Справа № 2-4496/11

                                                              2011 р.

З а о ч н е   р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

14 листопада 2011 року                                                                                  м. Білгород-Дністровський

          Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області  у складі:

           головуючого –одноосібно судді  Толкаченко О.О.,

   при секретарі –Ткаченко О.М.,

   за участю: позивача – ОСОБА_1,

   представника позивача –ОСОБА_2,

   представника третьої особи –ОСОБА_3,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа –орган опіки і піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон за відсутності згоди батька,

ВСТАНОВИВ:

Позивач –ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненим позовом до ОСОБА_4, третя особа –орган опіки і піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон за відсутності згоди батька, а саме просить суд надати дозвіл на виїзд за кордон на період з 25 грудня 2011 року до 15 січня 2012 року громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у супроводі її матері ОСОБА_1 за відсутності згоди її батька ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів постановляє заочне рішення. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи –органу опіки і піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації –ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 10.10.1998 року позивач одружилася з відповідачем ОСОБА_4. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача змінилося з «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1».

Від сумісного шлюбу  в них народилась донька –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1, яке видане 04 січня 2001 року виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис за № 2.

15 березня 2007 року шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 був розірваний, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, яке видане 17 січня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис за № 56.

07.02.2010 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3, яке видане 07 лютого 2010 року виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис за № 08. Після укладеного шлюбу прізвище позивача змінилося з «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1».

Від сумісного шлюбу в них народилася донька –ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_4, яке видане 20 травня 2010 року виконавчим комітетом Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис за № 43.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що у наступний час батько позивачки ОСОБА_8 і мати ОСОБА_9 постійно живуть у Німеччині і дуже  скучають за онучкою. У зв’язку з цією обставиною під час відвідування батька позивачки у Німеччині тричі, з 21 травня по 01 липня 2004 року і з 01 липня по 01 вересня 2005 року, 09 січня 2009 року по 18 січня 2009 року позивачка брала з собою доньку ОСОБА_5.

Згода відповідача ОСОБА_4,  колишнього чоловіка позивачки,  на виїзд доньки за кордон була оформлена згідно діючого законодавства і засвідчена нотаріально, копії відповідних заяв від 11 травня 2005 року та від 27 квітня 2004 року.

У теперішній час батько позивачки зробив їй, новому чоловіку і донькам виклик копія якого знаходиться в матеріалах справи, у Німеччину, на оздоровлення. Виклик буде дійсний до 25 грудня 2011 року.

Однак, як вказує позивачка,  коли вона звернулася до колишнього чоловіка з проханням зробити як і раніше нотаріально  засвідчену згоду на виїзд доньки за кордон, він відмовив  їй, та сказав, щоб вона як і раніш зверталася до суду.

У відповідності до ст. 155 ч. 2 Сімейного кодексу України –батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до п.2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно до п.18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини , їх тимчасового затримання та вилучення , затверджених постановою КМ України №231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Рішення суду у разі тимчасового виїзду за кордон також має містити зазначення держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.  

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа –орган опіки і піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон за відсутності згоди батька є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.155 Сімейного кодексу України, ст.313 УК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», ст. ст.10, 60, 88, 179, 209, 212, 214, 224 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа –орган опіки і піклування Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон за відсутності згоди батька –задовольнити.

Надати дозвіл на виїзд до Німеччини на період з 25.12.2011 року до 15.01.2012 року громадянки України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у супроводі її матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 за відсутності згоди її батька –ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення згідно.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Суддя:                                                                                                                                        О.О. Толкаченко