Справа № 2-518/11  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 вересня 2011 року                                         Лебединський районний суд

                                                            Сумської області

В складі: головуючого судді - Гури А.  О.,

               секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ВГІРФО Лебединського МВ УМВС України в Сумській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить житловий будинок з надвірними спорудами,  який розташований в АДРЕСА_1 Разом з ним, його дружиною та їхньою донькою, за вищевказаною адресою зареєстрований колишній чоловік доньки –ОСОБА_2.

10 травня 2010 року шлюб між його донькою та її чоловіком було розірвано, а з жовтня 2009 року відповідач фактично в будинку не проживав, не з’являвся, і  в  зв’язку з цим він втратив право на користування вказаним житлом. В зв’язку з тим, що його реєстрація не дає можливості отримати йому субсидію, він просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням  та стягнути з нього  судові витрати, пов’язані розглядом даної справи.    

В судове засідання  позивач не з’явився, але надіслав до суду заяву, в якій на позовних вимогах наполягає, і просить справу заслухати у його відсутності .

 Третя особа теж надала суду заяву, в якій просить суд розглянути справу у їх відсутності.

 Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був          повідомлений належним чином через оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»№ 170 від  16.09..2011 року,  і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки в судове засідання.

На підставі ст. 169 ч. 4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, він вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши свідків, суд прийшов до наступного:

Даний спір між сторонами виник з житлових правовідносин, які регулюються ст. 71, 72 Житлового Кодексу України мта ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до технічного паспорту на житловий будинок (домоволодіння) (а.с.5,6) житловий будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 .

З будинкової книги для прописки громадян, що проживають в АДРЕСА_1 (а.с.7,8) вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за  вищевказаною адресою з 22.11.2002 року, постійно.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1  (а.с.9) вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано шлюб , про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 26 від 11.05.2010 року.

Довідкою депутата Лебединської міської ради  № 107 від  24.04.2011 року  ( а.с. 10) стверджується, що ОСОБА_2 з 2009 року за адресою по АДРЕСА_1 не проживає.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пояснили, з 2002 року відповідач був прописаний в господарстві по АДРЕСА_1 як член сім’ї ОСОБА_1, але з жовтня 2009 року виїхав на заробітки за межі району, забравши свої речі, а після розірвання шлюбу з його дочкою, він в будинку не з’являвся .   

Відповідно до ст. 71, 72 Житлового кодексу Української РСР  при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору —судом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання може здійснюватися за рішенням суду.

          Проаналізувавши зібрані по справі докази суд вважає, що права позивача порушені та підлягають захисту.

На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК Української РСР, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого  по АДРЕСА_2 судові витрати, пов’язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., а також витрати на оголошення в газеті «Урядовий кур’єр»про день слухання справи в розмірі 420 грн., всього  475 грн. 50 коп. на користь ОСОБА_1, проживаючого в АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд протягом 10 днів з дня отримання  його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

          Суддя                                                                                                    Гура А.  О.