись за виконані роботи частково. Залишок несплаченої суми за надані позивачем послуги за актом № 82 від 13.10.2011 складає 5976,09 грн, що підтверджується актом звірки між сторонами і визнається відповідачем.
В силу частини п’ятої статті 78 Господарського процесуального кодексу України зазначена обставина є підставою для задоволення позову.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 5 976,09 грн є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 78 103,40 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У підтвердження наявності заборгованості у зазначеному розмірі позивачем надані підписані відповідачем талони замовника і путьові листи за жовтень-грудень 2008 року.
Судом були оглянуті оригінали цих талонів та встановлено, що в графі «Автопідприємство», яке надавало послуги відповідачу зазначено - приватний підприємець ОСОБА_1, в наданих позивачем копіях Автопідприємство «ЧП ОСОБА_1»виправлено на «Директор ОСОБА_1».
Як пояснили у судовому засіданні представник позивача та третя особа, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надавались послуги відповідачу замість ПРАТ «АТП 2606»за його дорученням, разом з тим, належних доказів у підтвердження зазначеного, позивачем суду не надано.
З наданих суду актів виконаних робіт, підписаними ПРАТ «АТП 2606»і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та рахунків вбачається, що виконавцем робіт є фізична особа ОСОБА_1, при цьому в жодному документі не зазначено, що третя особа надавала послуги ПРАТ «АТП 2606» замість позивача (а.с. 10 –15, том 2).
Оскільки позивачем не надано належних та беззаперечних доказів того, що ним на виконання умов договору № 3-ат 7/26 від 03.01.2008 було надано відповідачу послуги з перевезення автомобільним транспортом на суму 78 103,40 грн суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” (99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 11, ідентифікаційний код 00191906, відомості про наявність розрахункових рахунків відсутні) на користь приватного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 2606” (99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 6, ідентифікаційний код 05479007, відомості про наявність розрахункових рахунків відсутні) заборгованість у розмірі 5 976,09 грн (п’ять тисяч дев’ятсот сімдесят шість гривень 09 коп), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 102,00 грн (сто дві гривні 00 коп.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 16,77 грн (шістнадцять гривень сімдесят сім коп).
У задоволенні решти вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Рішення оформлено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 26.12.2011