Справа № 2-4188/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"24" листопада 2011 р.

Бердянський міськрайонний суд

                                                                                         Запорізької області

          в складі: головуючого судді –Крамаренко А.І.

                           при секретарі           –Корнієнко Н.І.

          за участю: позивача –ОСОБА_1, представника позивача –ОСОБА_2,  відповідача –ОСОБА_3, представника відповідача –ОСОБА_4

          розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні  суду  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист права власності,

ВСТАНОВИВ:          

          ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом,  посилаючись на те, що їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1. Починаючи з 2006 року в її будинку, не маючи на те жодного права, проживає  ОСОБА_3, яка створює їй перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні вказаним житловим будинком. Усі її спроби вирішити це питання в позасудовому порядку виявилися марними, оскільки ОСОБА_3 не хоче розмовляти з нею на цю тему, а вимоги залишити подинок ігнорує.

          У зв’язку з наведеним  ОСОБА_1 звернулась до суду та просила виселити ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1; стягнути на її користь з ОСОБА_3 судові витрати.

          В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

          ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що ОСОБА_3 вселилася до спірного будинку за домовленістю з ОСОБА_1 після укладення попереднього договору купівлі-продажу від 09.08.2006 року. Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 02.10.2008 року вказаний договір був визнаний недійсним з поверненням сторін в первісний стан. Проте, ОСОБА_1 не виконує рішення суду щодо повернення ОСОБА_3 отриманих за попереднім договором 25000 грн. У зв’язку з цим ОСОБА_3, не маючи іншого житла, відмовляється звільняти спірний житловий будинок.

          Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав,  виданого Бердянським КПТІ 29.11.2010 року.

           Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається  своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

          Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

           Встановлено, що в 09.08.2006 року між сторонами був укладений попередній договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду від 02.10.2008 року, залишеному без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 02.12.2008 року, вказаний вище договір був визнаний недійсним з поверненням сторін в первісний стан. Зокрема,  ОСОБА_3 була зобов’язана повернути ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1.

          Посилання відповідача та його представника на попередній договір купівлі-продажу, як на підставу користування спірним житловим будинком, суд не може прийняти до уваги, оскільки за змістом ст. ст. 236, 216 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Твердження відповідача та його представника про невиконання позивачем у даній справі рішення суду про повернення  на користь ОСОБА_3 грошових коштів, суд також не може прийняти до уваги, оскільки як встановлено судом,  Відділом Державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового рішення, ОСОБА_1 на праві власності належать два житлових будинки, а тому це питання має вирішуватись у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».

          Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку,  що відповідач істотно порушує  права і законні і інтереси позивача, оскільки  чинить перешкоди в користуванні житловим будинком, як власністю,  тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з відповідача.

          Керуючись ст. ст. 11, 15, 57 - 61, 212 - 215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виселити ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1   судові витрати в сумі 45 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:А. І. Крамаренко