Справа № 22-ц-3678/11 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого судді: Богонюка М.Я.
Суддів: Федоришина А.В., Шашкіної С.А.
При секретарі: Кубішин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року, -
ВСТАНОВЛЕНО:
Оскаржуваним рішенням задоволено позов ПАТ КБ "Універсал Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість у розмірі 44 782 грн. 97 коп. з яких: прострочена заборгованість по кредиту становить 2 495 грн. 57 коп., заборгованість по сумі кредиту становить 34 416 грн. 92 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 7 175 грн. 86 коп., заборгованість за підвищеними відсотками у розмірі 694 грн. 62 коп.
Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи. Стверджує, що судом не взято до уваги те, що кредитні договори та додаткові договори до них були укладені у доларах США –валюті відмінній від гривні України з використанням її як засобу платежу, що суперечить вимогам чинного законодавства. Відповідачем по справі не було представлено суду доказів наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти –доларів США як засобу платежу при виконанні спірних кредитних договорів. Також судом не було перевірено поважності неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, а саме те, що істотно змінилась обстановка в економіці країни.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Крім того, Законом України „Про банки і банківську діяльність”, Положенням „Про кредитування”, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.09.1995 р. № 246 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування.
Судом та матеріалами справи встановлено, що згідно кредитного договору № СL 49458 від 03 червня 2008 року ВАТ (ПАТ) "Універсал Банк" надало ОСОБА_2 кредит на суму 5 100 доларів США зі сплатою процентної ставки за кредитом 30 % процентів річних з терміном погашення 15.05.2013 року. Зазначеним договором були передбачені права та відповідальність сторін.
У зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх договірних зобов'язань за кредитним договором, ВАТ "Універсал Банк" 17.02.2009 року направив претензію з вимогою погасити кредит, однак позичальником вимогу не виконано.
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції вірно виходив з дії кредитного договору, укладеного між сторонами, в яких обумовлені права та обов'язки сторін та відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе умовами договору. З боку позивача умови договору виконано, відповідачем порушено взяті на себе кредитним договором зобов'язання, що потягнуло за собою нарахування штрафних санкцій передбачених умовами договору на відповідача.
Згідно положень ст. ст. 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вбачається, що наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій є достатньою підставою для здійснення банком операцій з валютними цінностями, в тому числі операцій з використання іноземної валюти як засобу платежу.
Така генеральна ліцензія та дозвіл банком представлені, а тому покликання апелянта на те, що для проведення операції з використання іноземної валюти на території України банку необхідно було отримати індивідуальну ліцензію, є безпідставними
Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура передбачена ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, - ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 –відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду Львівської області від 11 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: