Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа № 2-1239/11 року

23 листопада 2011 року                                                                                             м. Надвірна

Надвірнянський районний суд                                                                Івано-Франківскої області

в складі головуючого судді:        Гураша М.В.

секретаря:                      Типусяк Г.М.

з участю позивачки:     ОСОБА_1

відповідача:                   ОСОБА_2

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Надвірна цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  пред’явила позов в суд до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  позовні вимоги повністю підтримала і суду пояснила, що 23 червня 1998 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_2  у виконавчому комітеті Солотвинської селищної ради Богородчанського району  Івано-Франківської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за № 14.  

Від шлюбу у них  народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею.

Причиною розпаду сім"ї послужило те, що між ними склалися різні погляди на життя, вони різні по характеру. Між ними часто виникали сварки і скандали. Більше року вони не підтримують жодних сімейних стосунків як сімейна пара і спільно не проживають. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, не вживають заходів для збереження шлюбу. Вважає, що сімейні відносини остаточно розірвані і відновлені бути не можуть. Примирення неможливе, шлюб носить формальний характер.

Просить неповнолітніх дочок від шлюбу залишити проживати з нею.

Після розірвання шлюбу бажає залишити своє  шлюбне прізвище “  ОСОБА_1”.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні не спростував  обставини, на які посилається позивачка  і суду пояснив, що у них склалися різні погляди на життя, вони різні по характеру.  Вважає, що їхній шлюб остаточно розпався і носить формальний характер. На розірвання шлюбу з ОСОБА_1  згідний .

Не заперечує, щоб неповнолітніх дітей від шлюбу залишити проживати з матір»ю.

  Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку, що позов підставний, оскільки в судовому засіданні встановлено, що подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, що мають істотне значення.

   Сторони не вживають заходів для примирення, шлюб існує формально.

   Неповнолітніх дітей від  шлюбу- дочок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід залишити проживати з матір”ю, оскільки сторони дійшли спільної згоди відносно визначення місця проживання неповнолітніх дітей.

       На підставі ст.ст.110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215, 225, 226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов задоволити.

    Вважати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  23 червня 1998 року у виконавчому комітеті Солотвинської селищної ради Богородчанського району  Івано-Франківської області , актовий запис №14 –розірваним.

          Неповнолітніх дітей від шлюбу - дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2  залишити проживати з матір”ю ОСОБА_1

   Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1  її шлюбне прізвище “ОСОБА_1”.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

   Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.

Суддя                                                                                 Гураш М.В.