23.12.2011

                                                                       Справа № 2-1500/2011

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року Дзержинський районний суд м.Харкова

в складі –головуючого судді -  Наумової С.М.

               при секретарі –Кривошеіні М.А.

за участю адвоката     -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином.

                                В С Т А Н О В И В :

       ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з цивільним позовом ,який в процесі слухання справи уточнив до ОСОБА_3, ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином. Позовні вимоги зменшені  у зв*язку щ тим , що  ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група”  в період слухання справи відшкодувала частково матеріальну шкоду на користь позивача у розмірі 18381 гр 17 коп та 4072 гр 60 коп.

       З відповідача ОСОБА_3 просив стягнути матеріальну шкоду у розмірі 1581 гр 64 коп та моральну шкоду в розмірі 25000 гривень.  З відповідача  ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група” просив ст. стягнути на  його користь 7512 гр на санаторно –курортне лікування, а також  6550гр 40 коп –витрати на лікування , придбання медичних препаратів , переливання крові ,які не доплатила страхова компанія.   

       Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

       Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, а саме матеріальні збитки у розмірі 1581 гр 64 коп. Що стосується моральної шкоди , то відповідач під час  знаходження позивача у лікарні  оказував допомогу у розмірі 12000 гр та 10000 російських рублів тому суму 25000 гр платити не згоден.

       Представник ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група”в судове засідання не з*явився , надав свої заперечення по справі,які приєднані до справи , просив у задоволенні позову відмовити, оскільки вони здійснили виплату страхового відшкодування на користь  позивача у розмірі  18 381 гр 17 коп та  витрат на лікування у розмірі 4072 гр 60коп. Інші витрати не здійснили , оскільки позивачем не надано документів , які  ними були затребувані у позивача.

       Суд , вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи ,прийшов до наступного.

       Згідно ст.1166 ч 1 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою , яка її завдала.

      Відповідно до ст. З Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

      Судом встановлено:

 02 березня 2010 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»та ОСОБА_3 був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9851504, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності власника забезпеченого транспортного засобу «Форд»державний реєстраційний № НОМЕР_1.

      12 березня 2010 року трапилась дорожньо-транспортна пригода між транспортним засобом «Форд»державний реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортним засобом „Вольво", що належить ОСОБА_4 державний реєстраційний № НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2.

      В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_2 отримав ушкодження здоров*я, згідно висновку судово- медичної експертизи № 719-с від 09.06.2010 року йому були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

     Автомобіль, на котрому він попав в ДТП  отримав механічні ушкодження.

     Згідно постанови Валківського районного суду Харківської області від 12 серпня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст. 286 КК України. Згідно ст..47 КК України та ст.10 КПК України ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності у зв*язку з передачею його на поруки колективу підприємства ,кримінальну справу провадженням закрито.

     Згідно до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язків ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

     Відповідно до п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язків ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

    21 грудня 2010 року до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»надійшла позовна заява від  суду по даній цивільній справі.

    Відповідно до статті 6 Закону, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю

забезпеченого    транспортного    засобу    і    внаслідок    якої    настає    цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

    Згідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

    Відповідно до п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому вигляді.

   Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю* здоров'ю, майну третьої особи.

   Згідно  Висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження № 25 від 11.08.2010р. визначена вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість відновлюваного ремонту досліджуваного транспортного засобу Вольво 340, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає: 191 345,28 грн.

     Ринкова вартість досліджуваного транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди складає 21 291,17 грн.( а.с.14-19 )

     Згідно п. 30.1 ст. 30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

       Якщо вартість відновлюваного ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди, то вартість матеріального збитку, завданого власнику досліджуваного транспортного засобу, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості досліджуваного транспортного засобу на момент пошкодження.

      Отже,   вартість   матеріального   збитку,   завданого   власнику  Вольво  340, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, складає 21 291,17 грн.

Згідно ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»власник транспортного засобу повинен обрати:

Відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди у випадку, якщо позивач не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним (згідно до п.2, ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

     Виплата страхового відшкодування у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ (згідно до п.З, ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

     ОСОБА_2 свій транспортний засіб тотально знищеним не визнає.

    10 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»було укладено угоду про розмір страхового відшкодування, відповідно до якої, розмір матеріального збитку було зменшено на 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, що є вартістю придатних залишків «Вольво»державний реєстраційний № НОМЕР_2 на підставі ринкового попиту і буде становити 18 291 (вісімнадцять тисяч двісті дев'яносто одна) гривня 17 копійок.

    Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

    Згідно п. 34.1 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не зявився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

   Тобто, страхове відшкодування буде становити: 18 381 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 17 копійок.

