Справа №1-18/ 2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27 червня 2007р.                                                                               м.  Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді                Гандзюка Д.М.

секретаря                                                Гончарук М.В.

з участю прокурорів                              Марчука В.В., Мартинюка В.М.

захисників адвокатів                             ОСОБА_1.,ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. потерпілих ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. , ОСОБА_9., ОСОБА_10.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче справу про звинувачення ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Сні-давка, Косівського району, Івано-Франківської області, українця, гр. України, з середньою освітою, розлученого, на утриманні двоє малолітніх дітей, не працюючого, не судимого згідно  ст.55 КК України в ред. 1960 p., військовозобов'язаного, жителя с. Річка, Косівського району, Івано-Франківської області за  ст.ст. 296 ч.2,187 ч.2,152 ч.3,15-153 ч.2 КК України;

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця і жителя с. Річка, Косівського району, Івано-Франківської області, українця, гр. України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в минулому не судимого, не військовозобов'язаного, за  ст. ст.296 ч.2, 187 ч.2,152 ч.3,15-153 ч.2 КК України;

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця і жителя с. Річка, Косівського району, Івано-Франківської області, українця, гр. України, з середньою освітою, не одруженого, не військовозобов'язаного, студента четвертого курсу юридичного факультету Чернівецького національного університету ім.  Ю.Федьковича, в минулому не судимого, за  ст. ст. 296 ч.2,187 ч.2,152 ч.3,15-153 ч.2 КК України;

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця с. Красне Озеро, Новодерев'янського району, Орловської області, Р.Ф., українця, гр.України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, в минулому не судимого, жителя с. Річка, Косівського району, Івано-Франківської області, за  ст. ст.296 ч.2, 187 ч.2,152 ч.3,15-153 ч.2 КК України;

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5року народження, уродженця і жителя с. Річка Косівського району, Івано-Франківської області, українця, гр. України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов'язаного, не працюючого, в минулому не судимого, за  ст. ст. 296 ч.2,187 ч.2,152 ч.3,15-153 ч.2 КК України,-

 

встановив:

 

В ніч на 27 листопада 2006 р. в смт. Ворохта, підсудні, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

 

2

В ту ж ніч підсудний ОСОБА_11. вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого.

Тієї ночі підсудний ОСОБА_12. зґвалтував потерпілу ОСОБА_10., а підсудний ОСОБА_11. вчинив замах на задоволення з ОСОБА_10. статевої пристрасті неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування.

Злочини скоєно при таких обставинах.

27.11.2006р. близько першої години ночі підсудні приїхали в смт. Ворохта на автомобілі "Нива Шевролет", д.н.з.НОМЕР_1. Проїжджаючи по вул. Д.Галицького, неподалік цвинтаря вони зупинилися біля потерпілих ОСОБА_6., ОСОБА_8 , ОСОБА_7.. Підсудні запитали в потерпілих закурити, а потім побили потерпілих та затягнули ОСОБА_6. в машину. Підсудні відвезли потерпілого до очисних споруд, де знову його били. Потерпілому ОСОБА_6. були заподіяні легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_8.  і ОСОБА_7. - фізичну біль.

Коли підсудні їхали автомобілем разом з ОСОБА_6., вони зупинилися неподалік ресторану "Карпати", де в той час стояв потерпілий ОСОБА_9. з своїми друзями. Підсудний ОСОБА_11. вийшов з машини, тримаючи в руках пневматичний газобалонний пістолет, який сприйняли як вогнепальну зброю. Підсудний сказав дати по 30гр., а коли йому відповіли, що грошей не мають, він забрав м'яку іграшку потерпілого вартістю 120 гр..

Після цього підсудні на вказаному автомобілі рухалися в сторону м. Яремче. В селі Микуличин в їх автомобіль сіла потерпіла ОСОБА_10.. В Микуличині підсудні зупинилися біля бару. Підсудний ОСОБА_12. разом з потерпілою залишилися в автомобілі, а інші підсудні пішли в бар. В автомобілі ОСОБА_12., погрожуючи потерпілій фізичним насильством, зґвалтував її. Коли підсудні продовжили рух автомобілем, ОСОБА_11., який бачив статеві зносини ОСОБА_12. з потерпілою, сказав потерпілій пересісти на переднє сидіння і задоволити його статеву пристрасть неприродним способом.  Потерпіла відмовилася таке робити і ОСОБА_11. наніс їй декілька ударів та погрожував. Після цього потерпіла попросила зупинити машину і втекла.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_11. винність свою в пред'явлених звинуваченнях визнав частково за  ст.296 ч.2 КК України. Підсудний показав, що проїжджаючи автомобілем в смт. Ворохта, він побачив, що йдуть люди і питав у них курити. Підсудний вийшов з машини і запропонував потерпілому ОСОБА_6.  поїхати з ними, на що той погодився. Він ствердив, що не бачив, чи була бійка в тому місці, де сідав в машину цей потерпілий. Після того, як біля бази "Україна" підсудний побачив багато місцевих хлопців з бітами, він поїхав до очисних споруд. Там підсудний вигнав потерпілого з машини і вдарив його плечем.  ОСОБА_14. теж вдарив потерпілого і підсудний не бачив, що було далі.

Щодо звинувачення за  ст.187 ч.2 КК України підсудний показав, що група людей стояла на проїжджій частині дороги, тому він зробив їм зауваження. Коли підсудний у відповідь почув погане слово, то вийшов з машини і люди розійшлися. Від'їжджаючи, підсудний побачив у дзеркало на дорозі якийсь предмет і підібрав його. Це була м'яка іграшка у виді лева. Підсудний ствердив, що з машини в тому місці виходив підсудний ОСОБА_13. і стояв біля машини, а він в руках нічого не мав.

Відносно потерпілої ОСОБА_10. підсудний показав, що він зупинив машину біля потерпілої і запропонував їй випити. Потерпіла погодилася і добровільно сіла в автомобіль. Вони поїхали до бару і четверо підсудних пішли в бар, крім ОСОБА_12. і потерпілої, які залишилися в машині. Після цього вони продовжили рух в сторону м. Яремче. Підсудний завважив, що потерпілій тісно сидіти на задньому сидінні, тому сказав їй пересісти на переднє сидіння. На пропозицію потерпілої всі, крім нього, пили в машині шампанське. Згодом потерпіла попросила зупинити машину. Він зупинив автомобіль і потерпіла та підсудний вийшли з машини. Підсудний побачив, що за 15-20 м від них зупинилося таксі, в яке сіла потерпіла. Водій таксі перешкоджав підсудному обігнати його машину. В м. Яремче підсудного зупинили працівники міліції. Потім під'їхала на таксі потерпіла і сказала, що її зґвалтував ОСОБА_12.  Підсудний ствердив, що не бив потерпілу і просить суворо його не карати.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_12. винність свою в пред'явлених звинуваченнях визнав частково за  ст.296 ч.2 КК України. Він показав, що після зупинки машини біля групи людей

 

3

поблизу цвинтаря, з машини вийшов і говорив з людьми ОСОБА_11., а потім вийшли ОСОБА_13. і ОСОБА_14.. Там в машину сів потерпілий ОСОБА_6.  і вони поїхали до бази "Україна". По дорозі вони знову зупинялися біля групи людей, які стояли серед дороги. Проте підсудний з потерпілим і ОСОБА_15.3 машини не виходили. Решта підсудних про щось говорили з тими людьми на вулиці. Коли інші підсудні були вже в машині, то ОСОБА_11. кинув у багажник іграшку. По дорозі в сторону міста Яремче вони зупинилися біля очисних споруд. Всі, в тому числі ОСОБА_6. , вийшли з машини. Там підсудний вдарив раз потерпілого, але не знає за що. Він бачив, що ОСОБА_6.  ще бив ОСОБА_15.. Підсудний також ствердив, що наступного разу вони зупинилися біля чотирьох людей, які стояли збоку дороги. Там з машини вийшли і говорили з людьми підсудні ОСОБА_11. і ОСОБА_15.. Потім ОСОБА_11ідкрив задню ліву дверку і в машину сіла дівчина. Згодом вони зупинилися біля бару. Підсудні пішли в бар, а він з дівчиною залишився в машині. Підсудний запропонував потерпілій вступити в статевий зв'язок і вона погодилася. Коли інші повернулися з бару, вони з потерпілою вже одяглися і підсудний розказав, що було з ОСОБА_10.. Під час руху в сторону м. Яремче на пропозицію ОСОБА_11. потерпіла пересіла на переднє сидіння. Потім потерпіла сказала що хоче в туалет, машина зупинилася і всі, крім нього, вийшли з машини. Після цього їх зупинили працівники міліції і потерпіла сказала, що підсудний її зґвалтував. Підсудний запевнив, що більше такого не буде робити і просить суворо його не карати.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_13. винність свою в пред'явлених звинуваченнях заперечив повністю. Підсудний показав, що вночі 27.11.2006р. їхав разом з іншими підсудними машиною, якою керував ОСОБА_11.. При в'їзді в смт.  Ворохта вони зупинилися біля групи людей, з якими про щось говорив ОСОБА_11.. Коли підсудний почув, що розмова відбувається на підвищених тонах, він вийшов з машини. Підсудний бачив метушню, запропонував ОСОБА_11.  їхати далі і той його послухав. Підсудний також бачив, що на заднє сидіння машини сів ОСОБА_6. . В машині була розмова про бари і ОСОБА_6.  сказав, що бар є на базі "Україна". В центрі смт. Ворохта вони знову зупинилися, з машини виходили ОСОБА_11., ОСОБА_14. і він, але пізніше. Підсудний бачив, що стояла група людей і з ними на підвищеному тоні говорив ОСОБА_11. . Він з метою припинення конфлікту відійшов у сторону з одним хлопцем із тієї групи і просив вибачення. Після цього вони зупинилися біля очисних споруд. З машини вийшли ОСОБА_15., ОСОБА_14., ОСОБА_11.  і ОСОБА_6. . Підсудний вийшов з машини тоді, коли, на його погляд, була бійка. Він ствердив, що не допомагав бити ОСОБА_6. , а допоміг йому втекти, відвівши в сторону ОСОБА_11. . Підсудний також показав, що вони зупинялися біля ще однієї групи людей, з машини виходив ОСОБА_11. , який повернувся з дівчиною, яка сіла в машину на заднє сидіння. Після цього вони поїхали до бару, ходили в бар, а потім поїхали в сторону м. Яремче. ОСОБА_11.  сказав потерпілій пересісти на переднє сидіння і вона сіла між підсудним і ОСОБА_11. . Підсудний не чув змісту розмови в машині, але бачив, що потерпіла плаче. Коли машина зупинилася знову, підсудний сказав потерпілій тікати. Але ОСОБА_11.  її догнав і привів до машини. Потерпіла попросилась в туалет і знову тікала, а ОСОБА_11.  привів її знову. Після цього підсудний відвів ОСОБА_11.  в сторону, а потерпілій сказав тікати і вона сіла в таксі. Підсудний ствердив, що злочинів не вчиняв, а його вина в тому, що він опинився в тій компанії, тому просить його виправдати.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_14. винність свою в пред'явлених звинуваченнях визнав повністю тільки за  ст.296 ч.2 КК України і розкаявся в скоєному. Підсудний показав, що біля цвинтаря побачили чотирьох людей, біля яких зупинилися і з машини вийшли всі підсудні. Проте що там відбувалося він не бачив, постільки відходив у сторону. Після того як в машину сів ОСОБА_6, вони поїхали в центр смт. Ворохта. Там вони знову зупинилися біля групи з чотирьох або п'яти людей, вийшли з машини ОСОБА_11. , ОСОБА_13. і він. Підсудний показав, що не бачив, що відбувалося на тому місці, тому що відходив у сторону. Але перед зупинкою в машині не було розмови про гроші або щоб забрати чиєсь майно. Коли він сидів у машині, то мабуть ОСОБА_11.  заніс у машину іграшку. Підсудний ствердив, що в центрі в машині залишилися ОСОБА_6.  і ОСОБА_12.  і він не знає, чи виходив з машини ОСОБА_15.. Після цього вони поїхали до очисних споруд, де при виході із машини ОСОБА_6.  вдарив його долонею в ліву сторону обличчя. Підсудний чув, як ОСОБА_13. сказав потерпілому тікати. Потім вони поїхали в сторону Яремче і в селі Микуличин стояли двоє дівчат і троє хлопців, до яких виходив ОСОБА_11. . Там в машину сіла потерпіла, з

