В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа № 1-367/11 року

27 грудня 2011 року                                                                                      м. Надвірна           

Надвірнянський районний суд                                           Івано-Франківської області

   в складі: головуючого-судді:     Гураша М.В.

   секретаря:                                     Типусяк Г.М.

   з участю прокурора:                    Іроденко О.С.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальну справу, в якій обвинувачується

         ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уроженець і мешканець АДРЕСА_1, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, освіта –повна загальна середня, працює охоронцем мобільної групи ТК «Буковель», несудимий, громадянин України у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України,-

Встановив:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.  

Злочин ним вчинено при наступних обставинах:

28.10.2011 року біля 18 години 00 хвилин  ОСОБА_1,  знаходячись біля приміщення залізничної станції ДТГО «Львівська залізниця», що в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області  під час прибуття дизель-поїзда сполучення «Рахів-Івано-Франківськ», грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно з хуліганських спонукань умисно наніс один удар головою в область голови потерпілому ОСОБА_2, чим спричинив йому фізичну біль.????

Допитаний в якості підсудного в судовому засіданні ОСОБА_1  повністю визнав себе винним в пред’явленому обвинуваченні і суду пояснив, що проживає в смт.Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області разом з сім»єю.

28.10.2011 року біля 17 голини 50 хвилин він приїхав на залізничну станцію ДТГО «Львівська залізниця», що в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області  з метою зустріти свою знайому ОСОБА_3, з якою він напередодні домовився про зустріч.

 Біля 18 години 00 хвилин цього ж дня його знайома ОСОБА_3  прибула  дизель-поїздом сполучення «Рахів-Івано-Франківськ»на залізничну станцію, що в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Разом з нею з вагона поїзда вийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які є його односельчанами. Всі троє вони підійшли до нього і  останній почав виражатися в його сторону нецензурними словами, в результаті чого між ними виникла суперечка.  

  Після цього він,  грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, безпричинно з хуліганських спонукань умисно наніс удар головою в область голови потерпілому ОСОБА_2, чим спричинив йому фізичну біль.

В даний час ним повністю відшкодована потерпілому матеріальна і моральна шкода, який будь-яких претензій до нього  немає.

У вчиненому розкаявся і запевнив суд, що подібного більше не повторить.

  У відповідності до ст.299 КПК України суд прийшов до висновку визнати недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин справи і обмежитись допитом підсудного ОСОБА_1, оскільки останній в своїй позиції не заперечує проти цього, а інші учасники судового розгляду дали на це згоду. При цьому суд з”ясував, що підсудний ОСОБА_1 і інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і роз”яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.296 ч.1 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

При призначенні покарання підсудному суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання:  що судиться вперше, щире каяття, що ним повністю добровільно відшкодовано потерпілому матеріальну та моральну шкоду, молодий вік, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.

По місцю проживання підсудний ОСОБА_1 характеризується виключно з позитивної сторони.

Враховуючи наведене, беручи до уваги думку потерпілого, стан здоров’я, якого задовільний і який просить суворо не карати підсудного, суд прийшов до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе при призначенні йому основного покарання у вигляді штрафу застосувати до нього ст.69 КК України і призначити його розмір нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст.296 ч.1 КК України.

Вказане покарання буде необхідне і достатнє для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

Засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України –850 гривень штрафу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку  в законну силу

залишити попередній – підписку про невиїзд.

             На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб в апеляційний суд Івано-Франківської області суд через Надвірнянський районний суд.

Суддя                                                                                      Гураш М.В.