ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62
Іменем України
ПОСТАНОВА
"07" вересня 2006 р. Справа № 16/246
„11”год. „35”хв. Господарський суд Чернігівської області у складі
головуючого -судді Фесюри М.В.
при секретарі -А.О. Кезля
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_2
від відповідача -ОСОБА_1
розглянувши в м. Чернігові у відкритому судовому засіданні справу
за ПОЗОВОМ : Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального
страхування з тимчасової втрати працездатності
м. Чернігів, вул.. Музична ,1/а
до ВІДПОВІДАЧА: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
Про стягнення 84,43 грн.
Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -Фонд) подано позов до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 84,43 грн.
Представник Відповідача проти адміністративного позову заперечує і вважає, що перевірка була проведена незаконно, а рішення щодо застосування штрафних санкцій та пені є безпідставним, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідач, надавши заяви свого працівника про видачу зарплати за першою його вимогою, а не щомісячно, вважає, що у зв”язку з невиплатою зарплати строк сплати внесків не настав.
У судових дебатах відповідач заявив вимогу про скасування рішення, яким до нього застосовані штрафні санкції.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
29.10.2001р. Козелецькою районною державною адміністрацією було зареєстровано Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1. За заявою від 28.12.2001 року Відповідач був зареєстрований, як страхувальник у Козелецькій міжрайонній виконавчій дирекції Фонду.
Позивачем булла проведена перевірка правильності нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду у підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2004р. по 31.03.2006р. По результатам проведеної перевірки був складений акт від 26.05.2006р., в якому зазначено суму несвоєчасно сплачених страхових внесків в сумі 157,42 грн.
Акт перевірки та додатки до нього підписані особисто підприємцем.
На підставі матеріалів перевірки позивач прийняв рішення № 473 від 08.06.2006р., яким на підставі ч.1 ст.30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18.01.2001р. № 2240 (далі -Закон -2240) застосував штрафні санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 78,71 грн. та нарахував пеню 5,72 грн.
Рішення вручено відповідачу 16.05.2006., про що свідчить відмітка в рішенні.
Відповідно до ст. 22 Закону -2240 Відповідач є платником страхових внесків на зазначене страхування, які відповідно до ст.23 Закону він повинен перераховувати шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Відповідно до ст.27 Закону-2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
В силу ст.30 цього Закону за несвоєчасність сплати страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом, оскільки вони стосуються питання відповідності прийнятого Фондом рішення вимогам чинного законодавства, що не є предметом даного спору.
У відповідності з ст. 8 Закону -2240 спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Згідно з п.п.16.1. Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 р. N 38, у разі коли платник страхових внесків вважає, що орган Фонду невірно визначив суму фінансових та штрафних санкцій або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, або виходить за межі його компетенції, встановленої законодавством, такий страхувальник має право звернутися до органу Фонду із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які страхувальник вважає за потрібне надати.
Підприємцем оскаржувалось рішення до Чернігівського обласного відділення фонду, однак скарга була залишена без задоволення , а рішення без змін.
На час судового розгляду рішення, яким застосовані штрафні санкції та нарахована пеня, є чинним, до вищестоящого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності або до суду не оскаржене.
Щодо заперечень відповідача про невиплату зарплати працівнику і , як наслідок, про відсутність обов'язку сплачувати страхові внески слід звернути увагу сторони на наступне.
Відповідно до ст.24 Закону України „Про оплату праці” заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.
За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Відповідачем не заперечується, що заробітна плата працівника нарахована останньому щомісячно та залишена у володінні працедавця до першої вимоги працівника відповідно поданих ним заяв.
За змістом норм вищенаведеного закону виплата зарплати не ототожнюється лише з видачею коштів на руки працівнику, при цьому основним чинником є можливість працівника в будь -який час розпорядитись власними коштами ( зняти з банківського рахунку тощо).
За обставин, наведених відповідачем, його працівник розпорядився своїми заробленими коштами, залишивши їх у володінні працедавця до першої вимоги, що повинно бути ототожнено з отриманням таким працівником заробітної плати.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1,АДРЕСА_1) на користь Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Чернігів вул. Музична,1-а, код 14244036, р/р 37176200900001 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592) заборгованість в сумі 84,43 грн., в тому числі 78,71 грн. штрафу та 5,72 грн. пені.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі складена 08.09.2006р.
Суддя М.В. Фесюра