 

4

якою вони знайомилися. Під час зупинки біля бару в машині залишилися ОСОБА_12. і потерпіла, а вони вийшли до бару на хвилин десять. Після цього вони продовжували їхати машиною в сторону Яремче і ОСОБА_11 сказав потерпілій сідати на переднє сидіння. Вони доїхали до площадки біля дороги, де зупинилися і з машини вийшли всі, крім ОСОБА_12.. Там потерпіла сказала, щоб її відпустили, підсудний не бачив, щоб вона плакала, але вона була сумна. ОСОБА_13. відійшов з ОСОБА_11.  в сторону, крикнувши потерпілій, щоб вона тікала. Підсудний разом з ОСОБА_15. відвели потерпілу в іншу сторону і сказали тікати. Підсудний ствердив, що він інших злочинів не вчиняв.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_15. винність свою в пред'явлених звинуваченнях визнав частково за  ст.296 ч.2 КК України і розкаявся в скоєному. Підсудний показав, що вони зупинялися біля цвинтаря і ОСОБА_11.  розмовляв з людьми з машини, а потім всі вийшли з машини. Він не бачив, щоб хтось бив тих людей і підсудний теж нікого там не бив. Там до них в машину сів ОСОБА_6.  показати дорогу. Згодом вони знову зупинилися біля групи людей, з машини виходили ОСОБА_11., ОСОБА_14., ОСОБА_13.. Коли підсудні повернулися, то нічого не розказували і він не бачив, щоб вони що-небудь приносили. Потім вони залишили ОСОБА_6.  перед в'їздом у с. Татарів, коли висаджували його, то бійки там не було. Після чергової зупинки до них у машину сіла потерпіла ОСОБА_10, яку привів ОСОБА_11.. Коли вони зупинилися біля бару, то підсудний не знає, чому ОСОБА_12. залишився у машині з потерпілою. Підсудний бачив, як потерпіла пересіла на переднє сидіння в машині. Коли вони зупинилися ще раз, то підсудний бачив, як потерпіла плакала, він взяв її за руку, відвів за машину і сказав тікати. Підсудний ствердив, що вони не домовлялися ґвалтувати потерпілу та задовольняти статеву пристрасть з потерпілою неприроднім шляхом і він такого не робив.

Не зважаючи на часткове визнання підсудними своєї вини за  ст.296 ч.2 КК України та заперечення підсудним ОСОБА_13. своєї винуватості взагалі, підсудним ОСОБА_12. - за  ст.152 ч.1 КК України, а підсудним ОСОБА_11. - за  ст. ст.187 ч.1, 15-153 ч.1 КК України, їх винність у скоєному доведена зібраними і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6. про те, що вночі 27 листопада 2006р. до них в районі цвинтаря під'їхала машина, з якої вийшли п'ятеро підсудних і почали чіплятися. Вони затягнули його в машину і поїхали до центра Ворохти. Біля кафе "Карпати" вони зупинилися, з машини вийшли ОСОБА_11., ОСОБА_13. і ОСОБА_14.. Після цього закинули в машину іграшку і відвезли його до очисних споруд. Там йому нанесли удари ОСОБА_14., ОСОБА_11. , ОСОБА_15., після чого потерпілий втік. Потерпілий ствердив, що претензій до підсудних не має і не бажає їх суворого покарання.

Показаннями потерпілого ОСОБА_7. про те, що в ніч на 27 листопада до них під'їхала машина і запитали за куриво. Потім хтось з підсудних його вдарив, він бачив, як штовхали ОСОБА_8, ОСОБА_6.  та затягнули ОСОБА_6у машину. Потерпілий ствердив, що не має претензій до підсудних.

Показаннями потерпілого ОСОБА_8. про те, що біля першої години ночі до них під'їхала машина, з якої вийшли п'ять чоловік. ОСОБА_15 вдарив потерпілого і він чув, що ОСОБА_6тягнуть у машину. Потерпілий ствердив, що не має претензій до підсудних.

Показаннями потерпілого ОСОБА_9. про те, що до них під'їхала машина, з якої вийшов водій і два або три пасажира. Він побачив у водія пістолет і кобуру, його товариші розбіглися і підсудні забрали іграшку потерпілого.

Показаннями потерпілої ОСОБА_10. про те, що в ніч на 27 листопада біля неї зупинилась машина, з якої вийшли ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які затягли її в машину. Вони під'їхали до бару, куди пішли четверо підсудних, а ОСОБА_12 залишився з нею в машині. В машині ОСОБА_12, погрожуючи, що буде бити, зґвалтував її. Коли повернулися інші підсудні, вони продовжили поїздку, а вона по вказівці ОСОБА_11а пересіла до нього на переднє сидіння. ОСОБА_11 сказав задоволити його статеву пристрасть неприродним способом, він нагинав її до свого паху, а коли потерпіла відмовилася таке робити, то підсудний бив її. На прохання потерпілої ОСОБА_11 зупинив машину і потерпіла втекла, зупинивши таксі. Потерпіла заявила, що жодних претензій до підсудних не має, постільки заподіяна їй шкода відшкодована і вона просить не карати їх суворо.

Показаннями свідка ОСОБА_16.  про те, що свідок чула, як зупинялась машина, а наступного дня потерпіла розказала їй про подію.

 

5

Показаннями свідка ОСОБА_17. про те, що він бачив автомобіль, який зупинився біля лавки.

Показаннями свідка ОСОБА_18. про те, що коли біля них зупинилася машина, з неї вийшов водій, який мав пістолет. Він сказав дати по 30 гр., а коли почув, що грошей не має, то вирвав з рук ОСОБА_19 іграшку і кинув її в машину.

Показаннями свідка ОСОБА_19. проте, що свідок бачив, як хлопець з пістолетом сказав дати по 30 гр, а потім забрав іграшку потерпілого ОСОБА_9, яку тримав свідок.

Показаннями свідка ОСОБА_20. про те, що свідок бачив підсудного з пістолетом, який сказав дати по 30 гр.. а потім забрав іграшку.

Показаннями свідка ОСОБА_21. про те, що вона йшла разом з ОСОБА_6, ОСОБА_8і ОСОБА_7.  Поблизу цвинтаря біля них зупинилася машина, з якої вийшли підсудні і почали бити хлопців, з якими вона йшла. Наступного дня їй розповів ОСОБА_6, що підсудні забрали його з собою і побили.

Показаннями свідка ОСОБА_21. про те, що свідок бачив, як зупинялась машина біля кладки, де в той час була потерпіла ОСОБА_10.

Показаннями свідка ОСОБА_22про те, що він бачив, як зупинилась машина недалеко від кладки. Свідок не чув криків і подумав, що це зупинилися знайомі потерпілої ОСОБА_10.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_23.  (т.1,а.с. 197), згідно яких він разом з потерпілим і іншими знайомими після святкування дня народження ОСОБА_9 знаходився в центрі селища Ворохта. Біля них зупинився автомобіль, з якого вийшли невідомі і водій був з пістолетом.  Вони сказали дати по 30гр.. Коли їм відповіли, що грошей не мають, водій забрав м'яку іграшку.

Оголошеними показаннями свідка ОСОБА_24. (т.3,а.с. 140), згідно яких вночі 27.11.2006р. в присілку Ямна свідок їхав власним автомобілем і його зупинила якась дівчина. Вона попросила свідка нікому не зупинятися і допомогти їй втекти від підсудних, які їхали машиною "Нива". На початку м. Яремче підсудних зупинили працівники міліції.

Винність підсудних у скоєному також доводиться оглянутими у судовому засіданні речовими доказами та даними, які відображені в протоколах прийняття заяв про злочини ( т.1,а.с.  16,19,20,146, т.2,а.с. 38), протоколі огляду місця події (т.1,а.с. 21), протоколі медичного освідування (т.1,а.с. 28,29, т.2,а.с. 60,61), акті та висновку судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_6., (т.1 а.с. 51,53-54), довідці про вартість іграшки (т.1,а.с. 150), протоколах пред'явлення та впізнання потерпілими ОСОБА_6 і ОСОБА_8. підсудних ОСОБА_11. і ОСОБА_15.(т.1,а.с. 70,71,72), протоколах відтворення обстановки та обставин події (т.3,а.с. 75,97,98,124.142).

Судовим розглядом не доведено вчинення злочинів: підсудними ОСОБА_14., ОСОБА_13., ОСОБА_15. передбачених  ст. ст.187 ч.2, 152 ч.3, 15-153 ч.2 КК України, підсудним ОСОБА_12. - передбачених  ст. ст.187 ч.2, 15-153 ч.2 КК України, підсудним ОСОБА_11.- передбаченого  ст.152 ч.3 КК України.

Так, суд вважає непереконливими показання потерпілої ОСОБА_10. про те, що її в машину підсудні затягнули насильно, що під час пересадки потерпілої на переднє сидіння в машині підсудні тримали її за руки і контролювали від можливої втечі. Такий висновок суд робить на підставі оцінки показань самої потерпілої, в тому числі її тверджень в судовому засіданні, що підсудні ОСОБА_14, ОСОБА_13 і ОСОБА_15 не вчинили жодних дій на зґвалтування її та задоволення з нею статевої пристрасті неприродним способом, показань свідків ОСОБА_16. , ОСОБА_17., ОСОБА_21., ОСОБА_2., показань підсудних, а також дій підсудних, які сприяли потерпілій втекти.

Щодо звинувачення підсудних ОСОБА_14., ОСОБА_13., ОСОБА_15., ОСОБА_12. за  ст.187 ч.2 КК України, то зібрані докази про вчинення ними даного злочину є суперечливими. Так, показання потерпілого ОСОБА_9. щодо кількості підсудних, які вийшли з машини на місці події, є непослідовними. Показання свідків ОСОБА_18., ОСОБА_19., ОСОБА_20., ОСОБА_23.  не узгоджуються з показаннями потерпілих ОСОБА_9., ОСОБА_6. і підсудних щодо кількості осіб, які вийшли з машини та з якого місця, щодо дій підсудних біля машини. Показання названих свідків та потерпілого ОСОБА_9. не узгоджуються також з даними в протоколі огляду місця події (т.1,а.с. 21), та в протоколах особистого обшуку підсудних (т.1,а.с. 78,89,103,115,122), згідно яких в день події було оглянуто

 

6

автомобіль "Нива", д.н.з.НОМЕР_1 і при затриманні обшукано підсудних, проте ножа не виявлено. Тому докази про участь підсудних ОСОБА_14., ОСОБА_13., ОСОБА_15., ОСОБА_12. в розбої є сумнівними і суд тлумачить їх у користь цих підсудних.

В зв'язку з цим підсудні ОСОБА_14., ОСОБА_13., ОСОБА_15., підлягають виправданню за  ст. ст.187 ч.2, 152 ч.3, 15-153 ч.2 КК України; підсудний ОСОБА_12. підлягає виправданню за  ст. ст.187 ч.2, 15-153 ч.2 КК України, підсудний ОСОБА_11. підлягає виправданню за  ст.152 ч.3 КК України. Дії підсудного ОСОБА_11. підлягають перекваліфікації з  ст. ст. 187 ч.2, 15 - 153 ч.2 КК України на частину першу названих статей, дії ОСОБА_12. підлягають перекваліфікації з  ст.152 ч.3 КК України на частину першу цієї статті в зв'язку з відсутністю в їх діях кваліфікуючих ознак "групою осіб" і "за попередньою змовою групою осіб".

На підставі досліджених доказів суд вважає непереконливими показання підсудного ОСОБА_13. про не вчинення ним злочину, передбаченого  ст.296 ч.2 КК України; показання підсудного ОСОБА_12. про не вчинення ним злочину, передбаченого  ст.152 ч.1 КК України; показання підсудного ОСОБА_11. про не вчинення ним злочинів, передбачених  ст. ст.187 ч.1,15-153 ч.1 КК України.

Оцінюючи досліджені докази в сукупності, суд приходить до висновку, що підсудні, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, групою осіб грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а підсудний ОСОБА_11. вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого. Крім цього, підсудний ОСОБА_12. зґвалтував потерпілу ОСОБА_10., а підсудний ОСОБА_11. вчинив замах на задоволення з ОСОБА_10. статевої пристрасті неприродним способом, із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування. Тому вказані дії всіх п'ятьох підсудних слід кваліфікувати за  ст.296 ч.2, дії ОСОБА_11. - за  ст.187 ч.1 та  ст. ст.15-153 ч.1 КК України, дії ОСОБА_12. - за  ст. 152 ч. 1 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних -всі характеризуються позитивно, судяться вперше; їх стан здоров'я та молодий вік; обставини, що пом'якшують покарання - добровільне усунення заподіяної шкоди потерпілим, наявність у підсудного ОСОБА_11а утриманців, думку потерпілих щодо покарання, поведінку підсудних ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15. після вчиненого ними, що відсутні тяжкі наслідки; обставину, яка обтяжує покарання - перебування підсудних в стані алкогольного сп'яніння. З врахуванням наведених обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також з урахуванням особи підсудних, суд вважає можливим призначити підсудним покарання, не передбаченого в санкціях статей, перейшовши до іншого, більш м'якого виду покарання, застосувавши  ст.69 КК України.

Керуючись  ст. ст.323,324 КПК України, суд,-

 

засудив:

 

ОСОБА_11 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених  ст. ст.296 ч.2,187 ч.1, 15-153 ч.1 КК України і призначити йому покарання:

·        за  ст.296 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

·        за  ст.187 ч.1 КК України з застосуванням  ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

·        за  ст.15-153 КК України  з застосуванням  ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.

На підставі  ст.70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді обмеження волі на строк три роки.

За  ст.152 ч.3 КК України ОСОБА_11. виправдати за відсутністю в його діях складу даного злочину.

 

7

Строк відбування покарання ОСОБА_11. рахувати з 27 листопада 2006р., зарахувавши в цей строк час затримання та тримання під вартою з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні обмеження волі.

ОСОБА_12 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених  ст.  ст.296ч.2,152 ч.1 КК України і призначити йому покарання:

·        за  ст.296 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк два роки;

·        за  ст.152 ч.1 КК України з застосуванням  ст.69 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі  ст.70 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань у виді обмеження волі на строк три роки.

За ст. ст.187 ч.2, 15-153 ч.2 ОСОБА_12. виправдати за відсутністю в його діях складу даних злочинів.

Строк відбування покарання ОСОБА_12. рахувати з 27 листопада 2006р., зарахувавши в цей строк час затримання та тримання під вартою з розрахунку, що один день тримання під вартою відповідає двом дням обмеження волі.

ОСОБА_13 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого  ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання з застосуванням  ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі дві тисячі гривень.

За  ст. ст. 187 ч.2, 152 ч.3, 15-153 ч.2 КК України ОСОБА_13. виправдати за відсутністю в його діях складу даних злочинів.

ОСОБА_14 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого  ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання з застосуванням  ст.69 КК України у виді громадських робіт на строк 240 годин.

За  ст. ст.. 187 ч.2, 152 ч.3, 15-153 ч.2 ОСОБА_14. виправдати за відсутністю в його діях складу даних злочинів.

В строк відбутого покарання ОСОБА_14. зарахувати строк затримання з 27.11.2006р. по 14.12.2006р. включно з розрахунку, що одному дню затримання відповідає вісім годин громадських робіт.

ОСОБА_15 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого  ст.296 ч.2 КК України і призначити йому покарання з застосуванням  ст.69 КК України у виді громадських робіт на строк 240 годин.

За  ст. ст. 187 ч.2, 152 ч.3, 15-153 ч.2 КК України ОСОБА_15. виправдати за відсутністю в його діях складу даних злочинів.

В строк відбутого покарання ОСОБА_15.3арахувати строк затримання з 27.11.2006р. по 14.12.2006р. включно з розрахунку, що одному дню затримання відповідає вісім годин громадських робіт.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим залишити без зміни - ОСОБА_11. і ОСОБА_12.- тримання під вартою; ОСОБА_13., ОСОБА_14. та ОСОБА_15. - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_11. 165 гр.24 коп. судових витрат в користь НДЕКЦ при УМВС У в Івано-Франківській області.

Речові докази: пістолет - конфіскувати; решта повернути власникам, звернувши належні ОСОБА_11. гроші на погашення судових витрат.

На вирок потягом 15 діб: засудженими ОСОБА_11. і ОСОБА_12. - з дня отримання його копії, іншими учасниками - з дня проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд.