УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
Іменем України
РІШЕННЯ
26 вересня 2006р. Справа № 12/273
За позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 |
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Агроспецмонтаж” вул..Щорса,112, м.Чернігів |
Про стягнення 14102 грн. 15 коп. |
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача : Чернинська Л.М. представник дов.№18/1237 від 25.07.06р.
Від відповідача : Бойко В.О. юрисконсульт дов.№01/27 від 26.09.06р..
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 12373грн. 26коп. заборгованості за спожитий природного газу, 3 % річних в сумі 202грн. 79коп. за період з 09.02.06р. по 14.09.06р., 227грн. 76коп. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з лютого по липень 2006р., 1213грн. 40коп. пені за період з 09.02.06р. по 14.09.06р. та 84грн. 94коп. штрафу згідно договору на постачання природного газу №35 К-4 від 30.12.05р.
Представники сторін в судове засідання надали клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов №01/28 від 26.09.06р., в якому зазначив, що заборгованість станом на 26.09.06р. складає 8373,28грн., що платіжними дорученнями №745 від 19.09.06р. та №758 від 22.09.06р. перераховано позивачу 4000грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про відстрочку виконання рішення суду. Представник позивача проти відстрочки виконання рішення суду заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають суттєве значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
30.12.2005 р. між сторонами було укладено договір № 35 К-4 на постачання природного газу. Відповідно до пункту 1.1 договору, позивач взяв на себе зобов’язання здійснювати постачання відповідачу у 2006 році природного газу, а відповідач прийняти газ та здійснити оплату. Пунктом 2.1 договору визначено помісячний обсяг постачання газу.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період з січня по березень 2006 року природного газу в обсязі 35,182 куб.м. на суму 20437грн. 06 коп., що підтверджується двохсторонніми актами прийому–передачі газу за січень, лютий, березень 2006р., які підписані сторонами.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за природний газ проводиться виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника 100% вартості запланованих на наступний місяць обсягів газу до 20 числа місяця, який передує місяцю споживання. Остаточний розрахунок проводиться по факту споживання до 8 (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем споживання.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов’язання щодо оплати спожитого природного газу виконав частково. Заборгованість за спожитий природний газ за період з січня по березень 2006 року на день подання позовної заяви становила 12373грн. 26коп.
Після порушення провадження у справі відповідач здійснив часткове погашення боргу шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача 2000грн. платіжним дорученням №745 від 19.09.06р. та 2000грн. платіжним дорученням № 758 від 22.09.06р.
Оскільки, заборгованість в сумі 4000грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 4000грн. підлягає припиненню
У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 202грн. 79коп. за період з 09.02.06р. по 14.09.06р., 227грн. 76коп. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з лютого по липень 2006р..
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.
Враховуючи, що відповідачем порушено строки оплати за спожитий природний газ, вимоги позивача щодо стягнення трьох відсотків річних в сумі 202грн. 79коп. та в частині стягнення інфляції в сумі 227,76грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 1213грн. 40коп. за період з 09.02.06р. по 14.09.06р., відповідно до п. 7.2. договору
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Оскільки п. 7.2. договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, суд доходить висновку, що позивачем обґрунтовано нарахована пеня в сумі 1213,40грн. за період прострочки з 09.02.06р. по 14.09.06р.
Відповідно до п.7.2. договору за прострочку платежу понад 30 днів покупець додатково повинен сплати штраф постачальнику в розмірі 7% від суми заборгованості.
Позивач просить стягнути з відповідача 84грн. 94коп. Дослідивши поданий позивачем розрахунок штрафу суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу є також обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за спожитий природний газ в повній сумі в установлений строк не сплатив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 8373 грн. 28коп., в частині стягнення 3% річних в сумі 202,79грн., в частині стягнення інфляції в сумі 227,76грн., в частині стягнення пені в сумі 1213,40грн., в частині стягнення штрафу в сумі 84,94грн. Провадження по справі в частині стягнення 4000грн. боргу підлягає припиненню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 141,02грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не надав суду належних доказів, які підтверджують наявність обставин , які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 193,230,231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546,549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині стягнення 4000 грн боргу припинити.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Агроспецмонтаж” м. Чернігів, вул..Щорса,112 (р/р 2600201762024 в ЧФ ВАТ „Держ.ЕХІМ-Банк України” МФО 353649 код 00912563) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернігівгаз” м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (р/р 26006639 в АППБ „Аваль” МФО 353348 код 03358104) 8373грн. 28коп. боргу, 1213грн. 40коп. пені, 84грн. 94коп. штрафу, 202грн. 79коп. три відсотки річних, 227грн. 76коп. інфляції, 141грн. 02коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
СУДДЯ Л.М. Лавриненко