Судове рішення #20093824

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а-6852/11 року

16 грудня 2011 року                                                                                      м. Надвірна   

       

Надвірнянський районний суд                                                           Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Гураша М.В.

секретаря: Типусяк Г.М.

з участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про визнання дій інспектора ДАІ ВДАІ з обслуговування Коломийського району неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.09.2011 року, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про визнання дій інспектора ДАІ ВДАІ з обслуговування Коломийського району неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.09.2011 року.

Позивач в судовому засіданні позвні вимоги повністю підтримав і суду пояснив,  що  даною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 гривень.

Зі змісту постанови вбачається, що 02.09.2011 року біля 14 год. 56 хв. в м.Коломия по вул.Карпатська Івано-Франківської області він керуючи транспортним засобом, а саме: легковим автомобілем “Ауді А6” д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість в населеному пункті і рухався із швидкістю 97 км/год. Швидкість вимірювалась приладом “Беркут” № 0512191.

Однак в дійсності він Правил дорожнього руху не порушував, оскільки 02.09.2011 року біля 15 год. 56 хв. в м.Коломия по вул.Карпатська Івано-Франківської області керував вказаним автомобілем і рухався в колоні транспортних засобів позаду іншого автомобіля зі швидкістю 60 км/год. згідно приладу для вимірювання швидкості руху на його транспортному засобі. В цей час автомомбіль під його керуванням був зупинений інспектором Коломийського взводу ДАІ.    

Інспектор, який зупинив транспортний засіб вказав на те, що він рухаючись даним автомобілем перевищив встановлену швидкість в населеному пункті і рухався із швидкістю 97 км/год., яка вимірювалась приладом “Беркут”. Однак останній не врахував його пояснення та заперечення про те, що він не порушував Правил дорожнього руху та не перевищував швидкість руху, так як рухався в колоні транспортних засобів позаду іншого автомобіля зі швидкістю 60 км/год. згідно приладу для вимірювання швидкості руху на його транспортному засобі.

Крім того, даний вимірювальний пристрій швидкості руху не був закріплений на штативі. Вказаний пристрій інспектор тримав в руці, що робить можливість руху назустріч автомобіля, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого швидкість, що зафіксована приладом збільшується. В зв’язку з цим інспектор повинен був врахувати розмір похибки самого пристрою.    

Також він скористався, передбаченим процесуальним законодавством правом досудового порядку вирішення спору, подавши скаргу про скасування постанови інспектора ДАІ ВДАІ з обслуговування Коломийського районувід 02.09.2011 року про накладення на нього штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. Однак дану скаргу було залишено без задоволення, а постанову інспектора без змін.   

Просить суд поновити строк на оскарження даної постанови, визнати дії інспектора ДАІ ВДАІ з обслуговування Коломийського району неправомірними та скасувати постанову серії АТ1 № 043677 про накладення адміністративного стягнення від 02.09.2011 року, оскільки вважає її незаконною.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в судове засідання не з’явився, хоча вчасно повідомлений про час і місце слухання справи. Однак від нього поступила заява, в якій він просить дану справу слухати у відсутності їх представника, просить в задоволенні позову відмовити.    

З урахуванням  положень  ч. 4 ст.128 КАС України  суд ухвалив  про розгляд справи у відсутності відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, показання свідка, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.69, 70 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про підставність позову.

Відповідно до ст.2 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Статтею 104 КАС України передбачено, що особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної чи службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його право чи свободи.

В судовому засіданні встановлено, що постанова серії АТ1 № 043677 від 02.09.2011 року складена відносно ОСОБА_1 за те, що він в м.Коломия по вул.Карпатській Івано-Франківської області керуючи транспортним засобом, а саме: легковим автомобілем “Ауді А6”д.н.з.НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість в населеному пункті і рухався із швидкістю 97 км/год. Швидкість вимірювалась приладом “Беркут” № 0512191.

Однак, при дослідженні вказаної постанови не вбачається, передбачених ст.251 КУпАП доказів щодо вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України.

З’ясовано, що позивач, рухаючись в м.Коломия по вул.Карпатській Івано-Франківської області і керуючи легковим автомобілем марки “Ауді А6”д.н.з.НОМЕР_1 Правил дорожнього руху не порушував, оскільки останній рухався в колоні транспортних засобів позаду іншого автомобіля з швидкістю, допустимою правилами дорожнього руху України. Згідно приладу для вимірювання швидкості руху на транспортному засобі ОСОБА_1 становила 60 км/год. В цей час автомомбіль під керуванням останнього був зупинений інспектором Коломийського взводу ДАІ.

Достовірно доведено в судовому засіданні, що інспектор Коломийського взводу ДАІ здійснював фіксацію швидкості руху позивача приладом “Беркут”, тримаючи при цьому вказаний пристрій в руці, що робить можливість руху назустріч автомобіля, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого швидкість, що зафіксована приладом збільшується. Крім того, даний пристрій не був закріплений на штативі, а знаходився в руці інспектора ДАІ.          

Обставини вчинення порушення ПДР позивачем спростовуються також показами свідка ОСОБА_2 який в судовому засіданні пояснив, що 02.09.2011 року в м.Коломия по вул.Карпатська Івано-Франківської області він знаходився в якості пасажира в легковому автомобілі “Ауді А6” д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 і рухався вказаним автомобілем в колоні інших транспортним засобів.

В цей час вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений інспектором Коломийського взводу ДАІ, який повідомив водія, що останній перевищив встановлену швидкість в населеному пункті.

Однак він категорично суду ствердив, що ОСОБА_1 рухався з швидкістю, допустимою ПДР України, а саме: 60 км/год. згідно приладу для вимірювання швидкості руху на його транспортному засобі.

Крім того, вимірювальний пристрій швидкості руху “Беркут” не був закріплений на штативі. Вказаний пристрій інспектор тримав в руці, що робить можливість руху назустріч автомобіля, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого швидкість, що зафіксована приладом збільшується.

Показання свідка ОСОБА_2 послідовні і логічні, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.    

Таким чином в даній дорожній ситуації позивач діяв не всупереч ПДР України, а відповідно до них.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі наведеного, оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного порушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, тому  постанова підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог ст.99 ч.4 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

В судовому засіданні в становлено, що ОСОБА_1 скористався, передбаченим процесуальним законодавством правом досудового порядку вирішення спору. Так, 07.09.2011 року останній відправив в адрес начальника УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області скаргу для вирішення її по суті, в якій просив скасувати постанову, складену інспектором ДАІ ВДАІ з обслуговування Коломийського району Цереняком Т.М. серії АТ1 № 043677 від 02.09.2011 року про накладення на нього штрафу в сумі 255 грн. за ст.122 ч.1 КУпАП.

18.10.2011 року ОСОБА_1 отримав відповідь з УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, в якій вказану постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення.    

Таким чином, зважаючи на обставини подачі позову до суду, суд вважає, що позивачу слід поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження  даної постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.38, 268 КУпАП, ст.ст.99, 104, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Визнати дії інспектора ДАІ ВДАІ з обслуговування Коломийського району Цереняка Т.М. неправомірними.   

Постанову інспектора ДАІ ВДАІ з обслуговування Коломийського району Цереняка Т.М. серії АТ1 № 043677 від 02.09.2011 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП - скасувати як незаконну.

Постанова суду є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя                                                                                       Гураш М.В.

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2011 року.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація