Справа № 22Ц-3827/11Головуючий в суді першої інстанції:Бойко В.М.
Категорія: 48 Доповідач: Зайцев А.Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Зайцева А.Ю.,
суддів: Оніщука В.В., Медвецького С.К.,
при секретарі: Яблонській І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника позивача – ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, вказуючи, що з відповідачем зареєструвала шлюб 09.09.2000 року, який був розірваний рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 17.03.2011 року. Від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6, який проживає з нею. Відповідач добровільно відмовляється надавати допомогу на утримання сина, її доходів не вистачає, а дитина хворіє та потребує лікування. Тому просить стягувати аліменти на утримання дитини в розмірі 800 гривень щомісячно.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.11.2011 року позов ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини даного віку, щомісячно, починаючи з 06.07.2011 року до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представника позивача – ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, не врахування стану здоровя дитини і потреби на лікування.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи частково вимоги позову про стягнення аліментів та стягуючи 350 гривень щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено можливість сплачувати відповідачем аліменти в розмірі 800 гривень, а 350 гривень перевищує встановлений ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір.
Однак з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись, оскільки відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено, що він не може сплачувати аліменти в розмірі 800 гривень. Відповідач є дієздатною людиною, яка має працювати та матеріально забезпечувати своє існування та існування дитини.
Крім того, дитина хворіє і в зв’язку з цим частина коштів на її утримання витрачається на ліки.
Сума аліментів заявлена позивачем відповідає прожитковому мінімуму встановленому для дитини даного віку, а задоволена судом не буде у повній мірі задовольняти потреби дитина та забезпечувати її належне лікування.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не повно зясував обставини, що мають значення по справі, дійшовши хибного висновку про часткове задоволення вимог позову.
Крім того, суд першої інстанції, вийшовши за межі вимог позову та всупереч ч.2 ст. 182, ч. 3 ст. 184 СК України, стягнув аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 350 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини даного віку, в той час як позивач цього не просила, і закон визначає необхідність вказівки на мінімальний розмір лише при стягнення аліментів у частці від доходів.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення вимог позову.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача – ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.11.2011 року скасувати.
Позов ОСОБА_3 задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 800 гривень щомісячно, починаючи з 06.07.2011 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в сумі 188,20 гривень на користь держави.
В частині стягнення аліментів допустити рішення суду до негайного виконання.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: