Справа№0827/2-2232/11

                                                                    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

          01.11.2011 року                                                                м. Запоріжжя

Шевченківський  районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                          Артемової Л.Г.

при секретарі                                                  Лупінос Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», Головного управління  архітектури та містобудування, про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду, просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в 1995 році, самовільно побудував житловий будинок з того часу він користується зазначеними спорудами та земельною ділянкою.

          В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, однак судом не встановлено жодних поважних причин для відкладення справи і тому суд у відповідності до правил ст. 169 ЦПК України, та враховуючи, що справа слухається із червня 2011 року, розглядає справу на відсутність позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, письмово повідомив про те, що проти задоволення позову не заперечує, хоча його позиція необґрунтована, враховуючи, що спірний об’єкт нерухомості не має адреси, визначення якої виключна компетенція відповідача.

ОП «ЗМБТІ»про час та місце розгляду справи повідомлене належним чином, заяв та клопотань не подавалося.

          Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов не підлягає  задоволенню не зважаючи на те, що відповідач позов визнає.

          З матеріалів справи вбачається, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку не було зареєстровано, житловий будинок із спорудами був побудований самочинно.

          Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

          Цивільні права можуть виникати з рішення суду, як зазначено  у ч. 5 ст. 11 ЦК України, лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

          Ст. 331 ЦК України, яка регулює порядок набуття права власності на новостворене майно, не передбачає можливості виникнення права власності на таке майно за рішенням суду.

          За змістом  ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          Згідно Закону України «Про основи містобудування», будівництво нерухомого майна повинно вестися згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Відповідно Закону України «Про планування і забудову територій»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме,  відповідна комісія підтверджує  готовність об’єкту до безпечної експлуатації, їх інженерно –технічного оснащення, відповідність затвердженій проектній документації.

          Постановою КМУ від 09.09.2009 року №1035 «Про затвердження тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт», установлено, приватні будівлі приймає в експлуатацію інспекція державного архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування відповідно до цього Тимчасового порядку, яка видає забудовникам на платній основі сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам.

Відтак, самочинне будівництво може бути легалізоване лише виконавчими органами місцевого самоврядування виключно на підставі сертифікату відповідності.

Спори з питань містобудування можуть вирішуватися в порядку адміністративного судочинства окружним адміністративним судом, лише у разі наявності незаконних дій суб’єктів владних повноважень.

Виключно в компетенцію відповідних суб’єктів владних повноважень входить встановлення відповідності новоствореного об’єкту нерухомості будівельним нормам з урахуванням прав інших осіб, в тому числі власника земельної ділянки, суд не може перебирати на себе не притаманні йому функції.

Крім того, спірний об’єкт нерухомості не має адреси і не може бути ідентифікований, реєстраційний номер об’єкта, права щодо якого підлягають державний реєстрації є його ідентифікатором, склад адреси визначений в Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України за №67/7388 від 28.01.2003 року, у редакцій наказу від 12.10.2010 року. Присвоєння адреси є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування.

Підсумовуючи викладене та даючи юридичну оцінку обставинам справи, суд приходить до висновку, що між сторонами взагалі відсутній спір про право, якій підлягає судовому розгляду, оскільки для набуття права власності на самочинно побудоване майно існує позасудовий порядок.

Так судом не встановлено жодних обставин, які є підставою для визнання права власності на спірний будинок, а відтак позовні вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 344, 376 ЦК України, Законами України «Про основи містобудування»та «Про планування та забудову територій», ст.ст. 10, 11, 15, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                Артемова Л.Г.