Справа № 2-445/11

У Х В А Л А

"22" грудня 2011 р.           Теплицький районний суд Вінницької області

              в складі: головуюча –суддя Задорожна Л.І.,
                                секретар –Грушовенко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Павлюка С.М.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

установив :

             Ухвалою від 16 вересня 2011 року відкрито провадження у справі за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ АФ «Карабелівка», МПП «Фірма «Ромекс» про визнання права власності на автомобіль МАЗ-5337, 1993 року випуску.

             Ухвалою від 05 вересня 2011 року відкрито провадження у справі за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ АФ «Карабелівка», МПП «Фірма «Ромекс» про визнання права власності на автомобіль МАЗ-54329, 1993 року випуску.

             Ухвалою Теплицького районного суду від 11 жовтня 2011 року вказані справи об’єднані в одне провадження.

             Відповідно ухвали Теплицького районного суду від 23 листопада 2011 року, яка набрала чинності, провадження у справі за позовом ОСОБА_1, в частині вимог, заявлених до ТОВ АФ «Карабелівка»про визнання права власності на автомобілі закрито.

             У своїй заяві про забезпечення позову, яку подано 22 грудня 2011 року, позивач просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на автомобілі МАЗ-5337 та МАЗ-54329, заборонивши вчинтяи будь-які дії щодо цих автомобілів, а також зобов’язати арбітражного керуючого –ліквідатора Глєбова В.Ф. повернути автомобілі на місце їх стоянки в смт Теплик по вул..І.Франка,23-А, стверджуючи, що невжиття заходів забезпечення позову може заподіти шкоди його інтересам.

             В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заяву про забезпечення позову.

             Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 22 листопада 2011 року, заперечує проти задоволення заяви позивача.

             Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому  задоволенню.

             Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

             Пунктом 1 ч.1 ст.152 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або  в інших осіб.

             У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

             У відповідності до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

             На підставі викладеного вважаю, що заява про забезпечення позову, яку подано позивачем ОСОБА_1,  підлягає частковому задоволенню в частині накладення арешту на спірні автомобілі, які належать відповідачеві, зважаючи на те, що незабезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Щодо заборони арбітражному керуючому –ліквідатору Глєбову В.Ф. вчиняти будь-які дії щодо вказаних автомобілів, то заявлений позивачем такий вид забезпечення позову є неконкретним, має загальний характер, тому не може бути задоволений.

             Також, не ґрунтується на законі вимога про зобов’язання арбітражного керуючого –ліквідатора Глєбова В.Ф. повернути автомобілі на місце їх стоянки.

             Керуючись ст.ст.151-153  ЦПК України, суд -

                                                        ухвалив :  

             Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

             На забезпечення позову ОСОБА_1 до МПП «Фірма «Ромекс»про визнання права власності на автомобілі:

-          накласти арешт на автомобіль  МАЗ-5337, номерний знак НОМЕР_1, 1993 року випуску, та автомобіль МАЗ-54329, номерний знак НОМЕР_2, 1993 року випуску, які належать МПП «Фірма «Ромекс»(смт Теплик Вінницької області, вул..І.Франка,32).

             Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

             Ухвалу направити на виконання у відділ Державної виконавчої служби у Теплицькому районі Вінницької  області, Теплицьку державну нотаріальну контору.

             Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

                Суддя: