ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                     "12" жовтня 2006 р.                                        Справа № 16/291

   12 год. 00 хв.

                                                                      Господарський суд Чернігівської області у  

                                                                                     складі: головуючого –судді Фесюри М.В.

                                                                      при секретарі –А.О. Кезля  

                                                                      за участю представників сторін  

                                                                      від позивача – Багрова В.В.,

                                                                      від відповідача –Міщенко О.О.,

розглянувши  в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу

за ПОЗОВОМ :           Державного підприємства „Чернігівторф”

                              м. Чернігів вул. Борисенка,35а

до ВІДПОВІДАЧА:           Державної виконавчої служби у Новозаводському районі м. Чернігова

                              м. Чернігів вул. Шевченка,118

Про скасування постанови та

стягнення 20000 грн. матеріальної шкоди.

          Заявлено позов про скасування постанови про накладення арешту на кошти позивача та стягнення завданої матеріальної шкоди у розмірі 20000 грн.

          Вимоги обґрунтовані приписами п.3.7 Закону України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно –енергетичного комплексу”, п.15 ст.34, ст.36 Закону України „Про виконавче провадження”.

          Позивач, посилаючись на включення його до Переліку підприємств паливно –енергетичного комплексу згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005р. № 568, вважає, що відповідач повинен був зупинити виконавче провадження, отже накладення арешту на кошти є незаконним.

          На думку сторони у справі, за час неправомірного накладення арешту на рахунку підприємство понесло збитки  у розмірі 20000 грн. (виробництво торфобрикетів двох заводів за добу становить 200 тн по реалізаційній ціні 200,0 грн.), отже їх повинна відшкодувати державна виконавча служба.

          В судовому засіданні 12.10.2006р. позивач подав клопотання про зміну позовних вимог, остаточно сформулювавши їх таким чином: „зобов’язати державну виконавчу службу в Новозаводському районі м. Чернігова не застосовувати заходи примусового виконання рішень до ДП „Чернігівторф” на строк участі підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно –енергетичного комплексу”.

          Зміну пояснив тим, що відповідач скасував спірну постанову та зупинив виконавче провадження. Позивач вважає, що зупинення виконавчого провадження відповідачем не дає підстав вважати, що виконавча служба в подальшому не буде здійснювати заходів примусового виконання рішень.

          Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх безпідставність.

          Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

          Клопотання про зміну позовних вимог підлягає задоволенню, оскільки є правом позивача, передбаченим ст.51 КАС України.

          25.09.2006 р. державна виконавча служба у Новозаводському районі м. Чернігова на виконання виконавчих документів, в тому числі виконавчого листа № 15/127 від 21.07.2006р., виданого господарським судом Чернігівської області по адміністративній справі, у зв”язку не виконанням таких документів боржником у добровільному порядку, прийняла постанову про накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках в межах суми, заявленої до стягнення.

          Постанова була направлена боржнику 25.09.2006р. та отримана останнім 28.09.2006р., про що свідчить реєстраційна відмітка вхідної кореспонденції на супроводжувальному листі.

          29.09.2006р. позивач звернувся до суду зі скаргою на дії ДВС, яка була залишена без руху.

          05.10.2006р. після усунення позивачем недоліків та надання ним належної позовної заяви судом було відкрите провадження у справі.

          Враховуючи викладене позивачем не порушено процесуального строку, передбаченого ст.181 КАС України для звернення до суду.

          Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується належними доказами, державне підприємство „Чернігівторф” на виконання п.п.3.2.6 ст.3 Закону України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно –енергетичного комплексу” включене до Переліку підприємств паливно –енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п.1.1 ст.1 вищенаведеного Закону.

          Перелік затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10.11.2005р.

          До відповідного Реєстру позивач включений 28.11.2005р.

          Як передбачено п.3.7 ст.3 Закону України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно –енергетичного комплексу”, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень  щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

          Пунктом 15 ч.1 ст.34 Закону України „Про виконавче провадження” встановлена обов’язковість зупинення виконавчого провадження у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу  до Реєстру підприємств паливно-енергетичного  комплексу,  які  беруть участь  у  процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України  "Про заходи,   спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

          Як передбачено ст.36 цього Закону, державний виконавець виносить вмотивовану  постанову  про зупинення  виконавчого  провадження  з  підстав,  передбачених у статтях  34  і  35  цього  Закону,  яка затверджується начальником відповідного  відділу  державної  виконавчої служби. Постанову про зупинення  виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34   цього   Закону,  державний  виконавець  виносить  не  пізніше наступного  дня,  коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови  надсилається  у  3-денний  строк  сторонам  та суду або іншому  органу  (посадовій особі), які видали виконавчий документ.  

    Виконавче провадження зупиняється у  випадках,   передбачених   пунктом  15  статті  34,  -  до закінчення  терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного   комплексу, визначеного Законом України "Про заходи,  спрямовані на  забезпечення  сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"

    Постанова про зупинення  виконавчого  провадження  може  бути оскаржена до суду в 10-денний строк.  Строки зупинення виконавчого провадження можуть бути скорочені судом.

          Впродовж строку, на який виконавче  провадження зупинено, виконавчі  дії  не  провадяться. У   період  зупинення  виконавчого  провадження державний  виконавець  має  право  звертатися  до  суду в порядку, встановленому  статтями  28,  32,  33,  78, 79, 80 цього Закону, а також  вживати  заходів  щодо  розшуку  боржника  або  його майна.

          05.10.2006р. відповідач своєю постановою зняв арешт з коштів, що знаходяться на рахунках позивача, та виніс постанову про зупинення виконавчого провадження до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно –енергетичного комплексу, визначеного Законом України „Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно –енергетичного комплексу”.

          Отже, на час зупинення виконавчого провадження на строк, встановлений законодавчим актом та постановою державного виконавця існує заборона на проведення заходів з примусового виконання рішень. Така заборона виникає в силу Закону України „Про виконавче провадження” і додаткового підтвердження в судовому порядку не потребує.

          За таких обставин змінені позовні вимоги задоволенню не підлягають, у позові має бути відмовлено повністю.

          Слід звернути увагу, що позивач при цьому не позбавлений права звернутися до суду із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчиненим у строк, на який має бути зупинене виконавче провадження, порушено його права чи інтереси.

          Керуючись ст.ст.94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана у строк, встановлений  цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

          Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

          Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова у повному обсязі складена 12 жовтня 2006 року.

          Суддя                                                                                                    М.В.Фесюра