   Тому, 15 квітня 2011 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»на підставі висновку спеціаліста експертного авто товарознавчого дослідження № 25 від 11 серпня 2010 року та угоди про розмір страхового відшкодування від 10 березня 2011 року було складено страховий акт № ДКЦВ-1111 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього.

    На підставі вищевказаних документів ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»в період розгляду справи у суді  здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 18 381 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 17 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 3746 від 19 квітня 2011 року, за вирахуванням франшизи у розмірі 510 (п 'ятсот десять) гривень 00 копійок .

   В цій частині позовні вимоги позивача були уточнені .

   Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

   Вартість проведеної експертизи склала 600 гривень , відправка телеграми до відповідача склала 43 гр 30 коп , що підтверджується квитанціями про сплату. Вказані суми позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3, останній не заперечував проти  відшкодування цих сум. Також відповідач не заперечував проти відшкодування  витрат на систематичні поїздки позивача до лікарні , ця сума склала 938 гр 34.

 Згідно ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю та здоров 'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Згідно ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з лікуванням потерпілого   відшкодуються   обґрунтовані  витрати,   які   пов'язані   з  доставкою,

розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтвердженні документально відповідним закладом.

Відповідно для прийняття рішення, щодо виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди позивачем до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»було надано документи.

ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»розглянувши надані позивачем документи прийняло рішення здійснити виплату страхового відшкодування витрат на лікування останнього у розмірі 4 072 (чотири тисячі сімдесят дві) гривні 60 копійок.

15 квітня 2011 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»було складено кошторис витрат на лікування потерпілої особи.

      15 квітня 2011 року ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»на підставі кошторису витрат на лікування від 15 квітня 2011 року було складено страховий акт № ДКЦВ-1113 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього.

      На підставі вищевказаних документів ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»здійснило виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 4 072 (чотири тисячі сімдесят дві) гривні 60 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 3757 від 19 квітня 2011 року.

     ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»при визначенні розміру страхового відшкодування не було розглянуто чеки, в яких зазначено групи медикаментів (придбаних у приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6.)

       Суд вважає неправомірними  дії ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»про витребування у позивача  копії Свідоцтв про державну реєстрацію приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6;копії Свідоцтв про сплату єдиного податку приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 2010р; копії Ліцензій на оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами приватних підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Суд стягує на користь позивача з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»недоплачену суму за придбані ліки у сумі 6550 гр 40 коп.

      Стосовно санаторно - курортного лікування і стягнення  7512 гр , то позивачу необхідно надати   документи в підтвердження проходження лікування, після цього  ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»зобов*язана сплатити це лікування. А оскільки такі документи до суду не надані , то підстав для стягнення з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»відповідної суми на цей час не мається.

      Відповідно до  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № ; з змінами , що внесені Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року №5 “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

     Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв”язку з ушкодженням здоров”я, у порушенні права власності(в тому числі інтелектуальної) прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв”язків  через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.

       А також  пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України ,  ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями  чи бездіяльністю, відшкодовується особою , яка її завдала , за наявності її  вини , крім випадків , встановлених частиною 2 цієї статті.

Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 25000 гр за те , що в результаті ДТП він переніс ушкодження здоров*ю , душевні страждання, йому ще багато треба лікуватися, він  погано спить,  в нього спад сил , він пережив психо –емоційну травму . Також вважає , що у зв*язку з ДТП, він не зміг здати сесію, його відрахували з університету.

   У скоєні дорожньо-транспортної пригоди  визнано винним ОСОБА_3 Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у сумі 10 000 гривен.

 Суд врахував , що відповідач оказував допомогу позивачу під час його знаходження у лікарні і було передано 12000 гривень та  10000 російських рублів. Що стосується відрахування з університету , то суд вважає , що позивач мав можливість взяти  академічну відпустку на час лікування

  В цілях законності та справедливості , суд визначив до стягнення суму у розмірі 10 000 гривень. В іншій частині цих вимог суд відмовляє.

  На підставі викладеного, суд стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2

   З ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»стягує на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 6550 гр 40 коп.

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України  якщо сторону , на користь якої ухвалено рішення , звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати .

   Судовий збір стягується з відповідачів на користь держави.

   Керуючись ст.. 10 ,11 , 60-61 , 88, 209 , 212,214-215, 217-218ЦПК України,

ст. 1166,1167,23 ЦК України, суд

                                                 В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_3 на  користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1581 гр 64 коп і моральну шкоду в сумі 10000 гривень.

Стягнути з  ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_2 матеріальну  шкоду у сумі 6550 гр 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір 105гривень 81 коп

Стягнути з  ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь Держави судовий збір 94 гривень 10 коп.

В іншій частині позову ОСОБА_2  відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту проголошення рішення.

Суддя                                                        С.М. Наумова.